РІВЕНЬ БІДНОСТІ ЙДЕ НА ЗНИЖЕННЯ?

Ф ахівці Київського міжнародного інсти­туту соціології опри­люднили результати своїх досліджень: за минулий рік рівень бідності в Україні знизився до 12%. Заступник виконавчого директора КМІС Вікторія Захожа констатує: «У 2008 році, після початку світо­вої кризи, рівень бідності зріс до 21%, але потім ситуація ста­ла поліпшуватися. Перед по­чатком військового конфлік­ту, у 2013-му, рівень бідності становив 9%, з 2014 по 2016 роки збільшившись майже вдвічі – до 17%. Але нині ситу­ація поліпшилася – цей показ­ник знизився до 12%». Це одне з небагатьох, але важливих до­сягнень України, зазначають соціологи.

Міністр соціальної політики Андрій Рева стверджує, що за­гальний рівень бідності зни­зився на 15,1%. У профільному міністерстві використовують методику, «якою користуються міжнародні організації», за­певнив міністр.

На його думку, зниження рівня бідності відбулося в ре­зультаті підвищення соціаль­них стандартів протягом 2017 року. «Рівень бідності у нас знизився з 54,5 до 39,4%, в тому числі серед працюючих осіб – з 45,4% до 26,9%, – заявив Андрій Рева. – У 2017 році на 6% зросла кількість працевлаштованих, і загалом знайшли роботу 746 тис. осіб. Цікаво, що 45% цієї цифри було працевлашто­вано навіть без надання стату­су «безробітного». Чому так сталося? Тому що на 11% зрос­ла кількість роботодавців, які співпрацювали з центрами за­йнятості», – додав чиновник.

Однак не всі експерти поді­ляють оптимізм міністра соці­альної політики. Дехто вважає, що в Україні, навпаки, посили­лися і бідність, і соціальна не­рівність. Директор Харківської правозахисної групи Євген За­харов коментує результати со­ціологічних даних: «Ми кон­статуємо зростання бідності та соціальної нерівності. Немає суттєвих економічних змін, які б сприяли змінам ситуації на мікрорівні для українців, яким стає, з нашої точки зору, все важче. Незважаючи на підви­щення пенсій і мінімальної за­робітної плати, ситуація лиша­ється невтішною».

Низка експертів радять На­ціональній службі статистики придивлятися до стандартів ООН. Адже за ними понад 80% мешканців країни є бідними, а за даними української статис­тики рівень відносної бідності складає близько 23%.

То який показник об’єктивніший? В Інституті соціології пояснюють:

«Показник, який ми обрали, це динаміка рівня бідності в Україні. Зазвичай для вимірю­вання цього показника підхід, який ми використовуємо про­тягом 25 років, є суб’єктивною оцінкою фінансового стану рес­пондентів. Для того, щоб вимі­ряти рівень бідності, ми відби­раємо тих людей, які кажуть, що їм не вистачає грошей на­віть на їжу».

В Україні дуже високий рі­вень бідності – 58% населення живе за межею фактичного прожиткового мінімуму дохо­дів. Про це заявляє завідувач відділу досліджень рівня жит­тя населення Інституту демо­графії та соціальних дослі­джень НАНУ Людмила Черенько.

За її словами, більше поло­вини населення сьогодні, на жаль, перебуває за межею фак­тичного прожиткового мініму­му. Відповідно до стандартів ООН, було встановлено межу бідності на рівні 5 дол. США на день. За міжнародними норма­ми, бідність починається за ме­жею, коли людина має на про­життя менше 150 дол. США на місяць. Згідно із законодав­ством України, прожитковий мінімум становить приблизно 1,8 дол. США на день.

Виходить, що рівень біднос­ті в нашій країні залежить від того, в яких критеріях його об­числювати та з чим порівнюва­ти. Чи не тому Кабмін запропо­нував нову методику підрахун­ку бідних? Адже традиційний маркер від ООН про 5 дол. США на день псує статистику. А сам термін «прожитковий міні­мум» слід давно змінити на «спосіб виживання».

ДОЗВОЛЬТЕ ВАШУ РУКУ

В ід 1 січня на кордоні з Україною запроваджено біометричний контроль. Це система фіксації біоме­тричних характеристик людини, включаючи відбитки пальців. Системою планують «охопити» громадян 70 країн, звідки можуть виходити загрози для українців й національної безпеки країни. При першому в’їзді в будь-якому випадку іноземці повинні здати відбитки п’яти пальців долоні правої руки. Незалежно від того, який у людини документ, вона має пройти таку процедуру.

Суворий контроль працює у 157 міжнародних пунктах пропуску для наземного транспорту й в аеропортах. Ця система не тільки дозволяє контролювати термін перебування в країні, а й підклю­чена до баз даних Інтерполу. Планується, що інформація буде передаватися в Національну сис­тему верифікації та ідентифіка­ції громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

Запуск системи фіксації біоме­тричних даних – ще один крок щодо покращення безпекової складової при перетині кордону та вдосконалення системи при­кордонного контролю, заявляють у Міністерстві внутрішніх справ. Нововведення торкнулися країн, які мають «сумнівну репутацію» та найчастіше порушують прави­ла перебування на території Укра­їни. Безсумнівно, пальму першо­сті серед країн міграційного ризи­ку посідає Росія. Хоча чимало екс­пертів переконані, що введення біометричного контролю на кор­доні з Російською Федерацією – скоріше, політичний захід, ніж реальний механізм боротьби із злочинцями та терористами.

Низка експертів вважають поси­лення контролю за в’їздом в Україну громадян Росії передві­сником запровадження візового режиму з РФ. Такої думки дотри­мується директор програм зо­внішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Ми­хайло Пашков.

«Формується база біометричних даних людей, які відвідують Україну з різною метою. Це дуже важливо – вводяться відбитки пальців, інші атрибути біометри­ки. Формується база, яка контак­туватиме з Європолом та іншими структурами. Це достатньо ефек­тивний інструмент контролю щодо перебування іноземців, зо­крема росіян, в Україні. Ідеться про режим оповіщення і про реє­страцію за місцем прибуття», – вважає він.

Помічник голови Державної при­кордонної служби Олег Слободян повідомив, що система працює без збоїв, проблем чи конфліктних ситуацій не виникає. Грома­дяни реагують спокійно.

Водночас РФ відповідає провока­ціями на впровадження біоме­тричного контролю. У Держпри­кордонслужбі заявили, що під час святкових днів мали місце провокаційні дії проти наших співгромадян з боку Росії. Лише впродовж однієї доби російська сторона відмовилася пропускати зо два десятки транспортних за­собів без жодних пояснень.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ