ЗУСТРІЧ СОЦІАЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ

9 жовтня в Кабінеті Міні­стрів України відбулася робоча зустріч, ініційована Головою СПО профспілко­вої сторони Григорієм Осо­вим, яка проходила в тристоронньому форматі за участю міністра соціальної політики України Андрія Реви і голови Ради Феде­рації роботодавців України Дмитра Олійника.

О днією з тем для обгово­рення стало завершення переговорів про внесен­ня змін до чинної Гене­ральної угоди стосовно визначен­ня розміру тарифної ставки пра­цівника першого розряду в поточ­ному році.

Урядова сторона і сторона робо­тодавців узгодили, що розмір та­кої ставки на підприємствах і в га­лузях, де не укладено галузеві уго­ди або положення угод не регулю­ють розмір тарифної ставки пер­шого розряду, повинно не менш ніж на 10% перевищувати ви­значений Державним бюдже­том на 2017 рік розмір прожит­кового мінімуму для працездат­ної особи.

У ході тривалих перемовин, що передували такому рішенню, профспілки наполягали на 28% підвищенні цього показника, а сторона роботодавців – лише на 3%, і тільки зараз вдалося досягну­ти компромісу. Це питання обгово­рювалося 10 жовтня на засіданні профспілкового СПО (докладно про це – на стор. 5).

Голова СПО об’єднань профспі­лок акцентував увагу на загострен­ні ситуації на підприємствах про­мислового сектору, зокрема зрос­танні заборгованості із зарплати, подальшому скороченні робочих місць, через що деякі підприємства вимушені згортати виробництво. Останнім часом досить напружена ситуація склалася у хімічній, ву­гільній галузях, про що свідчать акції протесу, які нещодавно про­ходили у м. Сєвєродонецьку, де ключові підприємства зупиняють­ся. Триває криза на Одеському при­портовому заводі, держава не ви­значилась з майбутнім вугільної галузі. Ці та інші питання потребу­ють негайного вирішення, тому Григорій Осовий запропонував соціальним партнерам підтри­мати пропозицію профспілок стосовно необхідності проведен­ня засідання Національного ко­мітету з розвитку промисловос­ті з метою вирішення питань функ­ціонування промислового сектору економіки, а також розробки Стра­тегії розвитку промисловості.

Очільник профспілкової сторо­ни, Голова ФПУ поінформував про рішення Президії ФПУ від 5 жов­тня, в якому піддано гострій крити­ці стан соціального діалогу та не­виконання Урядом окремих поло­жень Генеральної угоди. Зокрема, це стосується незавершеної роботи щодо вимог, які висувались проф­спілками ще під час минулорічних акцій протесту, а також ігноруван­ня практики подання проекту Дер­жавного бюджету на наступний рік на попередній розгляд НТСЕР і по­годження його із сторонами соці­ального партнерства. Так, ціла низ­ка пропозицій, які було надано профспілковою стороною до проек­ту Держбюджету–2017, лишаються неврахованими, що викликає на­пругу в трудових колективах уста­нов і організацій, які мають бю­джетне фінансування. Зазначало­ся, що у процесі проведення ре­форм в окремих випадках не забез­печуються конституційні права і гарантії працівників, що, з точки зору профспілок, є неприпусти­мим. Тому позиція членів Прези­дії ФПУ була категоричною: не­обхідна зустріч профспілок з Прем’єр-міністром України Во­лодимиром Гройсманом, а також постійний контроль за роботою парламенту, на розгляді якого пе­ребувають проекти щодо медичної реформи, нового Трудового кодек­су, держбюджету на наступний рік.

Під час зустрічі наголошено на тому, що профспілки в своєму роз­порядженні мають широкий спектр дій: від внесення пропози­цій у законопроекти в рамках соці­ального діалогу до організації і проведення акцій протесту. У разі, якщо гострі соціально-економічні питання не будуть вирішуватися, за рішенням Президії ФПУ запла­новано провести вже у середині листопада ц. р. акції протесту як у центрі, так і регіонах України.

Прес-центр ФПУ

КУДИ ЗНИКАЮТЬ ГРОШІ З ПЛАТІЖНИХ КАРТ?

Н авесні п. р. до Верховної Ради було подано президентський законопроект, одна із статей якого дозволяла систему ав­томатизованого арешту коштів. З її допомогою можна було за рішенням суду накладати арешт на кошти, що перебувають на банківських рахунках боржників за комунальні послуги, та вилучати їх. Депутати до розгляду цього законопроекту так і не дійшли, але банки почали активну діяльність із «списання» боргів. Причому, сам боржник зазвичай дізнається про це вже по факту. Людину можуть і не ви­кликати до суду, а дізнатися про те, що його платіжна картка заблокова­на, людина може тільки тоді, коли за­бажає розрахуватися за покупку або прийде зняти гроші в банкоматі.

У банках заявляють, що діють у меж­ах закону, тобто за рішенням суду. «Якщо суд ухвалив заарештувати рахунки клієнта за борги з оплати житлово-комунальних послуг, ми виконуємо розпорядження суду», – підтвердили в одному з банків.

У «Київенерго» відреагували та­ким чином: примусове стягнення заборгованості на основі судового позову перебуває у компетенції державної виконавчої служби. Сво­єю чергою, державна виконавча служба має право накладати арешт на банківські рахунки боржника і вилучати з них кошти».

До чого призведе така самодіяль­ність, передбачити неважко. Люди перестануть довіряти банкам. Еко­номіст Андрій Блінов стурбований нинішньою ситуацією: « «Люди і так відкладають платіжки, тому що не можуть потягнути такі суми. А якщо практика вилучення коштів з платіжних документів набуде поши­реної практики, українці переста­нуть тримати в банках депозити».

Експерти радять населенню не па­нікувати завчасно і заручитися підтримкою досвідчених юристів. Є в аналітиків житлово-комуналь­ного сегменту побажання й до української влади. Державі, ствер­джують фахівці, з кожним боржни­ком треба працювати окремо й у жодному разі не застосовувати «драконівські» репресивні санкції. У питанні заборгованості за кому­нальні послуги найбільш опти­мальним варіантом є надання мож­ливості реструктуризації боргів.

З кожним місяцем квитанції із за­хмарними тарифами, особливо в пері­од опалювального сезону, змушують все тісніше і тісніше затягувати пас­ки і відмовляти собі в найнеобхідні­шому. Є родини, яким і мінімальні перерахування за комунальні послу­ги не по кишені, тому доводиться вла­зити в борги або просто не сплачувати за надані житлово-комунальні послу­ги. В результаті чергового підвищен­ня вартості комунальних послуг за­боргованість серед населення лише зросла. Навіть у державній службі статистики не можуть навести точ­них даних щодо заборгованості.

А з 1 вересня в Україні запрацював Інститут приватних судових вико­навців. Відтак, аби «коло боржни­ків» з надання послуг якось замкну­лося, ці судові виконавці «мають іти і почати щось відбирати». Але це може мати непоправні наслідки.

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ