« на головну 23.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Актуально

ЩОБ ДО СТА – І БЕЗ СТАРОСТІ!

ЩОБ ДО СТА – І БЕЗ СТАРОСТІ!

 

Кабінет Міністрів Украї­ни ухвалив Стратегію державної політики з питань здорового й ак­тивного довголіття на­селення на період до 2022 року.

У документі зазначено, що на сьогодні Україна за часткою населення у віці понад 60 років (21%) входить до 30 країн світу, а за прогнозами до 2025 року частка такого населення складе 25%.

Завдання Стратегії – поліп­шення умов для самореалізації українців похилого віку, забез­печення здоров’я і добробуту таких громадян та створення системи захисту їхніх прав.

В Уряді запевняють, що доку­мент допоможе створенню спри­ятливих умов для здорового й активного довголіття. Відтак очікують збільшення тривалос­ті активного життя осіб старше 60 років. Для цього готують про­граму, яка б забезпечила гідний рівень медичної підтримки літ­ніх людей. Також заплановано досягти підвищення рівня за­йнятості осіб від 55 до 64 років. Хоча цей рядок Стратегії викли­кає в експертів песимізм. Вони зазначають, що перші проблеми з працевлаштуванням українці мають вже після 40 років. Зде­більшого роботодавці віддають перевагу молодим людям без до­свіду роботу, які не вимагають великої зарплати.

Міністерству соціальної по­літики разом з іншими заінтересованими центральними ор­ганами виконавчої влади дору­чено розробити та подати в 3 - мі­сячний термін Кабміну проект плану заходів щодо реалізації Стратегії. Це мають бути комп­лексні заходи на підтримку гро­мадян похилого віку, підвищен­ня якості життя, а також захист прав літніх людей.

Держава має подбати про створення фізичних і соціаль­них умов, сприятливих для здоров’я людей літнього віку. Відповідні національні програ­ми вже реалізуються в багатьох країнах світу, зокрема США, Ка­наді, Франції, Іспанії, Португа­лії, Словенії та ін. Щоб успішно вирішити цю проблему, сучасне суспільство має подолати сте­реотипи ставлення до людей літнього і старечого віку як до тягаря й усвідомити, що в умо­вах глобального старіння насе­лення світу вони становлять значний економічний і соціаль­ний ресурс. Сприйняття таких людей як «зайвих» чи просто ба­ласту штовхає суспільство на хибний шлях мінімізації ви­трат, пов’язаних із старінням, замість перспективи макси­мального розширення їх можли­востей, використання їх досвіду і знань. Доведено: якщо держава зможе забезпечити здоров’я лю­дей літнього віку, зменшаться її фінансові витрати.

Колишній очільник МОЗ Ва­силь Князевич розповідає: «Ми очікували цей документ, і я знаю фахівців, які готували проект. Він конче нам необхід­ний, якщо ми хочемо жити з єв­ропейськими країнами нарів­ні. Ми мусимо подбати про своє довголіття, вирівнятись у тривалості життя, бо вже нині відстаємо щонайменше на 10 років, і головне – забезпечити якість життя».

Особливу увагу в Стратегії приділено підвищенню рівня охоплення соціальними послу­гами громадян похилого віку за місцем проживання, зниження кількості випадків незаконного відчуження майна літніх.

Низка експертів не дуже до­віряє обіцянкам Уряду. Ка­жуть, що для такої нестабіль­ної країни Стратегія активного довголіття – звичайнісінька вигадка напередодні виборів. Група аналітиків радить скеп­тикам придивитись до Казах­стану. Впродовж 10 років там вдалося збільшити тривалість життя своїх громадян на 6 ро­ків. Тепер середнє значення ся­гає 72 років. Такі досягнення зумовлені запровадженням у країні програми щодо ранньої діагностики хвороб.

З ухваленням Стратегії і в українців з’являється надія, що влада зрозуміла: здоров’я люди­ни – це найцінніше, що є в дер­жаві, власне, держава формуєть­ся заради своїх громадян. І саме держава має дбати про якісне життя українців і продовження його хоча б до 80 з плюсом.

 


ПРЯМО ПО КУРСУ

П очаток нового, 2018, року традиційно розпочався з девальвації. Причому ви­значитися з курсом на мо­мент здавання номера до друку практично неможливо. Долар стрибає щодня, а євро вже побив історичний максимум, перетнув­ши червону лінію у 35 грн. Націо­нальний банк пояснює причини ослаблення вітчизняної валюти сезонними чинниками, тож не вдається до активних інтервен­цій. Банкіри, всупереч думці екс­пертів, сподіваються на повер­нення курсу вже в лютому – бе­резні, інакше нинішня девальва­ція відчутно позначиться на ін­фляції.

Історичний пік курсу – 30,01 грн за долар, який було зафіксовано в момент валютної паніки у люто­му 2015 року, поки не подолано. Але це поки що, бо швидке досяг­нення прогнозу, закладеного в бюджеті – 2018 на рівні вище 30 грн, стає реальнішим.

Заступник голови Національного банку Олег Чурій не втомлюєть­ся повторювати думку про сезон­ний фактор знецінення гривні. «Вже третій рік поспіль в перші місяці року зростає попит на ва­люту, зокрема з боку імпортерів, які формують запаси товарів на новий рік, і водночас знижують­ся її надходження, зокрема з боку аграріїв, які зазвичай протягом року забезпечують близько поло­вини пропозиції валюти на між­банку», – заявив він.

У Нацбанку запевняють, що валю­та дорожчає через тривалі свята і надмірний попит на неї тих, хто виїжджав на Новий рік за кордон.

Експерти не відкидають вплив сезонних факторів і прогнозують на початку лютого завдяки по­жвавленню ділової активності незначне зміцнення гривні. Та за всіма розрахунками вона все одно залишатиметься дешев­шою, ніж у минулому році. Коли­вання курсу залежатимуть як від ситуації на світових ринках екс­порту української продукції, так і від продовження співпраці з Міжнародним валютним фон­дом. Якщо зважити, що Україна не отримала чергового траншу кредиту МВФ у 2017 році через не­виконання низки умов програми, сподіватись, що гривня зміц­ниться сама по собі не варто, пе­реконують фінансові аналітики. Довіри до гривні не додає й вели­кий розмір державного боргу. До кінця 2018 року він зросте у 2,3 раза порівняно з 2017 - м.

Що буде з курсом через тиждень-два, достеменно невідомо. Дина­міка курсу в середньостроковій перспективі традиційно залежа­тиме від активності НБУ, соці­ально - політичної ситуації, тран­шей МВФ, а також зовнішніх умов, переконані провідні вітчиз­няні експерти.

  • ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ
Борис КУШНІРУК, го ­лова експертно-аналі­тичної ради Україн­ського аналітичного центру:

«У нас президентські вибори заплановані на весну 2019 року, але передвиборча компанія почнеться фактично в 2018-му. І політики не зацікавлені, щоб протя­гом всього року відбу­валася дестабілізація гривні. Насамперед у стабільності зацікавле­на чинна влада, тому я впевнений: вона буде робити все, щоб не було якихось коливань курсу і дестабілізацій».

Андрій НОВАК, голова Клубу економістів України:

«Якщо так триватиме й надалі, то до кінця 2018 року курс може бути в рази гіршим. Адже на 2017 рік у бюджеті було закладено курс 27,2 на­прикінці року, а зараз, як бачимо, він уже 28. Тож таке ж перевищення де­вальвації може відбути­ся в наступному році. Назвати крайню межу неможливо. У нас немає бази прогнозування, а саме – курсової страте­гії. Те, що НБУ називає «стратегією плаваючого курсу», не стратегія, а самоусунення від неї».

Василь ЮРЧИШИН, директор економіч­них і соціальних про­грам Центру Разум­кова:

«Ми вбачаємо багато позитивного в тому, що розширився екс­порт, але забуваємо про те, що імпорт зріс ще більше, тобто, сальдо зовнішньої торгівлі товарами складатиме приблиз­но 5 млрд дол. США. 2–3%, до яких прагне Уряд, – це вкрай слаб­ка динаміка для зміц­нення гривні, при тому, що зовні борго­ва позиція України до­сить слабка».

31.01.2018



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання