ПІДВИЩЕННЯ ПЕНСІЙ ВІЙСЬКОВИМ: ВІДПОВІДНИЙ ПРОЕКТ ОЧІКУЄ РОЗГЛЯДУ РНБО

П ісля впровадження пенсій­ної реформи за бортом за­лишилися військові пенсі­онери. Адже виявилося, що їхні і без того мізерні виплати після набуття чинності нововве­день стали нижчими, ніж у ци­вільних. У Мінсоцполітики пообі­цяли врегулювати питання за до­помогою спеціально розробленого законопроекту.

Чому взагалі виник такий роз­рив між пенсіями цивільних та військових? Згідно чинного зако­нодавства перерахунок пенсій для військових проводиться у разі при­йняття рішення Кабінетом Міні­стрів про зміну розміру хоча б од­ного з видів грошового забезпечен­ня для відповідних категорій військовослужбовців. Але з почат­ку АТО Кабмін офіційно не ухва­лював жодних рішень щодо підви­щення грошового забезпечення військовослужбовців. На сьогодні виплата збільшеного грошового забезпечення військовослужбов­цям регулюється наказом міністра оборони від 27.01.2016 № 44 «Про особливості виплати грошового за­безпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році». Тобто, навіть у назві наказу йдеть­ся не про збільшення, а лише про особливості грошового забезпе­чення військових.

На нещодавньому зборі представ­ників організацій ветеранів Зброй­них Сил та МВС у Полтаві за участю міністра соціальної політики Ан­дрія Реви це питання також порушу­валося. Представники ветеранських організацій нагадали міністру, що пенсії військовослужбовцям не пе­рераховуються з 2008 року. І дорікну­ли, що попри обіцянки Уряду, відпо­відний законопроект так і не було внесено до Верховної Ради.

Натомість міністр змушений був визнати, що у пенсійному за­безпеченні військовослужбовців «ще більший безлад», ніж із пенсі­ями для цивільних. Він погодився, що пенсії військовослужбовців по­требують негайного перегляду.

«На сьогодні військовослужбов­цям пенсія нараховується не з усьо­го пенсійного забезпечення. Тобто, з 2011 року вони платять ЄСВ з усьо­го грошового забезпечення. А коли ми рахуємо пенсії, то чомусь не всі види грошового забезпечення по­трапляють до розрахунку. Це непра­вильно. Взяти, наприклад, військо­вослужбовця, який воює в АТО. Він отримує надбавки бойові, несе службу в екстремальних умовах, а ми потім це не враховуємо», – зазна­чив Андрій Рева.

За словами міністра, розробле­ний законопроект повинен усунути ці недоліки, відновити соціальну справедливість у пенсійному забез­печенні військовослужбовців. Як і у цивільних, пенсія військовослуж­бовців повинна залежати від термі­ну їх служби та грошового забезпе­чення. Андрій Рева запевнив, що документ вже повністю готовий та найближчим часом буде розгляну­тий на засіданні Ради національної безпеки та оборони.

Щоправда, розгляд відбувати­меться у закритому режимі, адже стосується Збройних Сил. Єдине, чим Рева міг потішити військо­вослужбовців – запевнив, що пен­сії військових будуть вищими за цивільні.

На жаль, конкретних термінів, коли ж військові пенсіонери отри­мають осучаснені пенсії, міністр соціальної політики так і не на­звав. Все упирається у сумнозвіс­ний закон, під дію якого підпадати­муть понад півмільйона військо­вослужбовців. Раніше Прем’єр- міністр Володимир Гройсман, який неодноразово наголошував на не­обхідності підвищення пенсій, за­являв про те, що на підвищену пен­сію військові пенсіонери можуть розраховувати з 1 січня 2018 року. Але знову ж таки: за умови ухва­лення закону. А оскільки до ухва­лення документа руки у депутатів поки що не дійшли, пенсіонери-вій­ськовослужбовці продовжують отримувати мізерні пенсії.

Як пояснив «Профспілковим ві­стям» перший заступник голови парламентського Комітету з пи­тань соціальної політики, зайня­тості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін, комітет у будь-яку мить готовий розглянути такий важливий законопроект. Проте у Міністерстві соціальної політики чомусь ховають цей документ, за­тягуючи час. Не дивно, що 5 груд­ня військові пенсіонери вийшли на акцію протесту, вимагаючи до­тримання своїх соціальних прав.

ПЕРЕДЧАСНЕ РІШЕННЯ?

Н БУ закликає повернути державне регулювання цін на продукти, аби при­боркати інфляцію. Про це заявив голова Ради Національно­го банку України Богдан Данили­шин. На його переконання, рішен­ня Уряду про скасування регулю­вання цін на продукти харчування було передчасним.

«В умовах монополізованої еконо­міки України воно призвело до під­вищення темпів інфляції. Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноут­воренням»,– заявив чиновник.

Справді, в структурі споживчого кошика досить високою є частка витрат на продукти харчування. Тому через скасування регулю­вання цін на продовольство зрос­ла інфляція. Аби знизити її рівень, необхідна координація зусиль Нацбанку, Уряду й Антимоно­польного комітету. Однак остан­ній так і не зіграв своєї ролі в обі­цяній демонополізації ринку. «Монополісти зловживають своїм становищем, застосовують інстру­менти, що дозволяють максимізу­вати прибуток шляхом завищення цін і тарифів. Це відбивається на інфляції», – наголошує голова Ради НБУ.

Державне регулювання цін на со­ціальні продукти остаточно скасу­вали з 1 липня п. р. В Уряді перед­бачали, що це скасування дозво­лить усунути зайвий адміністра­тивний тиск на бізнес, зробити ви­робництво інвестиційно прива­бливим і надати можливість під­приємцям швидше адаптуватися до кон’юнктури ринку.

Низка експертів ще в ході експери­менту із скасування регулювання цін на основні види харчів попе­реджали, чим це обернеться. Ана­літики радили придивитись до за­рубіжного досвіду. Навіть у краї­нах Західної Європи держава контролює ціноутворення на про­дукти харчування, але спосіб тако­го контролювання значно ефектив­ніший від українського. Приміром, статистичне відомство Франції по­стійно і самостійно «моніторить» як ціни на продукти в торговель­них мережах, так і відпускні ціни виробників. І якщо ціна підвищу­ється хоча б на 1%, від виробника або постачальника вимагають по­яснень. «Втім, якщо підвищення було через об’єктивні причини, держава пропонує свою допомогу, наприклад у покращенні логісти­ки підприємства. Саме за такого формату державне регулювання цін є ефективним та захищає інтереси як споживачів, так і виробни­ків продукції», – пояснює директор Асоціації постачальників торго­вельних мереж Олексій Дорошен­ко. Він вважає, що відновлення державного регулювання цін на продукти харчування буде неефек­тивним: коли ціни зростають, опус­тити їх до колишнього рівня вже не вдасться. Як альтернативу, пан Дорошенко пропонує запровадити субсидії на продукти харчування. Не зайвим було б зниження ПДВ на соціальні продукти. Адже адресна допомога малозабезпеченим гро­мадянам чи знижки окремим кате­горіям населення буде набагато ді­євішим заходом, аніж державне ре­гулювання цін.

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ