БЛАКИТНІ ШОЛОМИ БЕЗПЕКИ
У
країна активно актуалізує тему миротворців ООН
на своїй землі в зоні окупації і вздовж кордонів по ділянці ОРДЛО. Влітку про
це наголошував Глава держави у зверненні до учасників Нормандського формату.
Пізніше, в посланні до парламенту 7 вересня, Президент підтвердив свою думку:
«Українська сторона готова
до предметної розмови з членами Ради Безпеки ООН щодо розгортання повноцінної
миротворчої місії ООН на всьому Донбасі, включаючи держкордон з Росією. Робота
над згаданою ініціативою жодним чином не є підставою для скасування існуючих
міжнародних санкцій проти Росії. Вони повинні залишатися в силі до повного
відновлення суверенітету і територіальної цілісності України через виконання
Мінських домовленостей».
На переконання Президента
України, як тільки припиниться потік озброєння і військових з боку Росії,
потенціал агресії зупиниться досить швидко.
Експерти зазначають, що всі
залучені сторони зацікавлені реалізувати такий сценарій щодо Донбасу. При
цьому Україна і західні партнери єдині в тому, щоб місіонери працювали по всій
території зони ОРДЛО. Росія ж намагається нав’язати своє розуміння
миротворців і встановити вигідні для себе правила гри. Та, судячи з реакції
світової спільноти, маніпулювати ініціативою України у Кремля не вийде. Хоча й
розраховувати на його добру волю аж ніяк не можна. Про чесні наміри і
готовність до активної співпраці можна забути, попереджають аналітики.
Чи допоможуть миротворці
ООН Україні, і як швидко? Відповідь неоднозначна, оскільки миротворчі
контингенти ООН не завжди ефективні, судячи з досвіду інших країн. Існує
експертна думка про те, що такий захід не гарантує Україні вирішення
конфлікту. Однак спробувати шлях дипломатичного примирення варто.
США підтримали пропозицію
Петра Порошенка про введення на Донбас миротворчого контингенту під егідою Ради
Безпеки ООН. Підтримали українську позицію, яка передбачає мандат на всю окуповану
територію на сході України. Що це означає? Миротворча місія ООН на Донбасі
повинна бути повноцінною, а не виключно для охорони Спеціальної
моніторингової місії ОБСЄ, як наполягає РФ. Мандат миротворчої місії повинен
включати повний цикл виведення регулярних російських військ, найманців та
озброєння.
Під час зустрічі з американським
президентом Дональдом Трампом Глава Української держави зазначив, що країна не
буде погоджувати з бойовиками жодних функцій майбутньої місії ООН. Він також
підкреслив, що можливість введення миротворців не повинна стати підставою для
скасування існуючих міжнародних санкцій проти Росії. Президент США безумовно
підтримав ініціативу щодо миротворців на Донбасі. Хоча не все так однозначно,
стверджують експерти. «Те, що Трамп не став особисто коментувати тему
миротворців на Донбасі означає, що адміністрація президента США наразі дуже
обережно ставиться до цієї ініціативи. Тобто, є підстави вважати, що на
сьогодні не все так безхмарно, не все так однозначно і не обов’язково
завершиться якимось «хепі
-
ендом», – наголошує політолог Михайло Басараб.
До такої думки спонукає той факт, що організаційно
та фінансово ООН, яка переживає не найкращі часи, навряд чи спроможна
спорядити таку місію на схід України. Спеціалісти підрахували, що з огляду на
географію та масштаб протистояння, на Донбас слід відрядити приблизно 40–50
тис. миротворців. Зрозуміло, їх треба забезпечити і в матеріально-технічному
плані, і просто постійним фінансуванням зарплат, логістики та інших поточних
витрат.
Раніше
Путін заявив, що підтримує ідею відправки миротворців на Донбас, проте на своїх
умовах, а саме: нова група «охоронців» ООН повинна бути розташована лише на демаркаційній
лінії між українськими і сепаратистськими силами, і ні на жодних інших територіях.
РЕКОРДНІ ЄВРОБОНДИ
У
країна провела розміщення єврооблігацій на
загальну суму 3 млрд дол. США.
«Наша країна вперше за останні 3 роки вийшла на ринки суверенних
запозичень, – наголосив Петро Порошенко, – і запозичила 3 млрд дол. на
рекордний термін – 15 років. Ніколи досі країна не запозичувала такого обсягу
коштів на такий тривалий термін. Це надзвичайно позитивна оцінка інвесторами
реформ, які відбуваються в Україні». На думку Глави держави, раніше Україна
запозичувала і лише накопичувала борги. Нині ситуація інакша: запозичення
сприймається як фінансовий фундамент для проведення подальших змін у державі.
Нині й оцінка інвесторів змінилася, і ринки дуже прихильні. В
інвестиційному середовищі, на фондових ринках панує оптимізм. І це дозволило
Україні повернутися на ринок практично після 3
-
річної перерви. Експерти
кажуть, що вперше в історії Україна провела не просто розміщення євробондів, а
складну операцію з управління державним боргом. На думку Прем’єра Володимира
Гройсмана, «це ознака того, що інвестори знову починають вірити в Україну,
вірити в те, що ми рухаємось у правильному напрямку».
Новий випуск є випуском облігацій зовнішньої державної позики
на основну суму 3 млрд дол. США з кінцевим строком погашення 25 вересня 2032
року чотирма рівними частинами: 25 березня 2031 року, 25 вересня 2031 року, 25
березня 2032 року та 25 вересня 2032 року. На облігації нараховуватимуться
проценти за ставкою 7,375% річних, повідомили в Міністерстві фінансів України.
Фінансові аналітики зазначають, що частина залучених коштів піде
на викуп випущених у попередні роки облігацій з терміном погашення у 2019–2020
роках. А це зменшить навантаження на бюджет у період, на який припадає пік
виплат по зовнішніх боргах.
Цікаво, що основними покупцями нових 15
-
річних
єврооблігацій України на 3 млрд дол. виступили інвестори із США (46%), Великобританії
(36%). 16% припадає на континентальну Європу.
Поки українська
влада випромінює оптимізм з приводу рекордного розміщення валютних євробондів,
у Європейському банку реконструкції та розвитку висловлюють занепокоєння. Представник
банку пан Маліж застерігає, що ця обставина може ослабити тиск на реформи. І тоді
вони взагалі будуть відкладені на невизначений термін, бо Київ певний час зможе
обходитися без кредитних грошей МВФ.
ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ
Андрій
НІКІТІН, дирек
тор рейтингової агенції
«Стандарт-Рейтинг»:
«Мінфін випускає облігації і пропонує їх ринку,
аби ті гроші, що будуть отримані, пішли на погашення раніше невиплачених
облігацій. Тобто безпосередньо ми не матимемо позитивних потоків грошей, якими
змогли б розпоряджатися. Але це значно знизить ризики дефолту і допоможе
Україні ефективно завершити наступний фінансовий рік».
Данило МОНІН, економіст:
«У будь-якому випадку, Україна вимагає
реструктуризувати свої зовнішні виплати в 2019–2020 роках. Це можна робити
шляхом заміни одних боргів іншими, що й почали робити. Поки економіка не набере
обертів, це фактично єдиний робочий сценарій. Тому вважаю його вірним. До
речі, це також і шлях відмови від кредитів МВФ».
Віталій ШАПРАН, аналітик:
«Завдання
Міністерства фінансів – розвантажити 2019 і 2020 роки від великих виплат, аби
запобігти дефолту, оскільки обслуговувати борги в ці роки буде неймовірно важко.
Відтак вибору у нього немає. Він чесно зібрав інвесторів і зробив їм пропозицію,
від якої вони не відмовились».
02.10.2017
|