ПОПЕРЕДУ БУРКІНА- ФАСО
У
країна посіла 112-те місце в світовому рейтингу рівня життя британського
аналітичного центру The Legatum Prosperity Index. Країни оцінюють на основі результатів
опитувань за так званим індексом процвітання, який розраховується за такими показниками:
стан економіки, соціальної сфери, влади, підприємництва, охорони здоров’я та персональної
свободи громадян.
Найнижчі оцінки наша країна отримала в галузі охорони
здоров’я та особистої безпеки. По 135 балів із 149. Дещо вищі результати – ефективність
роботи влади та рівень соціального капіталу. Тут показники України склали 130 та
115 очок відповідно. Найкращі позиції в галузі освіти – 48, економіки – 84, а також
рівень свободи особистості. Його експерти оцінили в 95 балів.
Скільки загалом країн у міжнародному рейтингу? Майже
150, точніше – 149. Україна опинилась у рейтингу процвітання попереду західноафриканської
держави Буркіна-Фасо аж на один пункт, при цьому поступившись Бангладеш. Замбія,
Кенія, Сенегал, Лаос розташувались вище. А першу трійку в рейтингу посіли Норвегія,
Нова Зеландія та Фінляндія. США опинились на 18-му місці, а Росія – на 101-му. Польща
посіла 32-ге місце, Угорщина – 45-те, Білорусь – 95-те, Молдова – 98-ме.
Остання трійка рейтингу – Судан, Центральноафриканська
Республіка та Ємен. Туди Україна ще, хвалити Бога, не потрапила.
Цьогорічний рейтинг України на 5 позицій нижчий
минулорічного. Тоді Україна була 107-ю серед інших держав світу. Нині ж має
112-ту позицію. А це означає, що ми потрапили до «світло-червоної зони», де розташувалися
недорозвинені держави, що відстають за всіма показниками. Себто рівень життя наших
співвітчизників стрімко падає. Але ж не так давно, у 2015 році, ми були на 64-му
місці в цьому рейтингу.
За результатами останнього дослідження, найнижчу
оцінку Україна отримала в сфері охорони здоров’я, втративши 24 позиції у порівнянні
з минулорічними показниками. Гірша ситуація в галузі медицини хіба що в Нігерії
і Того. Навіть Мадагаскар, Ірак і Судан за рівнем медичних послуг обійшли Україну.
Можна по-різному ставитись до міжнародних рейтингів.
Однак факт залишається фактом: останнього року бідність стала характерною рисою
української дійсності і головним страхом українців. За даними не міжнародних, а
вітчизняних опитувань, половині українських родин ледве вистачає грошей на харчі.
Через різке зростання цін і тарифів наші співвітчизники змушені економити буквально
на всьому. Про лікування, туризм, розваги можна забути, адже все це стало для більшості
співгромадян недозволеною розкішшю.
Скільки б не заробляли українці, все з’їдає інфляція. МВФ оприлюднив
шокуючі результати: за останні 4 роки інфляція склала 87%. У цьому показнику – подорожчання
продуктів, комунальних витрат, транспорту. До слова, найвідчутніший стрибок продемонстрував
тариф на опалення – з 2,91 до 32,91 грн за 1 кв. м.
Триваючий конфлікт на Донбасі, безумовно, додає негативу до рейтингу,
через погане економічне зростання в країні. Стійка більшість українців (57%) вважають,
що їхній особистий рівень життя погіршується. Близько половини (46%) зауважують,
що минулого року у них було кілька випадків, коли вони не мали достатньо грошей
на продукти харчування для себе та своїх сімей – найвища цифра, яку будь-коли фіксували
в України. До того ж, вона одна з найвищих у Європі.
Принагідно
зауважимо, що найгіршим за всі роки існування рейтингу став у 2017-му показник
влади, який показує ефективність Уряду, рівень демократії та політичної участі,
а також верховенства права. Найкращим цей показник був у 2007 році (113- те місце),
у 2017-му Україна зайняла лише 130-ту сходинку.
ТРИ ШІСТКИ ДЛЯ БІЗНЕСМЕНІВ
В
ерховна Рада ухвалила закон
про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю під номером 4666.
Закон, якого очікували півмільйона вітчизняних бізнесменів практично чверть
століття. Його ухвалення, переконані експерти, дозволить покращити бізнес-клімат,
сприятиме залученню іноземних інвестицій та закладатиме підґрунтя для
створення нових та розвитку існуючих підприємств. Також усі учасники будуть
забезпечені ефективними механізмами запобігання та вирішення корпоративних
конфліктів і зможуть усунути розбалансовані правові конструкції, що існують.
На думку аналітиків, запропоновані зміни істотно обмежать спроби
рейдерського захоплення, зроблять прозорішими механізми управління, бо самі
механізми виписані набагато чіткіше й зрозуміліше. Відтак число власників,
які звикли виводити свої активи за межі країни саме через недосконалість
законодавства, знизиться. Практично всі юридичні компанії, які раніше
стикалися з існуючим законодавством, підтримують закон № 4666.
За словами авторів законопроекту, наразі в Україні діють понад
500 тис. товариств з додатковою та обмеженою відповідальністю, які є
найпоширенішою формою ведення бізнесу в країні. Експерти прогнозують істотне
збільшення кількості товариств з обмеженою відповідальністю, щойно закон набуде
чинності. Станеться це через 3 місяці, тож у бізнесу з’являється можливість як
слід підготуватися до роботи в нових умовах.
Тим більше, що в законі передбачені найсучасніші і найпрогресивніші
норми, які діють у цивілізованому бізнес-середовищі.
Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроекту є
усунення значних вад, які існують у чинному законодавстві, та приведення його
у відповідність до норм та концептуальних підходів, характерних для законодавчих
актів Європейського Союзу та країн – членів ЄС. На думку авторів, ухвалення
окремого комплексного закону про товариства з обмеженою відповідальністю та
споріднені з ними товариства з додатковою відповідальністю дасть змогу
врегулювати відповідні відносини з належним ступенем деталізації, забезпечити
необхідну гнучкість регулювання, усунути існуючі в чинних актах дублювання та
розбіжності, а також значно покращити інвестиційний клімат і умови ведення підприємницької
діяльності.
Цей закон
сприятиме залученню інвестицій в Україну, оскільки ті іноземні інвестори, які хочуть
зайти в Україну і які раніше боялися корпоративного законодавства, що регулювало
ці питання, відтепер зможуть працювати за новими правилами.
Андрій
ІВАНЧУК, автор законопроекту, голова парламентського Комі
тету з питань економічної політики:
«Законодавство, яке регулювало діяльність цих
товариств, було прийнято ще в 1991 році, і зрозуміло, що воно абсолютно не відповідає
нинішнім вимогам. Ми намагалися запровадити в цьому законі найсучасніші норми,
які є на сьогодні в світі, і під час двох других читань нам вдалося
збалансувати цей законопроект, яким і ця Верховна Рада, і Україна, і юридична
спільнота зможе пишатися».
Павло РІЗАНЕНКО, депутат Верховної Ради України від
«БПП»:
«Законопроект 4666 має на меті змінити правила
діяльності сотень тисяч компаній в Україні, а це близько 500 тис. товариств з
обмеженою і додатковою відповідальністю, що становить понад 40% усіх юридичних
осіб, зареєстрованих в Україні, зробити правила в сфері регулювання ТОВ зрозумілими,
стабільними і найголовніше – захищеними».
Ольга МАГАЛЕЦЬКА, радник першого заступника
міністра економіки і торгівлі:
«Законопроект
усуває застарілі принципи регулювання, що не відповідають вимогам, і запроваджує
низку позитивних новацій. Серед них – захист прав міноритарних учасників і встановлення
гнучкого регулювання корпоративного управління у товариствах з обмеженою відповідальністю.
Ухвалення закону наближає українське корпоративне законодавство до стандартів
розвинених країн і відповідає вимогам Європейського Союзу».
18.02.2018
|