БЕЗ ВІЗИ У ВАЛІЗІ

З а півроку з початку дії безвізового режиму з країнами ЄС співробіт­ники Державної прикор­донної служби оформили 355 тис. громадян України, які скористалися перевагами спро­щеної системи. За офіційними даними, понад 128 тис. україн­ців використовували для подо­рожей авіаційний транспорт, 227 тис. подорожували автомо­білями і залізницею, а решта громадян прямували через морські пункти пропуску.

У рамках безвізового режи­му з країнами ЄС найчастіше українці перетинали кордони з Польщею та Румунією – май­же 90 тис. та 65 тис. осіб відпо­відно.

Ні для кого не стало несподі­ванкою, що найвищий ажіотаж спостерігався у перші місяці безвізового режиму. Стимулю­вала до поїздок Європою пора літніх відпусток. Нині прикор­донники фіксують зменшення кількості мандрівників. Ста­ном на листопад поточного року їх було трохи більше 32 тис. осіб.

У ДПСУ повідомили, що 157 пунктів пропуску оснащено су­часним біометричним облад­нанням, у тому числі 97 пунк­тів пропуску для контролю за відбитками пальців. Створена прикордонним відомством сис­тема біометричного контролю функціонує в усіх авіаційних, міжнародних і міждержавних пунктах пропуску на кордоні з країнами ЄС.

Експерт центру «Нова Євро­па» Сергій Солодкий зауважив: «Минуло лише півроку, а укра­їнці сприймають безвіз як без­умовну річ, наче він існував за­вжди. Це історія успіху й ефек­тивний приклад того, як діє по­літика заохочення ЄС. Вона принесла із собою зміни та ре­форми. Їх українці часто не по­мічають, але вони є».

У Європейському Союзі та­кож позитивно оцінюють дво­сторонній прогрес. Тамтешні експерти вже підрахували, що потік українців до країн Євросо­юзу збільшився на 10% порівня­но з аналогічним періодом ми­нулого року. Аналітики відзна­чають, що українські туристи практично не порушують пра­вил перетину кордонів. Відмови погостювати в Європі отримали лише кілька десятків людей з України, а це в рази менше, аніж зафіксували статистичні дані попередніх років. До того ж, за­вдяки відкриттю кордонів міц­ніють економічні зв’язки між представниками європейського та українського бізнесу.

Звісно, те, що українці сприймають безвіз як безумов­ну річ, добре, однак не варто за­бувати, що такий режим нашій країні надали за певних умов. Що вона буде усіма силами бо­ротися з корупцією. Саме безві­зовий режим мав стати реаль­ним запобіжником згортання в країні досягнень у антикоруп­ційних зрушеннях. Відтак і ві­тчизняні, і зарубіжні експерти висловлюють побоювання, що відомий законопроект № 7362 може стати приводом для по­збавлення України безвізового режиму. Нині українська вла­да ходить «по лезу ножа», за­стерігають експерти.

Cпівдиректор програм зо­внішньої політики та міжна­родної безпеки Центру Разум­кова Михайло Пашков у своє­му коментарі зазначає: «Кон­флікт прокуратури з антико­рупційними органами викли­кав дуже негативний резонанс з американської сторони, з боку Європейського Союзу. Це явно не на користь Україні».

У ніч на четвер, 7 грудня, Україна ледь не перетнула «червону лінію» у відносинах з Брюсселем. Іноземні диплома­ти та українські політики практично всю ніч дискутува­ли з приводу законопроекту про зниження незалежності НАБУ. Були й відверті заклики зупинити програми підтримки України та призупинити безві­зовий режим. Вітчизняним ди­пломатам вдалося відстояти свою позицію, однак це не озна­чає, що проблему знято з по­рядку денного. Євросоюз може будь-якої миті повернутися до цього питання.

Європейська комісія зобов’язана до 2024 року принаймні раз на рік звітувати перед Єв­ропарламентом та Радою ЄС про те, як Україна виконує без­візові умови. Якщо хоча б один з критеріїв не виконується, ЄС може розпочати процедуру призупинення безвізу.

НЕ БІЛЬШЕ ТРЬОХ В ОДНІ РУКИ

П арламент схвалив законо­проект, який ускладнить роботу «човникам» та «сі­рим» продавцям закор­донних товарів. Суть документа полягає в тому, що віднині Рада обмежує ввезення товарів в Укра­їну до трьох посилок на місяць вартістю по 50 євро кожна. За кожну наступну посилку дове­деться сплачувати податок, мито та акциз.

Чому депутати зважились на та­кий крок? Через те, стверджують автори законопроекту, що безпо­даткове ввезення необмеженої кількості товарів у посилках з лі­мітом 150 євро деякі підприємці перетворили на схему з ухилення від сплати податків.

З’явилась така собі бізнес-модель. Експерти дійшли висновку, що майже 80% техніки Apple надхо­дить в Україну контрабандою – дрібними партіями, «для себе». Скажімо, як тільки в США та Єв­ропі з’явилися в продажу перші новинки iPhone – моделі 8 і Х, у невеликих інтернет-магазинах ціни на них сягали 1,5–3 тис. дол. США, що втричі дорожче вартості гаджетів за кордоном, але навіть за такої досить високої вартості новинка розійшлась миттєво.

Навіть звичайні фізичні особи за­мовляють за кордоном партії то­варів, дроблять їх, щоб «вписати­ся» в ліміт 150 євро й обійти по­датки. Потім в Україні продають товар через дошки оголошень. Щомісячний «навар» від таких оборудок сягає десятків тисяч гривень.

Крім того, зміни до закону об­межили ввезення товарів у бага­жі для тих, хто часто перетинає кордон. Українці зможуть прово­зити товари загальною вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг за умо­ви, якщо були відсутні в країні понад 24 годин, і в’їжджають до неї не частіше одного разу за 72 години. Якщо ці часові проміжки не дотримуються, ввезти товари можна буде на суму до 50 євро.

Раніше можна було ввозити това­ри вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг раз на добу, не проводячи за кордоном більше 24 годин. Цим користувались вітчизняні «чов­ники». Економісти прогнозують, що новий закон спрямований проти дрібних підприємців, ко­трих намагаються витіснити з роздрібного бізнесу, та армії «човників». Останні із введенням обмежень будуть змушені сидіти за кордоном по 3 дні або купува­ти товари всього на 50 євро. Це зробить традиційні «рейди» вкрай нерентабельними та зму­сить підвищувати ціни на товар уже в Україні.

Цей законопроект – ще й удар по онлайн-торгівлі, переконують аналітики. Віднедавна багато українців замовляють товари у закордонних інтернет-магази­нах, де вартість товарів удвічі- втричі нижча, ніж в Україні.

Поки що законопроект не набув сили закону, бо не підписаний ні Головою ВР, ні Президентом. Од­нак галасу він наробив багато. Й експерти оцінюють його далеко не однозначно.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ