« на головну 16.08.2018
Архів номерів  •  Актуальний номер » (961)
02
Серпень
 
Інтерв’ю
 
ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА

ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА


РУБРИКИ


Передплата





Статті Актуально

Квоти на роботу

Квоти на роботу

Як реакція на зростаючу

трудову імміграцію уряд

Литви оголосив, що пла-

нує ввести квоти для дея-

ких професій для неква-

ліфікованих робітників

з-за кордону. Конкретні

пропозиції будуть пред-

ставлені восени. І спря-

мовані на те, аби Литву

не заполонила дешева

робоча сила. Передусім,

з України, адже до таких

заходів спонукало інтен-

сивне зростання масшта-

бів імміграції з України.

У же з’явилась перша ре-

акція литовського біз-

несу. Підприємства,

які потерпають від не-

стачі працівників,

стверджують, що квоти будуть

перешкоджати прийому на робо-

ту, і бізнес опиниться в програ-

ші. Профспілки, навпаки, плани

уряду схвалюють і підтримують.

На переконання тамтешніх ліде-

рів профспілкового руху, квоти

будуть захищати зарплати міс-

цевих працівників від демпінгу

і дозволять їм зберегти робочі

місця.

Поки литовський уряд напра-

цьовує документи про запрова-

дження квот, Міністерство праці

та соціальних справ Чеської Рес-

публіки готує програму, яка до-

зволить значно прискорити пра-

цевлаштування українців. У Че-

хії наразі кількість вільних робо-

чих місць досягла рекордного

числа, число вакансій перевищує

260 тисяч. Це насамперед медич-

ні сестри та працівники соціаль-

ної сфери, а також робітники се-

редньої технічної кваліфікації,

будівельники. Відтак чеські ви-

сокопосадовці домовляються з

Києвом про спрощення і приско-

рення процедури оформлення до-

зволу на роботу. Зокрема, перед-

бачається збільшення кількості

робочої сили з України з правом

працевлаштування на 2 роки до

19,6 тис. осіб. За статистикою, у

Чехії працюють 70 тис. українців.

Східна Європа не перший рік

відчуває дефіцит кадрів, попо-

внювати який намагається за ра-

хунок українців. Цьому є

об’єктивні причини. Коли відкри-

лись кордони, чехи й поляки по-

прямували до багатших країн,

створивши вакуум на ринку пра-

ці. Тепер і Прага, і Варшава пере-

ймаються проблемою, як замани-

ти на роботу громадян України. І

зарплата, кажуть експерти, не

найголовніша принада.

Приміром, Польща готує лібе-

ральні правила працевлаштуван-

ня для наших співвітчизників.

Уряд сусідньої країни взявся за

розробку нових положень соці-

ально-міграційної політики, яка

дозволить залучати якомога

більше трудових мігрантів. Вла-

да ретельно вивчає, у яких регіо-

нах та в яких конкретно галузях

бракує робочих рук. Ба більше: у

Польщі намагаються поліпшити

умови ведення бізнесу для вихід-

ців з України.

Від початку року в Польщі ді-

ють нові правила. Замість заявок

про намір працевлаштувати при-

йшла система платних дозволів

на сезонну роботу. Такі дозволи

видаються на термін до 9 місяців.

Плата, навіть за українськими

мірками, досить помірна – близь-

ко 240 грн.

Аналітики ринку праці нова-

цію сприймають неоднозначно,

але теоретично це має убезпечи-

ти українських мігрантів від по-

рушення їхніх прав. До того ж, це

має систематизувати «трудовий»

потік і певною мірою захистити

робітників.

Є ще й політичний момент:

польська влада охоче приймає в

себе українців і використовує їх

як аргумент в дискусії з офіцій-

ним Брюсселем, який намагаєть-

ся спонукати Польщу приймати

біженців з охоплених воєнними

конфліктами країн Близького

Сходу й Африки. Так само опи-

рається квотам на розподіл бі-

женців у ЄС уряд Чехії. Ставлен-

ня влади до залучення україн-

ських працівників різко конт-

растує із ставленням до прийо-

му біженців.

Трудова міграція українців

зростатиме ще 2–3 роки, але по-

чне знижуватися в середньостро-

ковій перспективі. Про це заявив

директор департаменту монетар-

ної політики й економічного ана-

лізу Національного банку Сергій

Ніколайчук: «Дійсно, ми бачимо,

що кількість людей, готових їха-

ти на роботу за кордон, збільшу-

ється, і така оцінка є обґрунтова-

ною і відповідає нашим очіку-

ванням. Ми відзначаємо істотну

різницю між рівнем заробітної

плати в Україні та Польщі. Опла-

та приблизно вище в 3 рази, і цю

різницю не можна так швидко ви-

рівняти».

Експерти стверджують, що за-

гальна оцінка трудових мігран-

тів з України за 2015–2017 роки

становить 4 млн осіб. Це без ура-

хування 5 місяців п. р. Бо незва-

жаючи на квоти, українці продо-

вжують їхати туди, де платять

більше і живеться краще. __

 

З молитвою і надією в серці

У Києві пройшов сьо-

мий Національний мо-

литовний сніданок.

Цього разу він офіцій-

но був присвячений

1030-річчю хрещення

Київської Русі-України.

В Українському домі зі-

бралася рекордна кіль-

кість гостей – близько

700 із 15 країн світу.

У заході взяли участь

Президент України Пе-

тро Порошенко,

Прем’єр-міністр Воло-

димир Гройсман, се-

кретар Ради національної безпеки

і оборони Олександр Турчинов, го-

лови фракцій, міністри, народні де-

путати, керівники українських

церков, Всеукраїнської ради цер-

ков і релігійних організацій, ди-

пломати, керівники закордонних

дипломатичних місій. Особливим

гостем сніданку став відомий гол-

лівудський актор Стівен Болдуїн.

В Україні молитовні сніданки

відбуваються з 2011 року. Їх органі-

зовують народні депутати між-

фракційного об’єднання «За духо-

вність, моральність та здоров’я

України». Кілька останніх років

вони проходять під патронатом Го-

лови Верховної Ради та Президен-

та. Молитовний сніданок – це май-

данчик, де об’єднуються представ-

ники різних сфер суспільного жит-

тя для спільної молитви та духо-

вного єднання.

Традиція збиратися разом на

вранішню молитву під час снідан-

ку походить зі США. Перший моли-

товний сніданок відбувся у 1953

році. Його провів тодішній прези-

дент Дуайт Ейзенхауер. Доти люди

невеличкими групами збиралися

практично в усіх американських

штатах для подібного спілкування.

На таких зустрічах ніхто нікому не

нав’язував ніякої релігії, все відбу-

валося просто й невимушено.

Понад 60 років такі молитовні

сніданки проходять не тільки у

Конгресі США, а й у Європарламен-

ті, Німеччині, Норвегії та інших

країнах.

«Молитовний сніданок – це мож-

ливість простягнути руку дружби

своїм політичним опонентам. Ми

намагаємося всадити за один стіл

представників різних фракцій з різ-

ними політичними або релігійними

переконаннями, щоб вони слугува-

ли один одному. Подали води, хліба

один одному, спілкувалися і будува-

ли людські відносини на засадах

християнських цінностей. Це

11.06.2018



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.08.2018 00:18

22.07.2018 00:58

22.07.2018 00:39

08.07.2018 02:28

08.07.2018 02:28

08.07.2018 02:27

08.07.2018 02:08

25.06.2018 02:08

25.06.2018 02:07

25.06.2018 01:49

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання