КЛИЧТЕ НА ПОМІЧ «ПОЛІНУ»

В Україні створили полі­цейську мережу мо­більних груп «Поліна». Вона має протидіяти домашньому насильству. Під­розділи почали свою діяль­ність місяць тому у окремих районах столиці, Одеси та Сє­вєродонецька Луганської об­ласті. Якщо експеримент схвалять фахівці МВС і гро­мадськість, наступного року мобільні групи будуть функ­ціонувати по всій країні.

Статистика вражає. Що­денно (!) в Україні фіксують близько 348 фактів домаш­нього насильства, а близько 60% жінок страждають від цього постійно. Є потерпілі і серед чоловіків. Досить часто від цього страждають діти. Із телеекранів чи не щотижня лунають повідомлення про смертельні випадки серед не­повнолітніх. Це, кажуть екс­перти, результат «вихован­ня» з боку батьків.

Заступник начальника від­ділу дільничних офіцерів по­ліції департаменту превен­тивної діяльності Національ­ної поліції України Василь Богдан досконало вивчив проблему домашнього на­сильства. Він вважає, що такі мобільні групи треба було створювати раніше. Однак краще пізніше, аніж ніколи. «Поліна» – це фундамент для того, щоб у подальшому вияв­лення випадків домашнього насильства було своєчасним та дієвим. Звичайно, усі захо­ди будуть більш досконали­ми після ратифікації Стам­бульської конвенції та ухва­лення Закону України «Про запобігання та протидію до­машньому насильству», – за­значив він.

За його словами, всі учас­ники самих мобільних груп пройшли відповідну підго­товку, зокрема, з протидії та реагування на факти вчинен­ня насильства в сім’ї, що ста­ло можливим завдяки під­тримці міжнародних партне­рів та колег з ОБСЄ, ПРООН, «ООН Жінки» та Канадської поліцейської місії, експерти яких взяли участь у розробці та проведенні навчальних тренінгів для учасників мо­більних груп.

Головне, підкреслюють аналітики, що вдалося досяг­ти системи замкнутого ци­клу, коли особа отримує комплексний захист: прак­тично миттєву реакцію після звернення на лінію 102, кон­фіденційність, професійних працівників, супровід до без­печної інфраструктури, на­дання необхідної медичної, психологічної та юридичної допомоги.

Фахівці мобільних груп – працівники управлінь та від­ділів Національної поліції. Усі вони пройшли досить сер­йозну підготовку з протидії та реагування на випадки на­сильства у родинах. Поліцей­ські перших пілотних груп пройшли ще й додаткову під­готовку та спеціалізоване на­вчання на базі Дніпропетров­ського державного універси­тету внутрішніх справ. Вони можуть вважати себе профе­сіоналами у цій справі.

Говорити про конкретні ре­зультати пілотного проекту ще зарано, стверджують пра­цівники підрозділу «Поліна». Однак подолати таке ганебне явище, як насильство у сім’ї, ми просто зобов’язані. Для цього є підготовлені кадри, і головне – бажання протидія­ти сваркам з бійками та розу­міння з боку громадськості.

Тільки за 5 місяців поточ­ного року до поліції надійшло понад 52 тисячі звернень щодо вчинення правопору­шення в родинному середови­щі. Експерти стверджують, що цей показник зростає з кожним роком. Однак це не означає, що збільшується кількість правопорушень. Проблема перестає залишати­ся в тіні, за порогом домівки. Люди починають звертатися до поліції за реальною допо­могою. Якщо раніше тільки 5-6% потерпілих заявляли про факти насильства, то тепер ця цифра зросла до 10%.

Насильству немає виправ­дання, говорить координатор українського представни­цтва «ООН «Жінки» Ольга Осауленко. Про кожен випа­док треба повідомляти і голо­вне – протидіяти. Бо домаш­нє насильство – це злочин, але він потрапляє під особли­ву категорію, тож вимагає особливих підходів.

«Як показує статистика, найпершими, до кого зверта­ються, це, зазвичай, поліція, проте довіра до поліції, дій­сно, ще недостатньо висока, і ми хочемо показати, що ново­обрана поліція, це – не ка­ральний орган, а орган, який співпрацює з громадою», – підсумувала активістка.

КРЕДИТ ПРИБУДЕ ВОСЕНИ

В уряді підтвердили, що п’ятий транш кредиту у розмірі 1,9 мільярда доларів затриму­ється до осені. Таке рішення оприлюднив МВФ. Усе – через неви­конання певних умов Міжнародного валютного фонду. Які це певні умо­ви, розповідають експерти фінансо­вого ринку. Головний кредитор так і не дочекався від парламенту під­тримки пенсійної, земельної, прива­тизаційної та антикорупційної ре­форм. Іншого виходу, як кредит в обмін на реформи, в України немає, переконують аналітики.

Глава уряду Володимир Гройсман на інвестиційній конференції у Лон­доні запевнив, що Київ виконає взя­ті на себе зобов’язання і буде прогно­зованим партнером для МВФ. Разом з тим, він готовий почати діалог з Міжнародним валютним фондом про нову програму співробітництва, аби «максимально ефективно ство­рити план дій».

Нагадаємо, що обіцяний транш у майже 2 мільярди доларів Україна мала отримати у липні. Міністр фі­нансів Олександр Данилюк відтер­мінування кредиту вважає цілком нормальною ситуацією. На його думку, два місяці нічого принципо­во не вирішують.

Але гроші Україні дуже потрібні, пе­реконують аналітики. І не тільки для обслуговування зовнішніх бор­гів. Потрібно регулювати дефіцит державного платіжного балансу.

Директор Київського Інституту еко­номічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураківський на­лаштований песимістично: «Тільки поточного року потреби України у фінансуванні складають 34,1 мільяр­да доларів. На це у держави бракує фінансових резервів. Приблизно та­кий прогноз і на рік наступний. Я не вірю, що у випадку, коли нас поки­нуть міжнародні донори, Україна здатна сама дістати себе з того боло­та, в якому опинилась».

На його переконання, МВФ не може пробачити Україні гальмування трьох ключових реформ: пенсійної, земельної та антикорупційної. А все через те, стверджує експерт, що у нас досі домінує застарілий прин­цип ухвалення політичних рішень. Поки його не змінять, ми не можемо стверджувати, що Україна у своїх реформах пройшла точку неповер­нення.

Міжнародний валютний фонд тра­диційно «видає» гроші нашій країні із запізненням. Та чи варто його за це сварити? Адже головна мета між­народних кредиторів – отримати свої кошти зі сплаченими відсотка­ми. Такі фінансові закони у всьому світі. Зараз МВФ дав чіткий сигнал уряду та Верховній Раді про те, що робиться замало для того, щоб кре­дитори могли без проблем отримати свої гроші назад.

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ