ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ГВИНТОКРИЛ НА ІМ’Я «НАДІЯ»

Н айбільший виробник авіаційних двигунів і газотурбінних устано­вок – АТ «Мотор Січ» презентувало вертоліт власно­го виробництва із символічною назвою «Надія». Як зауважив президент компанії В’ячеслав Богуслаєв, це надія на розви­ток країни, на розвиток висо­ких технологій.

«І наша надія, що цей вертоліт буде мати багато модифікацій: і для патрулювання доріг, і для моніторингу трубопроводів та газопроводів, і для оборонних ці­лей, і для сільського господар­ства, і для пасажирів», – зазначив він. От тільки термінів запуску серійного виробництва прези­дент «Мотор Січі» не назвав, хоча торік обіцяв, що вертоліт надійде у серійне виробництво вже цього року. Фахівці компанії прогнозують, що це напевне ста­неться наступного року.

Який він – гелікоптер власно­го виробництва? Це цивільний вертоліт, розрахований на сі­мох пасажирів. Запланована дальність польоту – 1000 кіло­метрів, без дозаправляння. При досить невеликій вазі – 4 тонни вертоліт здатен підняти в пові­тря більше тонни вантажу. До того ж, він значно дешевший в обслуговуванні, стверджують інженери підприємства.

Щоб створити перший укра­їнський вертоліт, знадобилося 10 років. Багато це чи мало? Експерти кажуть, що це взагалі рекорд. Далися взнаки потужна промислова база і зусилля ко­лективу, спроможного вирішу­вати всі технічні завдання кон­структорів.

Аналітики стверджують, що перша ластівка започатковує нову галузь – вертолітобудуван­ня. Тож можна з упевненістю сказати, що гелікоптери – май­бутнє запорізького підприєм­ства. «Це не тільки новий вид продукції, а й ринок для наших двигунів. Така пильна увага до вертолітної тематики виправ­дана, і правильність обраної стратегії підтверджується зрос­танням замовлень на модерні­зацію вертольотів Мі-8 і Мі-2», – зазначив заступник генераль­ного конструктора підприєм­ства Леонід Пирогов.

Компанія провела величезну роботу з імпортозаміщення. На­разі на заводському вертодромі випробовується вертоліт Мі- 8МТВ з двигунами, що укомп­лектовані агрегатами виключно українського виробництва. До речі, перший вітчизняний верто­дром теж у компанії «Мотор Січ». Фахівці підприємства під­твердили, що одночасно на ньо­му можна випробовувати 3–4 вертольоти. До того ж, перекону­ють інженери й конструктори, вертольоти власного виробни­цтва конкурентоспроможні, а їх вартість чи не в десять разів нижче закордонних аналогів. Це означає, що АТ «Мотор Січ» реа­лізує амбіційні плани по ство­ренню в Україні замкненого ци­клу виробництва вертольотів. А це додаткові робочі місця, під­вищення добробуту працівни­ків, а головне – поліпшення імі­джу країни, яка володіє найсу­часнішими технологіями і здат­на виробляти унікальні високо­технологічні речі. От якби до створення замкненого циклу ви­робництва вертольотів підклю­чилась і держава, справа б точно зрушила з місця набагато швид­ше, запевняють запорізькі мото­робудівники. Вони переконані, що державі слід зробити цей на­прямок одним з пріоритетних. І задля іміджу країни, і для за­гального добра.

Як відомо, АТ «Мотор Січ» є одним з найбільших світових ви­робників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових га­зотурбінних установок. Продук­ція підприємства постачається у більш ніж 100 країн світу.

Амбіції колективу «Мотор Січ» величезні. Вони мріють, щоб їхні вертольоти літали швидше, вище та далі. Для цього, звісно, треба мати висококласні двигу­ни. А це якраз те, чим займають­ся на підприємстві.

До слова, модернізований підприємством вертоліт Мі-2 злетів угору на 7 км, Мі-8МСБ подолав позначку у 9155 м. Це світовий рекорд, занесений до Книги рекордів Гіннесса. Такі рекорди похитнули монополію тих, хто займається вертольота­ми в світі, переконані фахівці.

СІМ-СІМ, ВІДКРИЙСЯ!

Д ержавна служба спеці­ального зв’язку та захис­ту інформації України пропонує зобов’язати мобільних операторів реєструва­ти всіх власників сім-карток та телефонів. Чиновники поясню­ють, що такі нововведення підви­щать кібернетичну безпеку, сприятимуть розслідуванню та протидії злочинам. Змусити українців реєструвати мобіль­ний номер за паспортом намага­ються не вперше. Подібні ідеї ви­никали ще тоді, коли в Україні мобільний зв’язок лише зароджу­вався. Внести зміни до законів, аби зобов’язати абонентів реє­струватися, Держспецзв’язок пропонував парламенту також у 2012 році. Проте тоді цю ініціати­ву нардепи не підтримали.

Чергову спробу зобов’язати укра­їнців надавати постачальникам зв’язку свої персональні дані під час придбання сім-карток було здійснено в 2014 році. Тоді ця нор­ма входила до так званих «дикта­торських законів 16 січня», однак під тиском громадськості законо­проект відхилили.

Експерти кажуть, що обов’язкова реєстрація особистих даних ко­ристувачів мобільного зв’язку – звична світова практика. Загалом її впроваджено майже в 100 краї­нах. Приміром, у Польщі проце­дура реєстрації була передбачена так званим «антитерористичним законом», який набрав чинності влітку минулого року. Процес ре­єстрації сім-карток тривав до 1 лютого. Номери всіх, хто не встиг це зробити, заблокували.

У Німеччині обов’язкова іденти­фікація особи при купівлі сім- картки діє з червня 2016 року. При цьому картку можна придбати і без посвідчення. Однак згодом її все ж потрібно зареєструвати.

Обговорення нового законопро­екту тривало до 19 серпня. Тепер рішення за Верховною Радою. А що кажуть українські мобільні оператори? Тут погляди різнять­ся. У компанії «Київстар» заяви­ли, що проект закону є недоско­налим, тож категорично не пого­джуються з ним. Вони вважають, що 90% користувачів їхніх по­слуг обирають анонімне обслуго­вування, і пропонують зробити реєстрацію добровільною.

У Lifecell законопроект схвалю­ють, посилаючись на традиційну європейську практику. Таку ж позицію має Vodafone. Однак в обох компаніях зауважують, що цей процес може бути довгим і складним, адже всім користува­чам потрібно звернутися до свого оператора особисто.

Поки що питання залишається відкритим. Чи опиниться воно в низці першочергових на засідан­нях Верховної Ради, сказати важ­ко. Якщо автори проекту не наве­дуть серйозних аргументів, що обов’язкова реєстрація абонентів справді допоможе боротися з те­роризмом та злочинністю, навряд чи зміни відбудуться. Законопро­ект можуть знову заблокувати.

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Тарас ЗАГОРОДНІЙ, керуючий партнер Наці­ональної антикризової групи:

«Практика запрова­дження обов’язкової реєстрації всіх власни­ків сім-карток є неефективною з точки зору боротьби з теро­ристами. Тому що в Єв­ропі, де реєстрація дій­сно проводиться, і без паспорта придбати но­мер не можна, це не за­важало влаштовувати теракти. А от якщо го­ворити про запобігання небажаним виступам, які, швидше за все, бу­дуть відбуватися в Україні через зубожіння населення, це ефектив­на норма».

Сергій ТАРАН, голова правління Центру со­ціологічних та політо­логічних досліджень:

«Автори законопро­екту, який передба­чає продаж сім- карток за паспорта­ми, керуються тим, що відповідний за­кон має посилити бо­ротьбу з тероризмом. Тут логіка є. У бага­тьох країнах, де від­буваються терорис­тичні атаки, йде пев­ний облік мобільних номерів та телефо­нів. На жаль, стовід­соткової безпеки це не гарантує».

Микола КОЗЛОВ, екс­перт з електронного урядування Інституту суспільно-економічних досліджень:

«Насправді ми зараз і так достатньо себе іденти­фікували. Ми в мережі постійно в різноманітних електронних послугах вказуємо якісь свої кон­тактні дані, своє прізви­ще, ім’я, по батькові, і за­вжди присутній мобіль­ний телефон. Відповід­но, вся ця інформація вже є в мережі в різних базах даних. Так чи інак­ше, кожен з нас уже себе ідентифікував. Цей зако­нопроект, по суті, дасть змогу ввести ці дані в єдину базу і за необхід­ності використовувати їх і покладатися на них».

03.09.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини