ГАЗОВЕ ПРОТИСТОЯННЯ

Міжнародний валютний фонд наполягає на тому, аби ціна на газ була максимально на­ближеною до ринкової. Це означає, що ціну на газ треба підвищувати на 17–18%. З урахуван­ням податків, націнок постачальників та тран­спортних витрат кінце­ва ціна для населення може скласти 8032 грн за тисячу кубів.

Т им часом в Уряді запевня­ють, що жодних підстав для підвищення ціни немає. Причина такої «щедрості» – критично низька платоспромож­ність населення. Впродовж остан­нього року заборгованість за спо­житий газ зросла на 337% (!). Нара­зі вона складає майже 29 млрд грн. Друга причина, через яку влада не наважується підвищити ціну на газ, – надзвичайно високий рівень субсидіантів. У Міненерго побою­ються, що через можливе зростан­ня ціни на газ число українців, які отримують субсидії, сягне критич­ної позначки – 90%.

Залагоджувати проблему з МВФ відрядили міністра фінансів Олександра Данилюка. Йому на­лежить переконати представників Фонду відмовитись від підвищен­ня цін на газ для населення і те­плокомуненерго.

Експерти прогнозують два сце­нарії після перемовин у Вашингто­ні. Перший: урядовці здадуться під тиском вимог МВФ і будуть виправ­довуватись, що задля подальшої співпраці з Фондом змушені піти на непопулярний крок. Другий, з роз­ряду фантастики, ризикнуть «роз­лучитися» з міжнародними креди­торами. До завершення переговорів питання зависло в повітрі. Фактич­но Уряд прийняв політичне рішен­ня, виступаючи категорично проти підвищення ціни на газ.

«Швидше за все, ціни на газ під­вищувати не будуть. Виходячи з того, що Кабмін активно лобіює по­літичне рішення, воно так і буде. В іншому випадку ціну давно б уже підняли. Адже відразу вся комунал­ка подорожчає, що спровокує інфля­цію», – розповів директор енерге­тичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський.

Відтак, за словами експерта, ве­лика ймовірність, що нову ціну не оприлюднять до кінця березня 2018 року, щоб зберегти діючі тарифи. Але багато залежатиме від рішен­ня МВФ.

Та радіти й заспокоюватись не­має приводу. Адже українці вже звикають жити за підказками й ви­могами Міжнародного валютного фонду. Як зазначає член наглядо­вої ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, це не означає, що ціни не будуть підви­щуватися після закінчення ниніш­нього опалювального сезону, в 2018–2019 роках. І вони можуть бути істотно вищими за нинішні прогнози. На думку експерта, ре­альна ціна газу в Україні не пови­нна перевищувати 3,5 тис. грн за тисячу кубів.

Згідно з останніми прогнозами Мінекономрозвитку, в 2018 році та­рифи на газ для населення зростуть на 19%, а слідом за ними підтяг­нуться на 20% тарифи на опалення, гарячу воду та електроенергію.

Голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфе­рах енергетики і комунальних по­слуг (НКРЕКП), Дмитро Вовк по­відомив про неминучість зростан­ня тарифів на електроенергію че­рез скорочення в майбутньому році обсягів генерації на атомних і гідростанціях.

Зважаючи на те, як населення розраховується за поточними ці­нами, неважко уявити, що буде, якщо вони зростуть ще на 20%. За даними НАК «Нафтогаз України», заборгованість населення і ТКЕ на кінець літа досягла 24 млрд грн.

Зняти проблему низьких дохо­дів громадян – завдання дуже не­просте. Заяви урядовців про еконо­мічне зростання в недалекому майбутньому поки що не гріють. А заяви чиновників МВФ і секретарі­ату Енергетичної спільноти Євро­союзу стають більш жорсткими. Чи витримає Уряд потужний пре­синг з боку Заходу, дізнаємося зо­всім скоро.

Профспілкова спільнота наразі більше переймається питанням, чи витримає населення газове наван­таження, якщо у протистоянні з МВФ кредитор переможе. І до яких соціальних потрясінь це призведе.

СЛОВО – НЕ ГОРОБЕЦЬ

П резидент Чеської Республі­ки Мілош Земан вважає втрату Україною Криму «за­вершеною справою». Про це він заявив у Страсбурзі під час звер­нення до депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи. І запропону­вав владнати незаконну анексію за допомогою виплат Україні. «На мою думку, буде якась компенсація для України – чи в фінансовій формі, чи нафтою і газом», – зауважив він. Більше того, глава Чехії наполягає на знятті санкцій з Російської Феде­рації та їх заміни активнішими кон­тактами з РФ. Земан висловив пере­конання, що протистояння з Росією потрібно замінити «на дружбу».

«Пан Земан з 2014 року висловлював­ся із симпатією щодо дій Росії. Цьо­го разу сформулював свою позицію максимально прямолінійно і цим надзвичайно вразив присутніх у залі, тому що ці слова не відповіда­ють ані політиці самої Ради Європи, ані політиці Євросоюзу, ані політиці уряду Чехії, який виступає за тери­торіальну цілісність України», – зая­вив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

У вітчизняному МЗС обурені позиці­єю Земана. «Спроба запропонувати не тільки умиротворення агресора, а й легітимізацію анексії АР Крим шляхом «продажу» частини нашої те­риторії є абсолютно неприйнятною для сучасної Європи. Важко повіри­ти, що ми це чуємо від президента країни, яка стільки страждала від Мюнхенської змови», – завили в МЗС.

Очільник відомства Павло Клімкін пропонує протидіяти тим, хто запро­сив президента Чехії виступити на сесії. «Залиште Земана, його не ви­правити. В театрі є режисери й акто­ри. Ті, хто запросили його до висту­пу, знали, що він скаже. З ними і по­трібно боротися», – резюмував мі­ністр закордонних справ.

І в цьому пан Клімкін має рацію. Адже парламентарів ПАРЄ, які слу­хали виступ Земана, слова про мож­ливість виплатити компенсацію за анексований РФ Крим, не обурили. У залі навіть лунали поодинокі оплес­ки. Певно, тої частини європейської політичної еліти, яка має бізнес-ін­тереси в Росії, а отже, домагається скасування санаційного режиму проти неї. Однак експертів позиція парламентарів насторожує. Вони по­бачили в цьому ознаки активізації на Заході антиукраїнського фронту.

Водночас у Чехії вже встигли запев­нити, що офіційна Прага не змінить своєї позиції щодо антиросійських санкцій й надалі їх підтримуватиме.

Речниця МЗС Чехії Міхаела Лаґроно­ва зазначила, що «позиція Міністер­ства закордонних справ, чеського уряду залишається незмінною: санк­ції залишаються чинними і будуть залишатимуться чинними доти, доки не будуть виконані Мінські угоди».

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ