КРОК ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ БІЗНЕС- КЛІМАТУ

К абінет Міністрів України схвалив законопроект щодо створення Служби фінансо­вих розслідувань (СФР). Основні її функції полягатимуть у виявленні, припиненні, розкритті та досудовому розслідуванні зло­чинів проти інтересів держави в економічній, фінансовій та подат­ковій сферах. Новий орган також буде проводити аналітичну та про­філактичну роботу щодо виявлен­ня факторів, які уможливлюють вчинення таких злочинів.

Експерти називають головну особливість нової служби: зміна си­лового підходу на комплексний і аналітичний.

Результатом роботи Служби фі­нансових розслідувань буде проти­дія вищому рівню економічної та фінансової злочинності, уникнен­ню оподаткування та розкраданню грошей, а також захист банків­ської та фінансової систем і змен­шення втрат бюджету. Законопро­ект досить активно підтримують українські бізнес-асоціації та гро­мадські об’єднання.

Найближчим часом проект зако­ну буде розглянуто на засіданні На­ціональної ради реформ та внесено на розгляд Верховної Ради. Наразі ведеться робота над практичним запуском СФР.

Відомо, що служба буде виведена із складу ДФС та складатиметься з нових людей. Аби усунути корупцій­ні виклики, працівники служби отримуватимуть гідні зарплати. Приміром, посадовий оклад керів­ника СФР становитиме 64 тис. грн, або 40 прожиткових мінімумів. Ря­дові детективи отримуватимуть вдвічі менше.

Чому взагалі виникла ідея ство­рення нової структури? Через те, стверджують аналітики, що подат­кова поліція працювала вкрай неефективно. На це вказують і статис­тичні дані: 50% бізнесу перебуває у тіні. А це мільярди гривень. Щоріч­но податкова поліція відкриває кілька тисяч кримінальних справ за ухилення від сплати податків. І тільки один відсоток (!) потрапляє до суду. Тож користь від таких роз­слідувань практично нульова. Але ж у податковій поліції працюють більше 10 тис. людей, на утримання яких з державного бюджету виділя­ється 600 млн грн. Стільки ж подат­кова поліція повертає до бюджету. Тобто «годує» сама себе.

Згідно з урядовим законопроек­том про створення Служби фінан­сових розслідувань, буде значно скорочено чисельність податко­вих силовиків. Граничну чисель­ність працівників визначатиме Кабінет Міністрів, хоча передба­чається, що це буде не більше 3500 осіб. Персонал буде відбиратися за відкритими й об’єктивними кон­курсами. Новий орган має бути сформований майже повністю з нових людей, кількість старих співробітників не повинна переви­щувати 25% від загального складу служби, ще 5% можуть складати колишні працівники інших право­охоронних органів.

Такий підхід схвалює бізнес-се­редовище. Адже колишні праців­ники податкової поліції працюва­ли в корумпованій системі, тож є спокуса принести свої старі звич­ки до нового органу. Навряд чи вони зможуть вписатися в крите­рії відбору співробітників СФР.

Підпорядковуватиметься служ­ба одному з міністерств, але точно не податковій службі. Найімовірні­ше, це буде Міністерство фінансів.

У міністра фінансів Олексан­дра Данилюка наразі є застережен­ня, що створення нового органу за­гальмує Національна рада ре­форм. Адже міністерство отрима­ло урядовий законопроект з нега­тивними коментарями секретарі­ату Нацради. «Доволі дивно, – за­значив пан Данилюк, – адже пере­важна більшість складу ради – члени Уряду». На його переконан­ня, це чергова спроба саботувати створення Служби фінансових роз­слідувань. Відтак міністр має на­мір просити Президента України взяти ситуацію під особистий контроль.

БОНУС ДЛЯ ОЩАДЛИВИХ

С тартувала програма нара­хування субсидій для насе­лення. Новацій небагато, але вони надто важливі, стверджують експерти. Головна по­лягає в тому, що Уряд анонсує виді­лення грошей для домогосподарств, які отримують субсидії і при цьому економлять ресурси. Інше нововве­дення потішить тих, хто живе в дач­них чи садових будинках. Раніше ця категорія населення не підпадала під субсидії.

Усі зміни зафіксовані в урядовій постанові, яку Кабінет Міністрів затвердив ще наприкінці квітня. Згідно з документом, уже на почат­ку травня почалося перепризна­чення субсидій на наступний се­зон. Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко заявив: «У нас стартує неопалювальний сезон, і наразі фак­тично буде призначена людям суб­сидія до жовтня. Наступний пере­рахунок субсидій відбудеться в жовтні на опалювальний сезон». Чиновник пояснив, що перераху­вання автоматично буде здійснено для тих, на кого поширюється сис­тема субсидій. Виняток становлять лише ті категорії людей, які орен­дують житло, ті, хто хоче оформи­ти субсидію на використання твер­дого палива та в кого змінився склад сім’ї. Вони повинні знову по­давати заявки, при цьому запо­внивши декларацію про доходи. Якщо хтось із родини зробив по­купку на суму понад 50 тис. грн або вийшов на пенсію, звільнився чи влаштувався на роботу, урядовці радять повідомляти про це зазда­легідь, не чекаючи на соціальних інспекторів.

Аналітики вбачають позитив по­станови в тому, що збільшуються соціальні норми житла. Приміром, якщо в помешканні живуть одна- дві непрацездатні особи, то соці­альна норма житла, відповідно до якої нараховується субсидія, зрос­тає із 49 до 75 кв. м.

Однак основною новацією експер­ти вважають монетизацію залиш­ків субсидії, якщо людина еконо­мить. В Уряді вже заявили про від­повідні премії для ощадливих за підсумками опалювального сезо­ну. За розрахунками Міністерства соціальної політики, бонуси мо­жуть отримати півтора мільйона родин. Сума компенсації складати­ме близько 700 грн. Та гроші – не го­ловне, стверджують чиновники. Такі премії для людей слугувати­муть стимулом у неопалювальний сезон здійснити відповідні заходи з енергозбереження і в такий спосіб підготувати помешкання до нового опалювального сезону.

Експертів турбує проблема, чи не збільшиться кількість отримува­чів субсидій, якщо зважити на те, що в Україні більше 4 млн домогос­подарств, які включають одну або дві особи, які не працюють. Відтак цьогоріч доведеться збільшувати бюджет субсидій на 20, а то й 25 млрд грн. Більшість аналітиків схиляються до думки, що урядові новації сприятимуть тому, аби суб­сидії реально отримували малоза­безпечені громадяни. В Інституті суспільно-економічних дослі­джень підрахували, що лише трохи більше 13% громадян, які отриму­ють допомогу від держави, можуть вважатися бідними.

Фахівці інституту наголошують, що якраз оці норми – розширення квадратури для пенсіонерів, розмі­ру садового будиночка – і дозволя­ють отримувати субсидії людям, які є малозабезпеченими.

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ