ХОЧ І НЕ ПІД ЯЛИНКУ, АЛЕ ПРОТИ НОЧІ

З а 40 хвилин до півночі 7 грудня депутати ухвали­ли бюджет на 2018 рік. Із численними поправка­ми з голосу документ підтри­мали 273 депутати. «За» прого­лосували 144 члени парламент­ської фракції «Блоку Петра По­рошенка», 74 депутати від «На­родного фронту», 18 членів фракції «Радикальної партії», 25 представників групи «Відро­дження» та 17 депутатів від «Волі народу». За державний кошторис країни проголосува­ли також два представники «Самопомочі» і 23 позафракцій­них депутати. «Батьківщина» та «Опозиційний блок» не від­дали за бюджет наступного року жодного голосу, однак це не стало несподіванкою.

Ухвалення бюджету, здаєть­ся, найбільше потішило спіке­ра Верховної Ради Андрія Па­рубія. «Колеги, ми змогли 7 грудня ще до півночі розгляну­ти бюджет країни. Вперше від­бувся такий прецедент в історії українського парламенту», – сказав Голова Верховної Ради, закриваючи вечірнє, майже нічне, пленарне засідання.

Своєю чергою Глава Уряду Володимир Гройсман був за­здалегідь упевнений у під­тримці депутатського корпусу. «Я думаю, сьогодні ми всій кра­їні покажемо, наскільки ми є консолідованими, що ми змі­нюємо стандарти нашої робо­ти. Ми заздалегідь з вами пра­цювали декілька місяців, щоб зробити якісний, збалансова­ний бюджет країни», – заявив Прем’єр-міністр у Раді.

Про збалансований і реаліс­тичний бюджет говорив і мі­ністр фінансів Олександр Дани­люк. У фінансовому відомстві бюджет–2018 називають бюдже­том економічного зростання та прогнозують збільшення дохо­дів із цьогорічних 974 млрд грн до 1155 млрд грн наступного року. Передбачається зниження інфляції із цьогорічних 11,2% до 9% у році прийдешньому.

Граничний обсяг дефіциту держбюджету–2018 визначено в сумі 81 млрд 849 млн 380 тис. грн, у тому числі граничний об­сяг дефіциту загального фонду бюджету – в сумі 61 млрд 735 млн 945,1 тис. грн та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду держбюджету – в сумі 20 млрд 113 млн 434,9 тис. грн. Від­повідно до законопроекту, гра­ничний обсяг державного бор­гу на 31 грудня 2018 року визна­чений у розмірі 1 трлн 999 млрд 347 млн 176,8 тис. грн.

Населення насамперед ціка­вить, що кожному з українців дасть бюджет наступного року? Головне, чи підвищать та наскільки саме прожитко­вий мінімум? На 2018 рік про­житковий мінімум на одну осо­бу в розрахунку на місяць вста­новлено в розмірі: з 1 січня 2018 року – 1700 грн, з 1 липня – 1777 грн, з 1 грудня – 1853 грн. Міні­мальна зарплата з 1 січня ста­новитиме 3723 грн.

Крім того, в проекті бюджету передбачено 15,96 млрд грн на надання пільг та субсидій насе­ленню для оплати житлово-ко­мунальних послуг, 1 млрд 200 млн грн – на фінансування захо­дів з енергоефективності, 708 млн грн – на підвищення рівня забезпечення вторинної, тре­тинної та екстреної медичної допомоги за рахунок медичної субвенції, 500 млн грн – на ви­робництво (створення) і розпо­всюдження фільмів патріотич­ного спрямування, 250 млн грн – на реалізацію завдань Служ­бою зовнішньої розвідки, 170 млн грн – на посилення захисту національних інтересів Украї­ни на світовій арені і розширен­ня економічного співробітни­цтва з країнами світу.

Левова частка бюджетних коштів піде на армію. Це 86 млрд грн, майже на чверть більше, аніж передбачено в по­точному році. П’яту частину бюджету, зазначив Глава дер­жави Петро Порошенко, буде використано на озброєння і вій­ськову техніку. А це на 34% більше, ніж у нинішньому році. 40 млрд грн з бюджету бу­дуть спрямовані на ремонт і бу­дівництво українських доріг. Загалом в Уряді запевняють, що ухвалення головного фінан­сового документа дозволить підтримати всі сфери життя країни.

«МАСКИ-ШОУ» – ПОЗА ЗАКОНОМ

В ід 7 грудня в Україні на­був чинності закон, який обмежує тиск правоохо­ронців на бізнес. Глава держави підписав документ у присутності бізнес-еліти і пообі­цяв, що віднині ганебне явище «маски-шоу» відійде в минуле.

Які новації закону бізнес оці­нить уже найближчим часом? Найголовніше, відзначають екс­перти, те, що закон передбачає обов’язкову відеофіксацію обшу­ків і розгляду клопотань слід­чим суддею. Крім того, доку­мент дозволяє підприємцю ско­ристатись допомогою адвоката під час проведення обшуків на його робочому місці. Адвокат має право самостійно здійсню­вати фіксацію, проте не має пра­ва розголошувати відомості до­судового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора. За розголошення таких даних передбачено кримі­нальну відповідальність.

Закон забороняє вилучення ори­гіналів фінансово-господарської документації, комп’ютерної тех­ніки, серверів та мобільних теле­фонів суб’єктів підприємниць­кої діяльності. Також він перед­бачає заборону повторного пору­шення закритих кримінальних проваджень та забезпечує ро­зумні строки провадження кри­мінальної справи.

За цим законом, докази, отрима­ні правоохоронцями з порушен­ням цих норм, будуть визнані неприпустимими в суді.

Про тиск на бізнес із боку сило­вих структур говорять не тільки суб’єкти підприємницької діяль­ності. Якщо в 2014 році кількість обшуків сягала 40 тис., то напри­кінці минулого року цифра пере­вищила 100 тисяч. Якщо вірити офіційній статистиці, щогодини в країні відбуваються 10–15 об­шуків. Чи варто дивуватись, що така статистика відлякує біль­шість іноземних інвесторів? По­терпають від «масок-шоу» і ві­тчизняні бізнесмени. Тож зараз вони сподіваються, що закон врегулює порядок проведення обшуків і розв’яже всі наболілі проблеми в стосунках силових структур і бізнесу.

Закон також пропонує розшири­ти повноваження Кабінету Міні­стрів у сфері контролю за пору­шеннями, які допускають право­охоронні органи. Відповідальні чиновники в Уряді будуть відсте­жувати інформацію про пору­шення, а також контролювати, щоб порушники несли відпові­дальність за свої неправомірні дії. Хоча експерти вже побачили прогалини в новому законі: кон­кретних санкцій до порушників у новому законі немає. Себто, Каб­мін може тільки виявляти право­порушення та надавати свої реко­мендації, як їх усунути. Невирі­шеним лишається й питання від­повідальності правоохоронців за матеріальну та моральну шкоду, заподіяну під час обшуків.

Як свідчить практика, до ухва­лення закону силові структури не надто церемонилися з бізнес­менами, котрих спіткала доля «масок-шоу». Яскрава картинка після відвідин «контролюючих»: розбиті меблі, понівечена техні­ка і перелякані офісні працівни­ки. То невже «маскам-шоу» ска­зали категоричне «стоп»?

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ