ЩОБ ДО СТА – І БЕЗ СТАРОСТІ!

Кабінет Міністрів Украї­ни ухвалив Стратегію державної політики з питань здорового й ак­тивного довголіття на­селення на період до 2022 року.

У документі зазначено, що на сьогодні Україна за часткою населення у віці понад 60 років (21%) входить до 30 країн світу, а за прогнозами до 2025 року частка такого населення складе 25%.

Завдання Стратегії – поліп­шення умов для самореалізації українців похилого віку, забез­печення здоров’я і добробуту таких громадян та створення системи захисту їхніх прав.

В Уряді запевняють, що доку­мент допоможе створенню спри­ятливих умов для здорового й активного довголіття. Відтак очікують збільшення тривалос­ті активного життя осіб старше 60 років. Для цього готують про­граму, яка б забезпечила гідний рівень медичної підтримки літ­ніх людей. Також заплановано досягти підвищення рівня за­йнятості осіб від 55 до 64 років. Хоча цей рядок Стратегії викли­кає в експертів песимізм. Вони зазначають, що перші проблеми з працевлаштуванням українці мають вже після 40 років. Зде­більшого роботодавці віддають перевагу молодим людям без до­свіду роботу, які не вимагають великої зарплати.

Міністерству соціальної по­літики разом з іншими заінтересованими центральними ор­ганами виконавчої влади дору­чено розробити та подати в 3 - мі­сячний термін Кабміну проект плану заходів щодо реалізації Стратегії. Це мають бути комп­лексні заходи на підтримку гро­мадян похилого віку, підвищен­ня якості життя, а також захист прав літніх людей.

Держава має подбати про створення фізичних і соціаль­них умов, сприятливих для здоров’я людей літнього віку. Відповідні національні програ­ми вже реалізуються в багатьох країнах світу, зокрема США, Ка­наді, Франції, Іспанії, Португа­лії, Словенії та ін. Щоб успішно вирішити цю проблему, сучасне суспільство має подолати сте­реотипи ставлення до людей літнього і старечого віку як до тягаря й усвідомити, що в умо­вах глобального старіння насе­лення світу вони становлять значний економічний і соціаль­ний ресурс. Сприйняття таких людей як «зайвих» чи просто ба­ласту штовхає суспільство на хибний шлях мінімізації ви­трат, пов’язаних із старінням, замість перспективи макси­мального розширення їх можли­востей, використання їх досвіду і знань. Доведено: якщо держава зможе забезпечити здоров’я лю­дей літнього віку, зменшаться її фінансові витрати.

Колишній очільник МОЗ Ва­силь Князевич розповідає: «Ми очікували цей документ, і я знаю фахівців, які готували проект. Він конче нам необхід­ний, якщо ми хочемо жити з єв­ропейськими країнами нарів­ні. Ми мусимо подбати про своє довголіття, вирівнятись у тривалості життя, бо вже нині відстаємо щонайменше на 10 років, і головне – забезпечити якість життя».

Особливу увагу в Стратегії приділено підвищенню рівня охоплення соціальними послу­гами громадян похилого віку за місцем проживання, зниження кількості випадків незаконного відчуження майна літніх.

Низка експертів не дуже до­віряє обіцянкам Уряду. Ка­жуть, що для такої нестабіль­ної країни Стратегія активного довголіття – звичайнісінька вигадка напередодні виборів. Група аналітиків радить скеп­тикам придивитись до Казах­стану. Впродовж 10 років там вдалося збільшити тривалість життя своїх громадян на 6 ро­ків. Тепер середнє значення ся­гає 72 років. Такі досягнення зумовлені запровадженням у країні програми щодо ранньої діагностики хвороб.

З ухваленням Стратегії і в українців з’являється надія, що влада зрозуміла: здоров’я люди­ни – це найцінніше, що є в дер­жаві, власне, держава формуєть­ся заради своїх громадян. І саме держава має дбати про якісне життя українців і продовження його хоча б до 80 з плюсом.

ПРЯМО ПО КУРСУ

П очаток нового, 2018, року традиційно розпочався з девальвації. Причому ви­значитися з курсом на мо­мент здавання номера до друку практично неможливо. Долар стрибає щодня, а євро вже побив історичний максимум, перетнув­ши червону лінію у 35 грн. Націо­нальний банк пояснює причини ослаблення вітчизняної валюти сезонними чинниками, тож не вдається до активних інтервен­цій. Банкіри, всупереч думці екс­пертів, сподіваються на повер­нення курсу вже в лютому – бе­резні, інакше нинішня девальва­ція відчутно позначиться на ін­фляції.

Історичний пік курсу – 30,01 грн за долар, який було зафіксовано в момент валютної паніки у люто­му 2015 року, поки не подолано. Але це поки що, бо швидке досяг­нення прогнозу, закладеного в бюджеті – 2018 на рівні вище 30 грн, стає реальнішим.

Заступник голови Національного банку Олег Чурій не втомлюєть­ся повторювати думку про сезон­ний фактор знецінення гривні. «Вже третій рік поспіль в перші місяці року зростає попит на ва­люту, зокрема з боку імпортерів, які формують запаси товарів на новий рік, і водночас знижують­ся її надходження, зокрема з боку аграріїв, які зазвичай протягом року забезпечують близько поло­вини пропозиції валюти на між­банку», – заявив він.

У Нацбанку запевняють, що валю­та дорожчає через тривалі свята і надмірний попит на неї тих, хто виїжджав на Новий рік за кордон.

Експерти не відкидають вплив сезонних факторів і прогнозують на початку лютого завдяки по­жвавленню ділової активності незначне зміцнення гривні. Та за всіма розрахунками вона все одно залишатиметься дешев­шою, ніж у минулому році. Коли­вання курсу залежатимуть як від ситуації на світових ринках екс­порту української продукції, так і від продовження співпраці з Міжнародним валютним фон­дом. Якщо зважити, що Україна не отримала чергового траншу кредиту МВФ у 2017 році через не­виконання низки умов програми, сподіватись, що гривня зміц­ниться сама по собі не варто, пе­реконують фінансові аналітики. Довіри до гривні не додає й вели­кий розмір державного боргу. До кінця 2018 року він зросте у 2,3 раза порівняно з 2017 - м.

Що буде з курсом через тиждень-два, достеменно невідомо. Дина­міка курсу в середньостроковій перспективі традиційно залежа­тиме від активності НБУ, соці­ально - політичної ситуації, тран­шей МВФ, а також зовнішніх умов, переконані провідні вітчиз­няні експерти.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ