У
середині серпня Уряд оголосив про зниження норм
споживання газу для населення без наявності лічильників. Згідно із
запропонованими змінами, уже з 1 жовтня 2017 року діятимуть нові соціальні нормативи
на газ: на газову плиту, себто приготування їжі – 3,3 куб. м на особу, на
газову плиту, що передбачає приготування їжі та підігрів води, – 5,4 куб. м,
а на газову плиту і водонагрівач – 10,5 куб. м.
Трохи газової історії. Ще в
2014 році норма споживання становила практично 9,9 куб. м на одну людину.
Потім вона була знижена до 6,6. У квітні 2015-го норматив газу знизили з 6 до 3
куб. м, однак від цього рішення довелося відмовитись. Його скасували в судах
через позови обленерго. Тож у лютому 2016 року Кабінет Міністрів запровадив
компромісний варіант – 4,4 кубометра блакитного палива на одну особу. У тодішньому
складі Уряду були чиновники, котрі вважали цю норму заниженою, але її таки
«узаконили». І ось нині – скорочення нормативів практично на чверть.
Презентував Уряд і Концепцію
реалізації державної політики у сфері теплопостачання. Ясна річ, що вона
спрямована на зменшення споживання газу та інших енергоресурсів для виробництва
теплової енергії, фінансове оздоровлення галузі, залучення інвестицій і
впровадження прозорої ефективної системи розрахунків між учасниками ринку
теплоенергетики.
Експерти попереджають, що
реальне реформування почнеться тоді, коли людям встановлять лічильники, аби
вони мали можливість сплачувати за реальним споживанням, а не за якоюсь розрахунковою
нормою.
У Міністерстві соціальної політики
стверджують, що вся справа в субсидіях.
Через завищені соціальні нормативи,
які не відповідали реальному рівню споживання і не стимулювали громадян до економії
енергоресурсів, держава в минулому опалювальному сезоні (2016–2017 рр.)
«переплатила» за субсидіями більше 8,2 млрд грн. Тож із жовтня субсидії будуть
покривати комунальні послуги виключно у межах нових нормативів, а за «зайве»
доведеться сплачувати самостійно.
При цьому деякі експерти
визнають, що соціальні нормативи в Україні надто високі і їх необхідно
знижувати. Наводять статистику, що в минулому опалювальному сезоні українці
без субсидії використовували вдвічі менше газу для обігріву житла. Ті, хто
отримував субсидію, витрачав газу рівно стільки, стільки покривала державна
допомога, особливо не замислюючись над економією блакитного палива. Тож певна
логіка у перегляді нормативів є. Однак Уряду, переконані аналітики, перш ніж
скорочувати норматив, потрібно показати розрахунки: на скільки і чому
скоротилося споживання?
Експерт із питань енергетики Володимир Саприкін
вважає, що соціальні норми споживання занизькі. І не розуміє колег, які
стверджують протилежне. «Не виключаю, що й надалі Кабмін буде знижувати норми
споживання, аби ще більше економити бюджетні кошти», – припустив він. Бо чим
нижчі соціальні норми, тим менше коштів компенсує держава. Відповідно, чим
менше грошей «відшкодовує» держава, тим більше має сплачувати кожна українська
родина. Арифметика прозора. От тільки чи не стане це поштовхом до ще більшої
заборгованості з оплати комунальних тарифів, запитують експерти. У даній
ситуації, стверджує аналітик Юрій Гаврилечко, Уряд аж надто ризикує.
Експерт
ГО «Публічний аудит» Тарас Галайда переконаний, що зниження соцнормативів на
споживання газу – чергова вимога МВФ. «Фонд дає кредити й бачить, що на субсидії
витрачається дуже багато коштів з державного бюджету. Зменшення нормативів – один
із шляхів зниження навантаження на державний бюджет. МВФ вважає, що українці можуть
більше сплачувати самостійно», – резюмував аналітик.
КРАЩЕ НЕ ХВОРІТИ
У
країнцям обіцяють стрімке
подорожчання медикаментів. Як зазначають експерти, до кінця 2017 року ціни
зростуть ще на 12%, тобто на рівень інфляції. Передусім це торкнеться
зарубіжних препаратів. Позначиться й на вітчизняних, оскільки в українських ліках
близько 70% імпортної складової. На вартості препаратів позначиться і курс долара,
прогнозують аналітики аптечного ринку, які передрікають падіння гривні уже з
вересня.
Цікаво, як змінилася вартість ліків впродовж року? Середня
вартість товарів аптечного кошика, за підсумками І півріччя п. р., зросла
майже на 15% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Однак говорити про істотне подорожчання ліків у І півріччі не
доводиться, стверджує директор Аптечної професійної асоціації Володимир
Руденко. «Ми не бачимо вагомих передумов для підвищення вартості
медикаментів. Може, пізніше будуть якісь, але наразі ситуація стабільна. Щось
дорожчає, щось дешевшає», – запевняє фахівець.
Низка експертів не погоджуються з такою позицією очільника асоціації
і стверджують, що об’єктивні причини для подорожчання ліків є. Це невпинне
зростання цін на енергоресурси і підвищення мінімальної заробітної плати, яке
також закладається до цінників на препарати. До того ж, багато постачальників,
побоюючись осінньої девальвації, вже зараз почали закладати до своїх прайсів
курс 30 грн за 1 дол. США.
Подальше подорожчання ліків, на думку експертів, неминуче призведе
до вимушеної відмови багатьох пацієнтів від лікування. Уже нині близько 30%
хворих намагаються обійтися без лікарської допомоги в разі нездужання. Ті ж,
хто може собі «дозволити» хворіти, масово переходять на вітчизняні препарати
– близько 75% куплених в аптеках пігулок зроблені в Україні. А ось в грошовому
еквіваленті все з точністю до навпаки. Тільки 25% грошей українці витрачають
на наші ліки – імпортні ліки набагато дорожчі за вітчизняні.
Під час опитування, що його провів благодійний фонд «Пацієнти України»,
94% респондентів заявили, що лікарські препарати в країні надто дорогі. Більше
половини опитаних зізналися, що приймали тільки частину рекомендованих лікарем
препаратів. 43% визнали, що їм довелося позичати гроші, а то й продавати цінні
речі та майно на порятунок хворих.
Експерти вже б’ють на сполох, тому що вважають, що після подорожчання
багато хто зовсім відмовиться від лікування. До такого висновку спонукає
статистика: вже зараз близько 30% хворих намагаються обійтися без ліків.
Істотно
здешевити ліки в аптеках, як українського, так і зарубіжного виробництва, допомогло
б скасування не так давно введених податків на них. Та для цього потрібна політична
воля.