На порозі об’єднання церков
Верховна Рада проголосувала за проект постанови,
яким підтримала президентське звернення до Вселенського патріарха Варфоломія
про надання Томосу щодо автокефалії Української православної церкви (УПЦ).
П
атріарх Варфоломій – єдина особа у світі, яка має
канонічне право та законну владу, аби вирішити питання автокефалії УПЦ. Глава
держави сподівається на ухвалення позитивного рішення до 1030-річчя Хрещення
України–Русі.
Петро Порошенко офіційно звернувся до Вселенського
патріарха Варфоломія з проханням про створення єдиної Української помісної
автокефальної церкви. На його переконання, саме зараз Україна близька як ніколи
до об’єднання церков. Адже звернення до Вселенського патріарха підтримали всі
єпископи Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) і всі
архієпископи Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). За 26
років незалежності України це перший документ, який об’єднав ієрархів двох
церков – обидві вони не вважаються канонічними, на відміну від Української православної
церкви Московського патріархату (УПЦ МП).
Що потрібно для створення єдиної автокефальної
православної церкви в Україні? Чому взагалі довкола цього точаться гострі
дискусії? Чи можливо відновити історичну справедливість? Аналітики стверджують,
що і українська влада, і ієрархи невизнаних церков очікують позитивного
рішення патріарха Варфоломія. У такому разі об’єднана автокефальна церква
України буде прямо підкорятися Константинополю, як це було після хрещення
Київської Русі в 988 році і аж до 1686 року, коли Київську митрополію
приєднали до Московського патріархату. Після цього впродовж багатьох століть
УПЦ залишалася під юрисдикцією Москви, поки на початку ХХ століття, на хвилі
національно-визвольного руху в Україні не були зроблені спроби повернути самостійну
православну церкву.
У 1918 році Українська православна церква
отримала автономію від Московського патріархату (ідею про автокефалію в Москві
відверто проігнорували), проте вже 1921-му була її позбавлена і залишалася в
менш значущому статусі Українського екзархату аж до 90-х років.
Проголошена в 1991 році незалежність позначилась
новою хвилею автономного церковного руху. Українське православ’я розділилось
на кілька відгалужень. Відтоді Константинопольський патріархат офіційно визнає
тільки Українську православну церкву Московського патріархату.
Автокефальна церква в православ’ї – це помісна
церква, що володіє адміністративною та ієрархічною незалежністю від інших помісних
церков. Її можуть очолювати патріарх, архієпископ або митрополит. Зазвичай
автокефалія надається на певній території в рамках конкретної держави.
Нова хвиля автокефалій завжди була відповіддю на
політичні обставини – створення нової держави або нової імперії. Процедура
надання автокефалії – досі одне з найбільш дискусійних питань у Вселенській
православній церкві. Зокрема, воно викликало чимало суперечок між церковними
ієрархами під час Всеправославного собору влітку 2016 року. Як результат,
питання взагалі зняли з порядку денного.
Наразі статус автокефалії надає спеціальний
документ – Томос, який проголошує цю церкву автокефальною і де згадуються всі
пункти і вимоги, яких нова церква повинна дотримуватися. Історично склалося
так, що Томос підписує Константинопольський патріарх.
Два роки тому Московський патріархат забажав, аби
надання автокефалії підписував не тільки Варфоломій, а й голови усіх інших
помісних церков. Виходило, що без згоди Москви неможливо надання
автокефального статусу новій церкві. Московський патріархат і нині волає про
несправедливість і намагається усіляко зашкодити підписання Томосу.
Представництва
УПЦ КП і УАПЦ сподіваються, що нарешті вдасться розв’язати аномальну ситуацію щодо
розділення православної церкви в Україні. Архієпископ Євстратій, голова інформаційного
управління Київської патріархії, певен, що Вселенський патріархат ухвалить рішення
на користь України, хоча й не виключає шаленого спротиву з боку Москви. Там уже
поквапились повідомити, що нинішня ініціатива України «закінчиться великим пшиком».
«Надія» розправляє крила
Хто каже, що понеділок
– день важкий, глибоко помиляється. Так вважає запорізький льотчик-випробувач
гвинтокрилів Андрій Федоров. Саме в понеділок 16 квітня він підняв у небо
вертоліт вітчизняного виробництва з оптимістичним іменем «Надія».
В
ертоліт
є модернізованою версією Мі-2, який видатний конструктор Ігор Сікорський
свого часу називав одним із кращих вертольотів світу. За часів незалежності
запорізькі фахівці постійно модернізували стару модель. Так і отримали свою
«Надію». На ньому проводяться всі випробування паливної системи. «Це набагато
краще й надійніше, ніж звичайний МІ-2 на старих двигунах», – стверджує
авіатехнік Денис П’яткін. До того ж, «Надія» має потужні двигуни, розроблені у
Запоріжжі.
Випробування нового цивільного
вертольоту триватиме цілий рік, але перший «похід» у повітряний простір
засвідчив, що підприємство «Мотор-Січ» на правильному шляху.
Орієнтовна вартість гвинтокрила – 2 млн
грн. Висота польоту – до 5 тис. м, вантажопідйомність – близько тонни.
Основні комплектуючі, встановлені на гвинтокрилі «Надія», – лопасті, двигун, редуктор,
стенди тощо – українського виробництва. Гелікоптер «Надія» призначений для
патрулювання доріг, моніторингу трубопроводів і газопроводів, для
використання підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій, санітарної
авіації, Державної прикордонної служби та інших оборонних цілей.
«Паливний бак перенесений із салону – це
міжнародні вимоги. Пасажирські сидіння більш зручні, збільшена дальність
польоту. Сьогоднішній політ довів, що у цієї машини є життя», – розповів про
характеристики гвинтокрила льотчик-випробувач Андрій Федоров. Гвинтокрил на
70% складається з композитних матеріалів. Вони легші й зручніші. На переконання
директора підприємства «Агроаеродніпро» Олександра Панікаревича, застосування
композитних матеріалів дозволяє зменшити вагу гвинтокрила. А у співвідношенні
з приладовим устаткуванням і джгутами, вага конструкції зменшується на 400
кг. Це дозволить машині брати більше вантажу на борт і літати на довші
дистанції.
Протягом року вертольоту повинні надати
українську та міжнародну сертифікацію. Як повідомив почесний президент,
генеральний авіаконструктор АТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв, до цієї події
вони йшли довгих 10 років. «Я вам обіцяв, що в Запоріжжі буде піднято український
вертоліт. Ми побудували вертодром – це законний майданчик для випробування
техніки. Потрібно було сертифікувати майданчик, ми зробили це днями і
отримали сертифікат», – додав конструктор.
Перші польоти пройшли успішно, пілотам
подобаються нові конструкторські рішення. «Приладова дошка буде без
аналогових приладів, з цифровими індикаторами, буде збільшена дальність польоту.
Також ми хочемо встановити на нього автопілот і віброгасники, які додадуть
комфорту в польоті», – ділиться враженнями Андрій Федоров.
Серійний випуск гелікоптера
почнеться наступного року. Та вже нині можна з упевненістю стверджувати, що «Надія»
– це доказ того, що Україна залишається високотехнологічною державою, а не сировинною
колонією.
27.04.2018
|