ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Любить Європа наші продукти

У Міністерстві аграрної політики і продовольства оприлюднили статистику: експорт продуктів до кра­їн Європейського Союзу зріс до 2,8 млрд дол. США. Приріст валютної вируч­ки, за даними перших 4 мі­сяців року, становить 145 млрд доларів. Це означає, що зовнішньоторговель­ний обіг аграрних і хар­чових товарів збільшився майже на 14% у порівнян­ні з аналогічним періодом минулого року.

«П риємно відзна­чити стабільне зростання дво­сторонньої торгівлі аграр­ною і харчовою продукцією між Україною та ЄС, – зазначила за­ступник міністра Ольга Трофім­цева. – Наразі повністю вичерпа­но основні імпортні тарифні кво­ти ЄС на український мед, солод, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, пшеницю і борошно».

У міністерстві склали символіч­ний перелік продуктів, які найбіль­ше до вподоби європейцям. Це зер­нові, масло, насіння олійних куль­тур, залишки і відходи харчової промисловості, м’ясо і харчові суб­продукти домашньої птиці.

Загалом вітчизняні компанії нарощують обсяги поставок, що дає впевненість у тому, що невдо­взі Україна зможе потрапити до трійки найбільших світових екс­портерів аграрної продукції. І на­віть обійти за цим показником Ні­меччину, стверджують експерти аграрного ринку. Підставою для такого оптимізму слугують циф­ри: Україна щорічно експортує більш ніж 40 млн тонн зернових культур. А це означає, що вона стала новою європейською і світо­вою супердержавою на аграрних і харчових ринках.

Наразі майже три сотні україн­ських підприємств здобули право експортувати на ринок Європейсько­го Союзу тваринницьку продукцію.

Загалом можна виділити топ-5 країн – покупців української аграр­ної продукції в ЄС. Це Нідерланди з часткою 18,4%, Іспанія – 14,4%, Польща – 13,3%, Італія – 11,8%, Ні­меччина – 10,3%.

Обсяги експорту української сільськогосподарської та харчо­вої продукції до Євросоюзу в 2017 році можуть перевищити рекорд­ні показники докризових 2012 і 2013 років на 5–6 млрд доларів. Такі висновки роблять науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Є з чим порівнювати. За даними Єв­ропейської комісії, Україна зайня­ла перше місце за приростом аграрного експорту за підсумка­ми 2017 року. Минулоріч експорт наших аграрних та харчових про­дуктів до європейських країн зріс на 30%, або майже на 1,4 млрд євро. Якщо врахувати, що країна активно працює над нарощенням бази та номенклатури продуктів з доданою вартістю, прогнози еко­номістів абсолютно реальні.

Деякі експерти звертають увагу на невикористані квоти. Однак у профільному міністерстві зазна­чають, що наразі не стоїть питан­ня наповнення невикористаних квот. Якщо вони не використані, отже, у нашого бізнесу немає ін­тересу до такої можливості. Адже безмитна квота – це можливість безмитного експорту. На сьогодні відсутнє комплексне бачення під­тримки експортерів України. Тож на часі розробка Національної екс­портної стратегії, зокрема дорож­ньої карти стратегічного розвитку торгівлі України, де було б визна­чено пріоритетні сектори економі­ки, на яких буде зосереджено зу­силля бізнесу та держави для на­рощування експортного потенціа­лу України.

Міністерство поки що більше переймається реформами у сфері якості та безпечності харчових продуктів. Так, прийнято базове законодавство щодо безпечності харчових продуктів та ідентифіка­ції тварин для забезпечення вико­нання основного принципу «від лану до столу». Впроваджено базо­ві принципи європейської системи державного контролю безпечності харчових продуктів. У рамках імп­лементації торговельних поло­жень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Урядом схвалено «Всеохоплюючу стратегію імпле­ментації законодавства у сфері са­нітарних та фітосанітарних захо­дів». Усе це засвідчує серйозність наших намірів щодо проведення реформ, підтверджує наше праг­нення довести, що українська про­дукція є якісною та конкуренто­спроможною, і сприятиме розши­ренню доступу на ринки ЄС для продукції рослинного й тваринно­го походження з України.

Сонце і вітер на службі людини

Упродовж 4 місяців п. р. в Україні істот­но збільшились об­сяги виробництва со­нячної електроенергії – на 52%. У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості опри­люднили цифру у 245 млн кіловат. Такий здо­буток згенерованої від сонця електроенергії.

Ц е означає, що наша держава налаштова­на постійно нарощу­вати обсяги віднов­лювальних джерел – вітру, сонця та біомаси. Вітряки з початку року дозволили збіль­шити обсяги електроенергії до 435 млн кіловат, а біомаса додала до енергетичного запасу 89 млн кіловат. Це не просто цифри, це екологічно чиста електроенергія.

На Київщині стартує будівни­цтво сонячної електростанції, яка стане найбільшою в Україні з піко­вою потужністю 57 МВт. Проект буде реалізовано за підтримки ві­домого енергетичного концерну Acciona Energia. Енергетичний гі­гант має намір вкласти 54,7 млн євро в розвиток сонячної станції. Світовий лідер у виробництві від­новлювальної енергетики має 25-річний досвід роботи в усіх ку­точках земної кулі. Тепер черга ді­йшла й до нашої держави.

«Запуск Димерської СЕС на повну потужність заплановано на І квартал наступного року. Ми вдячні нашим партнерам за дові­ру і розраховуємо на подальшу співпрацю. Вірю, що цей при­клад активізує процес залучення інвестицій і, що також важливо, експертизи світового рівня в Україні», – зазначив засновник української інвестиційної групи UFuture Василь Хмельницький.

Іспанська компанія працює більш ніж у 20 країнах світу, але це перший спільний з Україною проект. Інвестора зацікавили пла­ни нашої держави збільшити частку відновлювальних джерел енергії до 20% у 2020 році і до 30– 35% у 2030-му.

Україна наразі використовує 2,6% усіх відновлювальних дже­рел енергії, однак за 2 роки пла­нує збільшити цю цифру до 11%. Про це заявив міністр регіональ­ного розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Ми взяли на себе зобов’язання до 2020 року скоротити на 9% енер­госпоживання від середнього рів­ня 2005–2009 років. Щодо розвитку альтернативної енергетики, Укра­їна наразі використовує тільки 2,6% усіх відновлювальних джерел енергії. Наша мета – до 2020 року досягти 11% використання ВДЕ у кінцевому енергоспоживанні. І цієї амбітної мети ми маємо досяг­ти. Для цього є і можливості, і ба­жання», – зазначив міністр.

А експерти аргументовано стверджують, що Україна активно рухається в напрямку використан­ня відновлювальних джерел енер­гії. Тільки за останні 3 роки від­бувся приріст використання ВДЕ на 42%. Поява в Україні першого глобального галузевого гравця означає перехід ринку відновлю­вальної енергетики на новий ща­бель. Це також сигнал для міжна­родних інвесторів, що неодмінно приведе до активізації місцевого ринку і загострення конкуренції. Як наслідок, рано чи пізно почне знижуватися вартість виробленої енергії для кінцевого споживача.

Також аналітики енергетично­го ринку кажуть, що в Україні до­цільно розвивати і вітроенергетич­ну галузь, що базується на викорис­танні енергії вітру і перетворенні її на механічну, теплову, хімічну або електричну. Вітер є екологічно чистим відновлюваним джерелом енергії. У нинішню епоху високих цін на паливо можна вважати, що вітродвигуни виявляться конку­рентоспроможними за вартістю і зможуть брати участь у задоволен­ні енергетичних потреб країни.

25.06.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини