МІТКИ НА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІЙ КАРТІ

У продовж минулого року Україна подолала нелегкий відрізок євроінтеграційного шляху. Завдяки змінам у за­конодавстві та реформам у різних сферах життя країна отримала без­візовий режим, набрала чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС, для малого та середнього біз­несу з’явилась можливість участі в європейській програмі COSME.

Однак щодо законодавства в екс­пертів є низка зауважень. Є кілька законопроектів, котрі не відобража­ють євроінтеграційних прагнень України. І на превеликий жаль, на­разі у Верховній Раді не існує меха­нізму, який би унеможливлював ви­несення на розгляд депутатів тих іні­ціатив, що повністю чи частково су­перечать зобов’язанням країни. Такі механізми успішно працюють у ба­гатьох європейських державах, у тому числі Польщі та Румунії.

Зважаючи на це, Верховна Рада протягом передвиборного 2018 року повинна, насамперед, позбутися по­пулізму і не ухвалювати скандаль­них законів, спрямованих на погір­шення стосунків з країнами Євросо­юзу. Наразі підготовлено проект До­рожньої карти на поточний рік щодо прийняття в парламенті євроінтегра­ційних законодавчих актів. Аналіти­ки переконують, що успіх ухвалення таких документів буде залежати від долучення до цього процесу якнай­більшої кількості депутатів. Ще одна проблема, з якою неодмінно стикати­муться законодавці, – відсутність якісного перекладу різних правових норм. Від якості перекладу залежить, наскільки придатними до життя ви­йдуть закони з-під пера депутатів.

Координатор Парламентської експертної групи з європейської ін­теграції Денис Чернишов заявив: «Нам потрібно відмовитись від зави­щених очікувань стосовно масового і термінового ухвалення євроінте­граційних законів. І що не менш важ­ливо, – уникнути популізму і ревізії тих норм, які набули чинності зако­ну. Бо від цього залежить майбутнє стосунків Києва і Брюсселя».

За словами Дениса Чернишова, на нинішній рік заплановано ухвален­ня 22 євроінтеграційних законопро­ектів, які профільний комітет визна­чив як надзвичайно актуальні для вирішення невідкладних проблем державної політики України.

Серед пріоритетних завдань ВР – урегулювання питань захисту інте­лектуальної власності, імплемента­ція норм Угоди про асоціацію у сфері навколишнього середовища, закони про екологічну оцінку, пакет законо­проектів стосовно реформи в тран­спортній галузі та розвитку фінансо­вого сектора.

Якщо парламент та Уряд зуміють домовитись щодо пріоритетів у роз­гляді євроінтеграційних законопро­ектів, істотно знизяться ризики ухва­лення поспішних і популістських за­конів, переконані аналітики. Хоча низка експертів вважають, що темпи розгляду законопроектів не відпові­дають термінам виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Минулого року Верховна Рада ухвалила всього 20 єв­роінтеграційних законопроектів, що складає трохи більше 10% від загаль­ної кількості прийнятих норматив­них актів. Тривалість розгляду кож­ного євроінтеграційного законопро­екту розтягується в часі практично на 2 роки, що суперечить міжнарод­ній практиці. У профільному коміте­ті наполягають, щоб ці терміни були зміщені хоча б до 1 року.

І це абсолютно реальне завдання. За умови, що депутати будуть мен­ше часу гаяти на популізм та вине­сення на обговорення відверто анти­європейських законопроектів, які по­тім доводиться або скасовувати, або істотно переробляти.

Віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко ділиться своїм баченням депутатської діяльності у вироблен­ні законів про інтеграцію: «Таке вра­ження, що цілі фракції і дуже багато депутатів уже поставили «галочку», начебто ми вже все виконали – угода підписана, ратифікована, і все, крап­ка. Це не так, бо ратифікація Угоди про асоціацію з Європейським Сою­зом робить євроінтеграцію частиною внутрішньої політики. І тепер наш прямий обов’язок – зміни україн­ського законодавства. Якщо хочемо реально подати заявку на членство в ЄС, то повинні виконати ретельно домашні завдання. А ми відстаємо від виконання зобов’язань».

ТЕХНІЧНА ПЕРЕВІРКА

Г рупа експертів МВФ пра­цювали в столиці України з 12 по 16 лютого. Основна зустріч відбулась у Мініс­терстві фінансів. Профільний міністр Олександр Данилюк мав розмову з головою техніч­ної групи Фонду Роном ван Ро­деном. Під час зустрічі обгово­рили низку питань подальшої імплементації програми МВФ, реформу ДФС та впровадження корпоративного управління в державних банках. Експерти Міжнародного валютного фон­ду надали рекомендації до за­кону про Антикорупційний суд. Це поки що лишається найбільш спірним питанням у співпраці з Фондом.

Нагадаємо, що 4-річна програ­ма розширеного фінансування МВФ для України на суму в 17,5 млрд дол. США була ухва­лена в березні 2015 року. Наразі із цієї суми отримано 8,7 млрд доларів. Останній транш був у квітні 2017 року. Чи отримає наша країна решту від запла­нованого, залежить не тільки від щедрості МВФ. Найперше – чи зможе Київ погодитись на виконання всіх умов, на які його штовхає Фонд?

Наприкінці січня Україна ви­конала чергову забаганку для наступного перегляду програ­ми: було прийнято новий закон про приватизацію. Крім того, Президент Петро Порошенко вніс у Верховну Раду кандида­туру Якова Смолія на посаду голови НБУ, яка фактично за­лишалась вакантною з весни минулого року, коли нинішня голова Валерія Гонтарєва по­дала у відставку.

Ухвалення закону про Антико­рупційний суд і виконання обі­цянок щодо приведення цін на газ до ринкового рівня залиша­ються основними умовами для виділення п’ятого траншу в рамках кредитної програми.

Експерти Міжнародного валют­ного фонду впродовж 5 днів проводили технічні консульта­ції з представниками всіх гілок української влади.

Власне, оціночна місія МВФ має прибути до Києва до квітня п. р., що може бути сигналом для отри­мання траншу у 2 млрд доларів.

Хоча ще зовсім недавно голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин не відкидав можливості приїзду місії у лютому нинішнього року. Він зазначав, що у програ­мі, яка була укладена між Укра­їною і МВФ, йшлося про те, що її перегляд відбуватиметься щоквартально. «На жаль, із квітня 2017 року, коли Україна одержала 1 млрд доларів, а від­дала понад 1,7 млрд, ми коштів більше не одержали», – конста­тував високопосадовець.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ