КРАЩЕ НЕ ХВОРІТИ

Л ікуватися в нинішньо­му році стане дорожче. Єдине, що експерти фармакологічного рин­ку точно не вказують, на який відсоток. Називають і 5, і 10, і навіть 25%. Причина такого зростання – курс долара. «Вже в лютому очікуємо підвищен­ня вартості ліків на 3–5%, оскільки постачальники заво­зять нові партії товарів за більш високим курсом валю­ти», – запевняє генеральний ди­ректор КП «Фармація» Руслан Світлий.

Якщо стрибки валюти одно­значно впливають на вартість імпортних препаратів, насе­лення буде переключатися на дешевші вітчизняні аналоги. Однак і тут все не так просто. Аналітики прогнозують підви­щення цін і на українські ліки, оскільки до їх складу зазвичай входять компоненти, які дово­диться імпортувати.

Загалом відстежити аптечну статистику складно. Державна служба статистики повідомляє, що минулого року фармаколо­гічна продукція подорожчала лише на 6,1%. Експерти Еконо­мічного дискусійного клубу на­водять свої розрахунки – 20%. В Уряді стверджують, що насе­лення впродовж усього 2017 року витратило на ліки 14,5 млрд грн. Фахівці Аптечної професійної асоціації підраху­вали й оприлюднили такі ви­трати: 42 млрд грн, або по 1 тис. грн на рік на кожного мешкан­ця країни. Хоча за нинішніх умов такої суми вистачить на 2–3 візити до аптечного кіоску.

Наразі вітчизняні аптеки по­спіхом переписують цінники на медикаменти. Переоцінку аргументують новим курсом долара та євро. Вже нині поста­чальники закладають у вар­тість ліків курс 30 грн за один американський долар, хоча ще місяць тому орієнтувалися на 28 грн за долар. Кожні 10 копі­йок в ціні долара це 5–6 копійок у ціні кожної гривні, яку по­трібно сплатити пацієнту за ліки, стверджують експерти. І додають, що зростання цін є не­минучим. Наскільки зросте ціна на кожен конкретний пре­парат, залежатиме від цінової політики аптечних мереж: де­шевші і більш затребувані ліки подорожчають істотно, непо­пулярні – менше.

Експерти прогнозують: якщо курс долара і євро не ста­білізується, вже до середини лютого в Україні не залишить­ся ліків за старими цінами.

Аналітики фармакологічної мережі кажуть, що на подорож­чання ліків впливає не тільки девальвація гривні, а й інфля­ція та зростання цін на енерго­ресурси. «У минулому році, коли в Україні інфляція склала 13,7%, цей принцип не спрацю­вав, тому що ще в 2015–2016 ро­ках ціни на медикаменти на­стільки зросли, що це компен­сувало навіть інфляцію за 2017 рік. Тобто компанії заздалегідь підвищили ціни в очікуванні високої інфляції в минулому році», – заявляє директор депар­таменту зовнішніх зв’язків ні­мецького фармацевтичного холдингу STADA Іван Глушков.

Експерти, що досліджують причини зростання цін на ме­дикаменти, стверджують, що ризики девальвації гривні но­сять дещо маніпулятивний ха­рактер. Щойно долар зростає в ціні, як автоматично підтягу­ються догори й ціни на ліки. Та жодного разу при падінні дола­ра постачальники не знизили вартість пропонованої продук­ції. Виходить, що постачальни­ки поводяться дещо некорек­тно, закладаючи ризики, які з часом не виправдовуються. Якщо ризик не виправдовуєть­ся, то треба було б ці гроші по­вернути покупцю, однак такої традиції в Україні поки що не­має. І навряд чи буде. Бо вже зараз у нових розцінках фігу­рує долар вартістю 31–32 грн. На обмежений платоспромож­ний попит аптеки воліють не зважати.

Зате практикуючі медики б’ють на сполох: найімовірні­ше, за підсумками нинішнього року зросте армія тяжкохворих українців, що перенесли «на ногах» легкі фази хвороби та не звернулися за медичною допо­могою через нестачу грошей у гаманці.

АЛІМЕНТарні питання

У перші дні січня Прези­дент України Петро Поро­шенко підписав закон про посилення відповідаль­ності за несплату аліментів. Від­тепер тому з батьків, хто ухиля­ється від фінансового обов’язку, буде несолодко: новий закон не дозволить забути про власне дитя. Звісно, цей закон не зму­сить батьків любити дитину, але фінансово підтримувати її все- таки доведеться.

Проблема несплати аліментів в Україні є досить гострою. В пар­ламенті називалися цифри від 500 до 600 тис. дітей, які не отри­мують утримання від батьків за тих чи інших обставин. Причому в більшості випадків йдеться про залишення дитини з мамою, а батько не хоче або не може спла­чувати аліментів. Зазвичай мате­рі зайняті витребуванням алі­ментів, а батьки – вигадуванням схем, аби уникнути фінансового розорення.

Закон передбачає нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не платить аліменти понад 6 місяців. Це тимчасове обмеження у праві ке­рування транспортним засобом (терміном на півроку), користу­вання вогнепальною, мислив­ською, пневматичною зброєю. За несплату грошей на утримання дитини притягатимуть до соці­альних робіт та позбавлять мож­ливості подорожувати світом.

«Я переконаний, що нові заходи, передбачені законом, як от забо­рона виїзду за кордон, керування транспортним засобом, а ще сус­пільно корисні роботи для зліс­них неплатників аліментів тощо, стануть превенцією. Вони дадуть можливість людям не доводити ситуацію до того, що держава за­стосовуватиме до них ці санкції», – наголошує міністр юстиції Пав­ло Петренко. А експерти кажуть, що саме цей закон вводить нові мотивації і запроваджує обов’язок батьків перед дитиною: забезпечити їй нормальне життя.

Щоправда, юристи угледіли шпа­ринку в новому документі. Йдеться про соціальні роботи для несумлінних батьків. Види суспільно корисних робіт, до яких залучають порушників, ви­значають органи місцевого само­врядування. Однак варто зважи­ти на те, що власник підприєм­ства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування покарання по­винен нараховувати плату по­рушникові й перерахувати її ор­гану державної виконавчої служ­би. На практиці ж забезпечити реалізацію цього положення з урахуванням високого рівня без­робіття в Україні дуже складно, якщо взагалі можливо. Тому це стане додатковим тягарем для роботодавців, які візьмуть таких осіб на роботу.

Однак у цілому закон корисний, хоча й запізнілий, кажуть аналі­тики. До того ж, обмеження для батьків діятимуть доти, доки ді­тям не буде гарантовано стовід­соткову виплату заборгованості.

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ