СПЛАЧУЄМО ЗА ПРОЇЗД!

П роект платних доріг в Україні наближається до реальності. Його зби­раються втілити в жит­тя в рамках нової Національної транспортної стратегії до 2030 року. Її от-от мають ухвалити. Днями міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що перші концесійні дороги мо­жуть почати будувати вже на­ступного року. Для запуску про­екту потрібно, аби Верховна Рада найближчим часом ухва­лила відповідне законодавство. Закон потрібен як самій Украї­ні, так і потенційним концесіо­нерам, які хочуть мати право­вий захист на період реалізації проекту. Якщо закон ухвалять, Україна стане в один рядок з провідними країнами Європи і світу, для яких концесійні доро­ги – звична буденність.

Проблема платних доріг – го­ловний біль для країни. В Укра­їні розмови про їх будівництво й експлуатацію мають майже 20-річну історію. Однак щоразу питання впиралося в те, чи вар­то платити за проїзд дорогами, вкритими суцільними ритвина­ми? Сьогодні в профільному мі­ністерстві запевняють: ухва­лення законопроекту не зро­бить автоматично всі автошля­хи в Україні платними. Більше того, на жодній з існуючих до­ріг не буде плати за проїзд. Кон­цесійні дороги – це абсолютно нові, тобто побудовані з нуля за кращими європейськими зраз­ками паралельно з існуючими дорогами. Тобто це дороги висо­кої якості, що відповідають ви­соким стандартам. Для корис­тувачів таких доріг головними будуть два фактори: якість і швидкість руху.

Народний депутат України Юрій Чижмарь наголошує: «Для України будівництво кон­цесійних доріг дуже важливе, дозволить збільшити пасажи­ропотік, а це і туристи, і ванта­жі, і транзит. Усе даватиме прибуток державі. Крім того, це інвестиційний проект, який може залучити значні кошти. Будівництво доріг запустить інші галузі, які теж поповнять валовий внутрішній продукт, сприятиме створенню робочих місць».

Експерти стверджують, що проблем з інвестиціями не буде. Проблема в тому, куди конкретно вкладати кошти. А для цього потрібно, аби галузь була надійно захищеною від рейдерства та змін у законо­давстві. Жоден інвестор не за­йде в Україну, якщо у нас змі­ни податкового законодавства відбуваються щороку, а то й частіше. Він не знатиме, як працювати далі, і просто розгу­биться. Мають бути державні гарантії цих довгострокових інвестицій, адже вони, окрім усього, створюють ринок, робо­чі місця, тож потребують га­рантій стабільності.

«Потрібно внести зміни до Закону про концесію. Спільно з транспортним комітетом пар­ламенту ми підготували ці змі­ни і подали на розгляд депута­тів. Сподіваюсь, до кінця року проект розглянуть, інакше за­лучити інвесторів буде дуже складно», – зазначає виконувач обов’язків глави «Укравтодо­ру» Славомир Новак.

Тож чи цікаві подібні проек­ти інвесторам, покаже час. Нині профільне міністерство переймається ще одним питан­ням: наскільки популярними будуть платні дороги серед українців, і якою буде система оплати? Приміром, в Угорщині плату за користування конце­сійними дорогами вносять за 7 днів. Коштує це приблизно 10 євро. Якщо для угорців це ціл­ком прийнятна плата, то для українців майже захмарна, зва­жаючи на рівень доходів.

Аналітики вважають, що на­віть з абонплатою концесійні дороги будуть вигідними на­самперед для тих, хто часто по­дорожує. Скажімо, із Закарпат­тя до столиці «звичайною» до­рогою можна їхати 13–14 годин, а швидкісною – вдвічі менше. Слід на практиці переконати водіїв, чому варто платити за якісну дорогу. Якщо це буде ав­тобан з якісним покриттям, не гірше від європейського, від­мінним швидкісним режимом, нікого не потрібно буде агіту­вати за концесійні дороги.

Наразі нереально підрахува­ти, скільки приблизно може ко­штувати проїзд сучасними до­рогами. Експерти зазначають, що для приватних осіб це може становити 11 євроцентів. Зазви­чай автобани будують для ван­тажівок, тож основний прибу­ток формуватиметься завдяки комерційному транспорту.

«МІНІМАЛЦІ» ПРОГНОЗУЮТЬ ПІДВИЩЕННЯ

У проекті бюджету на наступ­ний рік передбачено підви­щення мінімальної заробіт­ної плати на рівні 3723 грн. Профільний міністр Андрій Рева на­звав такі перспективи цілком реаль­ними. Хоча й не заперечує, що оста­точну цифру назвати не береться. Адже багато що залежить від настроїв депутатського корпусу. Одразу де­кілька фракцій в Українському парла­менті обговорюють вищі показники. У БПП пропонують встановити міні­мальну зарплату не нижче 4 тис. грн.

В Уряді своє бачення і свої розра­хунки. Зарплата в 4 тис. грн буде лише у 2019 році, а із січня 2020-го збільшиться до 4425 грн. Водночас Кабінет Міністрів України розро­бляє механізми, спрямовані на за­безпечення прозорості виплати таких зарплат.

Перший віце-прем’єр-міністр Украї­ни Степан Кубів вважає, що Уряд взяв правильний курс на детініза­цію заробітних плат. І оприлюднив перші результати: «Загальний рі­вень тіньової економіки України, за попередніми розрахунками в І квар­талі 2017 року, склав 37% від офіцій­ного ВВП, що на 6 відсоткових пунк­тів менше за показник І кварталу 2016-го. Завданням Уряду є продо­вження цієї позитивної тенденції. Це стало можливим у тому числі за­вдяки радикальному підвищенню мінімальної заробітної плати. З по­чатку 2017 року мінімальну заробіт­ну плату встановлено на рівні 3200 грн проти 1600 грн у 2016-му».

Проте, прямої взаємозалежності між підвищенням ставок та вида­чею «білої» зарплати не існує, пе­реконують аналітики фінансово­го ринку. І наводять приклад по­передніх років: при збільшенні податкового тиску середньоста­тистичний український підприє­мець радше прискорить свій від­хід у тінь, аніж легалізує виплати найманим працівникам.

Та наразі йдеться про інше. Якщо підвищувати мінімальну зарплату планують один раз, то для прожит­кового мінімуму в бюджеті заклали три «поправки»: з 1 січня 2018 року – 1700 грн, з 1 липня – 1777 грн, з 1 грудня – 1853 грн. Це означає, що мі­німальна зарплата і прожитковий мінімум – дві різні речі. Але про­житковий мінімум визначається Урядом і на практиці часто відріз­няється від реального місячного бюджету українця. Однак він з року в рік формується і в деяких випад­ках дозволяє оцінити, наскільки в Україні великі зарплати і пенсії. Прожитковий мінімум лежить в основі загальної оцінки рівня жит­тя в Україні. В Уряді кажуть, що саме прожитковий мінімум є осно­вою для реалізації соціальної полі­тики та розроблення окремих дер­жавних соціальних програм. Як за­явив міністр соціальної політики Андрій Рева, «прожитковий міні­мум існує як для працюючих, так і непрацюючих людей, а зарплата – це те, що ви отримуєте, коли працю­єте. Зарплата не може бути нижче фізіологічного рівня».

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ