ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Оцінювання по-новому

Міністерство освіти і науки розробило нову модель оцінювання в перших класах і наді­слало її в школи, що пілотують новий стан­дарт початкової осві­ти. У відомстві споді­ваються на зворотний зв’язок від педагогів. Це дасть змогу вчас­но внести коректи­ви, щоб запровадити нову форму оцінюван­ня усім першим класам нового 2018/2019 року.

Н ова модель ґрунтуєть­ся на так званому фор­мувальному оцінюван­ні, що дозволяє оціни­ти насамперед процес навчання, а не результат, а та­кож поступ кожного учня. Зокре­ма, за запропонованим зразком учителі оцінюватимуть, як ак­тивно дитина працювала на уро­ці, чи була допитливою, чи до­бре співпрацювала з іншими тощо.

«Завдання такого оцінювання – розкрити потенціал кожної ди­тини, підтримати її і надихнути вчитися далі», – зазначила мі­ністр освіти і науки Лілія Грине­вич. І додала, що «цим ми набли­жаємось до того, як має вигляда­ти оцінювання в початковій школі».

У МОЗ стверджують, що ро­блять усе, аби оцінювання в Но­вій українській школі реально відбувалось по-новому. До сло­ва, будь-яка школа, не задіяна в пілотному проекті, може вже за­раз скористатися формою зво­ротного зв’язку, де викласти своє бачення моделі. А за бажан­ня – приєднатись до робочої гру­пи для розробки нового зразка оцінювання. Такий колектив уже створено. До його складу ввійшли вчителі пілотних шкіл, вчителі-практики, розробники нового Стандарту початкової освіти і представники Академії педагогічних наук.

Батьків уже зараз цікавить питання: як оцінюватимуть учнів? Адже поки не всім зрозу­міло, що насправді дав перехід з п’ятибальної на дванадцяти­бальну систему. Нова модель пропонує чотири рівні оцінки компетентності: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результатів з допомогою вчителя», «потребує значної уваги та допомоги». У цьому переліку відсутній варіант на кшталт «низький рі­вень». Автори нової моделі ка­тегорично проти такого способу оцінювання. Адже це все одно, що ставити діагноз, не пропону­ючи жодних рекомендацій.

В освітньому середовищі по­зитивно сприйняли і той факт, що в Новій українській школі хочуть відмовитись від поняття «табель». Лілія Гриневич пере­конана, що школа повинна нада­вати учневі і батькам розгорну­ту характеристику про досягнен­ня дитини. Для цього пропону­ють Свідоцтво досягнень учня, в якому буде конкретизовано по­ступ першокласника впродовж навчального року чи семестру. У першій частині свідоцтва вчи­тель оцінюватиме так звані соці­альні і робочі компетентності. Приміром, чи була дитина ак­тивною на уроці, чи ставила за­питання про щось нове і незрозу­міле, чи виявляла самостійність у роботі, чи була доброзичливою до інших і вирішувала конфлік­ти мирним шляхом. А вже друга частина свідоцтва – оцінка пред­метів. І знов-таки, усе відбувати­меться по-новому.

Наприклад, «Цікавиться те­мами, що вивчаються, виявляє допитливість до навколишнього світу» (Я досліджую світ), «До­тримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка, прохання, запитання» (Україн­ська мова), «Орієнтується у про­сторі, пояснює розташування предметів» (Математика), «Про­понує і втілює власні творчі ідеї» (Технології), «Висловлює своє ставлення до мистецьких творів» (Мистецтво), «Дотриму­ється встановлених умов та пра­вил гри» (Фізкультура), «Проду­кує короткі фрази про себе, нада­ючи базову персональну інфор­мацію (ім’я, адреса, родина)» (Ін­шомовна освіта). Це означає, що протягом 2 перших років навчан­ня оцінювання буде описовим. І тільки починаючи з 3 класу, з’являться бали.

Експерти переконані, що мо­лодші школярі потребують оцін­ки не стільки результату, скіль­ки процесу навчання. Адже ко­жен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцін­ки молодшого школяра, бо це не­минуче позначиться на його на­вчальній мотивації й успішнос­ті. Тож заміна табеля так звани­ми свідоцтвами досягнень стане першим кроком, аби не відбити бажання вчитися далі.

Вікно в Європу

У Карпатах офіційно відкрили Бескидський тунель. Це наймасш­табніший інфраструк­турний проект неза­лежної України. Перші потяги через нову дво­колійну підземку ру­шили тиждень тому.

Д ля України цей про­ект має велике стратегічне значен­ня. Цим маршру­том перевозять ван­тажі до західного кордону краї­ни, а також понад 60% транзит­них вантажів у напрямку Захід­ної та Центральної Європи. Но­вий тунель пропускатиме втри­чі більше потягів до Європи – близько 100 на добу замість ни­нішніх 47. Максимальна швид­кість потягів зросте із 40 км за годину до 60–70. Довжина туне­лю сягає 1764 м, глибина – 180 м, ширина – 10,5 м, висота – 8,5 м.

Тунель обладнають сучасни­ми приладами робочого та ава­рійного освітлення, вентиляці­єю, відеокамерами, контроль­ними датчиками визначення рівня шкідливих газів і постій­ним моніторингом внутрішньо­го стану. Також будуть встанов­лені засоби пожежної безпеки та система антикорозійного за­хисту. Австрійська фірма пиль­но стежила за тим, аби на всіх етапах усі роботи виконувались правильно, а кошти розподіля­лись суворо за призначенням. Перевіряли все, починаючи від буріння тунелю вибуховим ме­тодом до кінцевого внутріш­нього оздоблення.

Загалом стратегія поліп­шення сполучення між євро­пейськими країнами за допо­могою будівництва Бескид­ського тунелю розроблена ще 1993 року на острові Крит, де відбулись збори міністрів тран­спорту всіх європейських кра­їн. У 2006 році Укрзалізниця оголосила тендер на його ре­конструкцію, але підготовчі ро­боти почались тільки у 2011-му. У травні 2018-го проект закінчи­ли на 7 місяців раніше від за­планованого терміну. Новий тунель з’єднає дві станції – Бес­кид і Скотарське в Карпатах. Тунель обладнаний відеона­глядом, пожежною сигналіза­цією, автоматизованою систе­мою управління технологічни­ми процесами, новітньою для України мікропроцесорною централізацією та ін. На укрі­плення споруди пішло понад 44 тис. кубометрів бетону.

Новий тунель стане части­ною Пан’європейського тран­спортного коридору, який про­ходить територією Італії, Слове­нії, Угорщини, Словаччини та України. Крім того, залізнични­ки очікують, що запуск тунелю покращить сполучення закар­патських міст з Києвом, Дні­пром, Харковом та Львовом.

«Бескидський тунель – най­більший інфраструктурний про­ект у незалежній Україні. Його збудували в останні 4 роки, в час, коли боронимо нашу тери­торію від російської агресії, але знаходимо ресурси й на будівни­цтво, – сказав на відкритті нової споруди Президент Петро Поро­шенко. – Майже 3 млрд грн ін­вестовано, аби стало можливим його будівництво. Напрямок ту­нелю – в Європу. Це чітко співпа­дає з підписанням Угоди про асоціацію, євроінтеграцією, без­візовим режимом. Впевнений, що це символ ефективної співпраці України і ЄС, символ ство­рення нових робочих місць, що дасть можливість підвищити рі­вень зарплати залізничникам».

Кошти на будівництво туне­лю виділив Європейський інвес­тиційний банк і Європейський банк реконструкції та розвитку.

Однак потрібно розуміти, що Укрзалізниця, збудувавши Бескидський тунель, надає лише можливість, а все інше залежить від Уряду, бізнесу та інших країн, кажуть експерти. І найперше – від власної дер­жави, наскільки ефективно вона скористається «відкрит­тям століття».

01.06.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини