Зміна формату
30 квітня АТО на Донбасі завершилась.
На заміну їй прийшла Операція об’єднаних сил, прописана в Законі про реінтеграцію
Донбасу. Військові аналітики зазначають, що це просто зміна формату, відтак ООС
і АТО триватимуть паралельно. Порядок здійснення бойових дій в окупованому Донбасі
не змінюється. Військові, як і раніше, не можуть вести вогонь у відповідь, техніка
не вдосконалюється, активних бойових дій ЗСУ не проводять.
Щ
о ж насправді змінює запропонований формат? Насамперед,
систему управління та контролю за всім, що відбувається в колишній зоні АТО. Якщо
раніше військові та правоохоронці на Донбасі підпорядковувались Службі безпеки
України, то з 1 травня керівництво у зоні бойових дій цілковито переходить до військових.
Для цього створено Об’єднаний оперативний штаб. Його очільник керуватиме ЗСУ,
Державною прикордонною службою, Національною гвардією, СБУ та Нацполіцією. На штаб
покладається координація і контроль за діяльністю військово-цивільних адміністрацій,
а в разі створення в умовах воєнного стану – військових адміністрацій. Експерти
вважають введення принципу єдиного керівництва зони з особливим режимом позитивним
моментом.
Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін вважає, що
Операція об’єднаних сил – це фактично фаза війни з РФ. «Ми повинні розуміти, що
воює українська армія проти російської – і жодних сепаратистів там немає. Уже бодай
на рівні закону відбулось визнання, що проти нас воює інша держава. Якщо це війна,
то потрібно формувати військову систему та інфраструктуру», – підсумовує він.
Якщо АТО тривала і проводилася практично в умовах мирного часу, то
Донбас за ООС житиме за законами військового. Це регулює Закон «Про особливості
державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово
окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Відтак військові,
правоохоронці та інші силові структури, залучені до ООС, мають цілу низку спеціальних
повноважень. Вони отримали право застосовувати зброю і спецзасоби до осіб, які
здійснили або здійснюють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню
законних вимог учасників операції. Або ж намагаються несанкціоновано потрапити
в район операції. Щоправда, скористатися цим правом можна в разі крайньої необхідності.
Силовики отримали повноваження затримувати і доставляти осіб в органи
Нацполіції, перевіряти у громадян і посадовців документи, а в разі їх відсутності
затримувати людей для встановлення особи. Вони можуть здійснювати огляд речей
і транспортних засобів, не допускати транспортні засоби та громадян на окремі
ділянки місцевості тощо.
Окрім цього, силовим структурам надали право входити в житлові приміщення,
на підприємства, в установи та організації, використовувати для службових цілей
засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать громадянам (лише за їх згодою),
підприємствам, установам і організаціям, крім транспортних засобів дипломатичних,
консульських та інших представництв іноземних держав і міжнародних організацій.
От тільки
для військових на першій лінії оборони не зміниться практично нічого. Перед ними
й надалі стоятимуть завдання стримувати ворога. А для жителів Донбасу? Командувач
Об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв пояснює: «Після завершення АТО і початку
Операції об’єднаних сил жителі Донбасу по обидва боки від лінії зіткнення висловлюють
побоювання щодо активізації бойових дій. У зв’язку з цим хочу наголосити: ми
прийшли не для того, щоб роздмухувати конфлікт, а для того, щоб прискорити його
завершення. Тому ми не прогнозуємо загострення бойових дій у зв’язку з початком
операції. Ще раз наголошую: йдеться про людей, які перебувають по обидва боки
від лінії зіткнення. Вони всі є громадянами України, і життя та здоров’я всіх є
однаково цінним для Української держави. Це є ключовим принципом діяльності всього
особового складу, всіх урядових структур, що залучені до об’єднаних сил».
Рейтинг
замовляли?
Україна в міжнародних
рейтингах досить часто посідає місця на рівні із слаборозвинутими країнами Африки.
Журналісти підхоплюють дані рейтингів, роблять з них новини, політики на
основі порівнянь вибудовують свої промови. Самі ж українці не відмовляють
собі у звичці чіпляти ярлики «зрада» чи «перемога».
Я
к
узагалі ці рейтинги формуються та чи варто їм довіряти? І чому такі різні
результати досліджень на одну тему? Ось приклад. Упродовж останнього року
Україна на 4 позиції піднялася в індексі конкурентоспроможності (81-ше місце
із 137), водночас у рейтингу глобальної конкурентоздатності ми посідаємо 59-те
місце з 61.
Міжнародний індекс щастя показує, що ми
відносно щаслива країна (70-те місце із 140), але Індекс щастя зараховує
українців до когорти нещасних (132-ге місце із 157).
То кому вірити і чи можна довіряти
результатам такого ранжування взагалі? Експерти кажуть, що справа полягає в
методології дослідження. Такі рейтинги спираються на статистичні дані, однак
мають і вагому суб’єктивну складову. 72% інформації рейтингу базується на статистичних
даних, законодавчих та нормативних актах, але 28% – це суб’єктивна оцінка
експертів.
Та й до так званої об’єктивної частини
рейтингу є чимало запитань. Для частини індикаторів використовують дані
державної статистики, яка «знає все», але далеко не завжди відображає реальний
стан справ у країні.
Небезпека рейтингів полягає в тому, що
вони спричиняють так званий «ефект доміно». Коли дані одного рейтингу стають
підґрунтям для формування іншого: при негативній оцінці країни в одній шкалі,
вона втрачає позиції в інших.
Нещодавно сайт numbeo. com, що аналізує
рівень і вартість життя всіх країн, опублікував приголомшливу новину.
Виявляється, наша країна за вартістю життя – найсприятливіша в Європі і третя
в світі. Хтось може сприйняти це як першоквітневий жарт чи фейкову новину, але
не довіряти поважним аналітикам у нас немає жодних сумнівів. Бо порівнюють експерти
не за якимсь віртуальним «показником», а за реальними цінами на продукти,
проїзд, комунальні послуги, одяг, оренду, відпочинок. На основі цих даних сайт
здійснює порівняння між містами і країнами. Достовірність цін може перевірити
будь-хто на вказаному сайті.
Еталоном порівняння є вартість базового
набору продуктів і послуг у Нью-Йорку, якому присвоєно 1, тобто рейтинг 100.
Якщо в якомусь місті чи країні вартість базового набору продуктів і послуг
буде вдвічі меншою, ніж у Нью- Йорку, то кількість балів складе 50, якщо в 1,5
раза вища – 150 балів. Так от, вартість базового набору продуктів і послуг в
Україні оцінюється в 25,98 бала. Це означає, що в Україні він учетверо дешевше,
ніж у Нью-Йорку, а ціни на базові продукти і послуги найнижчі в Європі. У
Молдові вони на 27%, Білорусі – на 31%, Росії – на 69% , Польщі – на 74% вищі
за європейські.
Тож якщо ви вирішили
поїхати на заробітки до Польщі, не зайве ознайомитись із даними сайту. Бо якщо
в Україні ви заробляли умовно 400 дол. США, в сусідній Польщі для збереження такого
рівня життя доведеться напружитися, аби заробити 700 доларів.
14.05.2018
|