ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ЯК ТРИВАЛА РОБОТА НАД ТРУДОВИМ КОДЕКСОМ

Щойно Трудовий кодекс було ухвалено в першому читанні, почався три­валий процес його розгляду, підготовки до другого читання та ухвалення, внесення поправок. Для цього при Комітеті Верховної Ради України з пи­тань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення було створено Робочу групу з підготовки проекту кодексу до другого читання.

Т ака кількість врахованих по­правок яскраво свідчить про те, що Спільний представ­ницький орган всеукраїн­ських профоб’єднань, зокрема Феде­рація профспілок України, став по­тужною впливовою силою під час розгляду Трудового кодексу. Буду­чи активними учасниками всіх 39 робочих груп, профспілки зуміли надати вагомі аргументи, аби їх го­лос було почуто.

Водночас сказати, що професій­ним спілкам вдалося відстояти свої позиції на всі 100% було б неспра­ведливим. Проте й інші сторони тристороннього діалогу, зокрема Міністерство соціальної політики та представники роботодавців, не можуть бути повністю задоволени­ми остаточним варіантом цього до­кумента. Так, профспілковці вважа­ли, що нинішній варіант Кодексу законів про працю України найкра­ще захищає людину праці. І макси­мум, що потрібно, так це осучасни­ти його, внести «косметичні» зміни, щоб він відповідав вимогам часу. Роботодавці ж, навпаки, вважали, що «радянський» кодекс – руди­мент, тож потрібно розробити й ухвалити якомога ліберальнішу мо­дель. Тобто таку, яка б максималь­но спростила процес звільнення працівника, невиплати йому зарп­лати тощо. Держава ж, своєю чер­гою, теж виступала в ролі робото­давця: так, наприклад, Міністер­ство соціальної політики наполяга­ло на скасуванні трудових книжок.

Щодо трудової книжки, до речі, точилася запекла дискусія на засі­данні однієї з робочих груп. Пред­ставники міністерства наполягали на скасуванні цього «рудимента» радянської системи. Проте проф­спілкова сторона наполягала на тому, що трудова книжка – це «літо­пис» трудового життя працівника, куди вносяться відомості про його місця роботи, трудову практику, кваліфікаційне зростання, помітки щодо роботи у важких та небезпеч­них умовах. Тобто все те, що врахо­вуватиметься при призначенні пен­сійних виплат. У результаті сторо­ни вирішили, що оскільки держава поки що не має єдиного електронно­го державного реєстру даних, де була б наявна інформація щодо кожного працівника, порушувати питання скасування трудових кни­жок передчасно.

Крім того, жваві дискусії відбу­валися навколо трудових договорів. Частина депутатів наполягали на тому, щоб до трудового договору не можна було вносити додаткові умо­ви, зокрема ті, що стосуються умов праці, строку випробування, рівня професійної підготовки, умов пере­підготовки і підвищення кваліфіка­ції працівника, а також обов’язку роботодавця щодо поліпшення умов праці, побуту, надання праців­никові інших соціальних благ. Ро­боча група не підтримала виклю­чення такого пункту, оскільки в сторін трудового договору мають бути можливості щодо включення таких додаткових умов до трудово­го договору, які його поліпшують.

Крім того, деякі депутати нама­галися обмежити права працівни­ків у роботі за сумісництвом, нав’язавши так звану «умову про неконкуренцію». На думку профспі­лок, дана норма – це фактично забо­рона професії, тож, за їхнім наполя­ганням, її було вилучено з проекту.

Дискусію викликала пропозиція роботодавців про надання права укладати трудовий договір як у письмовій, так і усній формі. У про­екті кодексу передбачено тільки письмову форму, тому члени комі­сії погодилися, що договір має укладатися винятково в письмовій формі.

Про перебіг роботи над Трудо­вим кодексом «Профспілкові вісті» поцікавилися безпосередньо в учас­ників робочої групи, членів Спіль­ного представницького органу профспілок. Це представники різ­них професійних спілок, спеціаліс­ти з кадрової роботи, юристи. Вони провели колосальну роботу, аналі­зуючи представлений до першого читання документ, а потім наполе­гливо працювали над внесенням, а головне – відстоюванням числен­них поправок.

За словами заступника голови Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, члена робочої групи Вер­ховної Ради України Павла Пруд­никова, основні дискусії щодо обго­ворення Трудового кодексу тривали між профспілками, роботодавцями та міністерством. «Ми мали досить довгі та жорсткі дискусії з багатьох питань. І від того, наскільки профе­сійні та вагомі аргументи надавали представники тієї чи іншої сторони, залежала підтримка більшої части­ни робочої групи», – зазначив він.

За словами профспілковця, щодо кожної з майже 2 тис. пропозицій сто­рони намагалися знайти прийнятні варіанти рішень та врахувати адек­ватні інтереси сторін. «Я наголошую на слові «адекватні», тому що в окре­мих членів робочої групи були, м’яко кажучи, дивні ідеї. Наприклад, з боку роботодавців пролунала така пропозиція: мовляв, якщо у праців­ника є право на страйк, то роботода­вець повинен мати право на локаут (тимчасова зупинка роботи або сут­тєве скорочення обсягів виробництва підприємства роботодавцем з одно­часним припиненням виплати зарп­лати працівникам, своєрідний «страйк» з боку роботодавця. – Ред.). Ми мали жорстку дискусію. На щас­тя, цю поправку ухвалено не було. Враховуючи, що між працівником і роботодавцем стосунки і так нерівні, дати останньому такий інструмент, як локаут, означатиме перетворити Трудовий кодекс на по-справжньому кріпацький, рабовласницький», – підкреслив Павло Прудников.

Представники профспілок свідо­мі того, що саме таким – рабовлас­ницьким – цей документ і міг би по­трапити на розгляд парламенту. Якби не їхнє втручання та систем­на робота з відстоювання прав пра­цівників. Так, за словами першого заступника голови Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, пред­ставника СПО, члена робочої групи Верховної Ради України Олександра Мушенка, робочій групі вдалося вийти на збалансова­ний варіант винятково завдяки втручанню профспілкових об’єднань. «Я не можу сказати, що Трудовий кодекс, який очікує ухва­лення в парламенті, кращий за по­передній. Але СПО профспілок прийняв виважене рішення – долу­читися до роботи з його вдоскона­лення. В іншому випадку цей ко­декс був би значно гіршим. Можли­во, повноваження окремих проф­спілок були звужені, але статисти­ка підтверджує, що вони і так ними не дуже користувалися. З іншого боку, спротив роботодавців при­ймати його в такому варіанті свід­чить про те, що вони теж ним не за­доволені. Тобто, цей проект Трудо­вого кодексу – предмет компромі­су», – зазначив він. І нагадав, що всі попередні керівники держави праг­нули переглянути трудове законо­давство в бік розширення прав дер­жави, роботодавців і, відповідно, звуження повноважень профспілок та фактичного «закріпачення» пра­цівників. «Переконаний, що під час розгляду нинішнього Трудового ко­дексу теж були подібні намагання. Адже деякі зацікавлені групи під приводом того, що нинішній КЗПП дістався нам ще з 70-х років мину­лого століття, хотіли змінити його так, щоб встановити владу робото­давців. Але профспілки втрутили­ся в процес і змогли максимально відстояти права працівників», – підкреслив Олександр Мушенок. За його словами, нинішній компро­місний варіант кодексу потрібно ухвалити, після чого на кілька де­сятків років забути про реформу­вання трудового законодавства.

Головне, що визнають проф­спілковці: їхні найбільш принци­пові поправки було ухвалено. Як зазначив Павло Прудников, най­кращою ілюстрацією до багатомі­сячної роботи може слугувати від­чайдушний викрик одного з робо­тодавців. «Ви знову ухвалюєте ра­дянський Трудовий кодекс!», – у серцях вигукнув він, маючи на увазі, що роботодавцям не вдало­ся лібералізувати трудове законо­давство та максимально звузити права працівників.

Півторарічну роботу над Трудо­вим кодексом завершено. Проект пройшов широке обговорення, всі зацікавлені сторони мали можли­вість його проаналізувати та вне­сти відповідні поправки. Наразі слово за сесійною залою.

22.06.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини