Кабінет Міністрів
України ухвалив Стратегію державної політики з питань здорового й активного
довголіття населення на період до 2022 року.
У
документі
зазначено, що на сьогодні Україна за часткою населення у віці понад 60 років
(21%) входить до 30 країн світу, а за прогнозами до 2025 року частка такого
населення складе 25%.
Завдання Стратегії – поліпшення умов для
самореалізації українців похилого віку, забезпечення здоров’я і добробуту
таких громадян та створення системи захисту їхніх прав.
В Уряді запевняють, що документ допоможе
створенню сприятливих умов для здорового й активного довголіття. Відтак
очікують збільшення тривалості активного життя осіб старше 60 років. Для цього
готують програму, яка б забезпечила гідний рівень медичної підтримки літніх
людей. Також заплановано досягти підвищення рівня зайнятості осіб від 55 до 64
років. Хоча цей рядок Стратегії викликає в експертів песимізм. Вони
зазначають, що перші проблеми з працевлаштуванням українці мають вже після 40
років. Здебільшого роботодавці віддають перевагу молодим людям без досвіду
роботу, які не вимагають великої зарплати.
Міністерству соціальної політики разом з
іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади доручено
розробити та подати в 3
-
місячний
термін Кабміну проект плану заходів щодо реалізації Стратегії. Це мають бути
комплексні заходи на підтримку громадян похилого віку, підвищення якості життя,
а також захист прав літніх людей.
Держава має подбати про створення
фізичних і соціальних умов, сприятливих для здоров’я людей літнього віку.
Відповідні національні програми вже реалізуються в багатьох країнах світу,
зокрема США, Канаді, Франції, Іспанії, Португалії, Словенії та ін. Щоб
успішно вирішити цю проблему, сучасне суспільство має подолати стереотипи
ставлення до людей літнього і старечого віку як до тягаря й усвідомити, що в
умовах глобального старіння населення світу вони становлять значний
економічний і соціальний ресурс. Сприйняття таких людей як «зайвих» чи просто
баласту штовхає суспільство на хибний шлях мінімізації витрат, пов’язаних із
старінням, замість перспективи максимального розширення їх можливостей,
використання їх досвіду і знань. Доведено: якщо держава зможе забезпечити
здоров’я людей літнього віку, зменшаться її фінансові витрати.
Колишній очільник МОЗ Василь Князевич
розповідає: «Ми очікували цей документ, і я знаю фахівців, які готували проект.
Він конче нам необхідний, якщо ми хочемо жити з європейськими країнами нарівні.
Ми мусимо подбати про своє довголіття, вирівнятись у тривалості життя, бо вже
нині відстаємо щонайменше на 10 років, і головне – забезпечити якість життя».
Особливу увагу в Стратегії приділено підвищенню рівня
охоплення соціальними послугами громадян похилого віку за місцем проживання,
зниження кількості випадків незаконного відчуження майна літніх.
Низка експертів не дуже довіряє обіцянкам Уряду. Кажуть, що
для такої нестабільної країни Стратегія активного довголіття – звичайнісінька
вигадка напередодні виборів. Група аналітиків радить скептикам придивитись до
Казахстану. Впродовж 10 років там вдалося збільшити тривалість життя своїх
громадян на 6 років. Тепер середнє значення сягає 72 років. Такі досягнення
зумовлені запровадженням у країні програми щодо ранньої діагностики хвороб.
З ухваленням Стратегії
і в українців з’являється надія, що влада зрозуміла: здоров’я людини – це найцінніше,
що є в державі, власне, держава формується заради своїх громадян. І саме держава
має дбати про якісне життя українців і продовження його хоча б до 80 з плюсом.
ПРЯМО ПО КУРСУ
П
очаток нового, 2018, року традиційно розпочався з девальвації.
Причому визначитися з курсом на момент здавання номера до друку практично неможливо.
Долар стрибає щодня, а євро вже побив історичний максимум, перетнувши червону лінію
у 35 грн. Національний банк пояснює причини ослаблення вітчизняної валюти сезонними
чинниками, тож не вдається до активних інтервенцій. Банкіри, всупереч думці експертів,
сподіваються на повернення курсу вже в лютому – березні, інакше нинішня девальвація
відчутно позначиться на інфляції.
Історичний пік курсу – 30,01 грн
за долар, який було зафіксовано в момент валютної паніки у лютому 2015 року, поки
не подолано. Але це поки що, бо швидке досягнення прогнозу, закладеного в бюджеті
– 2018 на рівні вище 30 грн, стає реальнішим.
Заступник голови Національного
банку Олег Чурій не втомлюється повторювати думку про сезонний фактор знецінення
гривні. «Вже третій рік поспіль в перші місяці року зростає попит на валюту, зокрема
з боку імпортерів, які формують запаси товарів на новий рік, і водночас знижуються
її надходження, зокрема з боку аграріїв, які зазвичай протягом року забезпечують
близько половини пропозиції валюти на міжбанку», – заявив він.
У Нацбанку запевняють, що валюта
дорожчає через тривалі свята і надмірний попит на неї тих, хто виїжджав на Новий
рік за кордон.
Експерти не відкидають вплив сезонних
факторів і прогнозують на початку лютого завдяки пожвавленню ділової активності
незначне зміцнення гривні. Та за всіма розрахунками вона все одно залишатиметься
дешевшою, ніж у минулому році. Коливання курсу залежатимуть як від ситуації на
світових ринках експорту української продукції, так і від продовження співпраці
з Міжнародним валютним фондом. Якщо зважити, що Україна не отримала чергового траншу
кредиту МВФ у 2017 році через невиконання низки умов програми, сподіватись, що
гривня зміцниться сама по собі не варто, переконують фінансові аналітики. Довіри
до гривні не додає й великий розмір державного боргу. До кінця 2018 року він зросте
у 2,3 раза порівняно з 2017
-
м.
Що буде
з курсом через тиждень-два, достеменно невідомо. Динаміка курсу в середньостроковій
перспективі традиційно залежатиме від активності НБУ, соціально
-
політичної
ситуації, траншей МВФ, а також зовнішніх умов, переконані провідні вітчизняні
експерти.