З настанням весняного тепла почнеться перерахунок
субсидій для більшості українських сімей, переконують експерти. Причина
полягає в тому, що доходи українців з початку року істотно зросли, відтак
кількість домогосподарств, що потребують державної підтримки, зменшилась.
Р
аніше субсидії вираховували за доходами 2015
року, коли середня зарплата становила близько 4,3 тис. грн, проте наприкінці
минулого року вона збільшилася до 6,4 тис.
Знижки на комунальні платежі,
згідно з розпорядженням Кабміну, повинні розраховуватися як мінімум двічі на
рік – у травні і жовтні, себто після закінчення і перед настанням
опалювального сезону. Тож у травні субсидії будуть розраховувати за доходами
минулого року.
Приміром, родина з чотирьох
осіб, де двоє дорослих працюють, в середньому сплачувала за комунальні
послуги з урахуванням субсидій трохи більше тисячі гривень. Наступного
опалювального сезону такій родині доведеться платити вже трохи більше 2 тис.
грн. Якщо точно, ця сума складе 2033 грн. Якщо сума повністю покриває вартість
комунальних послуг у межах соціальних норм, субсидію в такої сім’ї і зовсім можуть
забрати. Якщо субсидія вже оформлена, органи соціального захисту перерахунок
зроблять автоматично.
«Якщо обставини в сім’ї не
змінилися, якщо не з’явився за минулий рік безробітний серед її членів, якщо
кількість прописаних у квартирі не змінилася, якщо не було покупки на суму
від 50 тис. грн, перерахунок зроблять органи соціального захисту самостійно.
Якщо щось в умовах родини змінилося, потрібно про це повідомляти органам
соціального захисту», – пояснюють на урядовій гарячій лінії.
Але навіть тим сім’ям, чий
дохід за минулий рік жодним чином не змінився, у наступному опалювальному
сезоні доведеться сплатити більше. Пов’язано це насамперед із скороченням
соціальної норми на опалення житла. Починає діяти новий норматив – 5 кубометрів
газу на 1 кв. м (було 5,5 куб. м). Він набуде чинності вже в травні цього року.
Нині субсидія покриває 330 кубів на опалення квартири площею 60 кв. м, але
вже в наступному опалювальному сезоні «комунальну знижку» будуть нараховувати
тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, доведеться
30 кубів оплачувати без субсидії. За чинним тарифом, це ще 204 грн. У квартирі
такої ж площі з центральним опаленням субсидія буде покривати замість 3,28
всього 2,5 Гкал тепла. Якщо не скоротити споживання, за 0,7 Гкал доведеться
платити без субсидії. У Києві такий обсяг тепла обійдеться в 1411 грн.
Експерти підрахували, що з нового опалювального
сезону кількість домогосподарств, які отримують допомогу від держави,
скоротиться приблизно на півтора мільйона, а ще для 3 млн родин субсидії зменшаться.
Усе через те, що з 1 січня поточного року мінімальна заробітна плата зросла
вдвічі.
Фахівці
у сфері комунальних послуг переконані, що система субсидій у нас недосконала,
але визнають, що заходи, запропоновані владою, боляче вдарять по споживачах. Президент
Українського аналітичного центру Олександр Охріменко нагадав, що, за даними Кабміну,
борг держави перед комунальниками за субсидії становить 25 млрд грн: «Очевидно,
що влада не розрахувала сил і тепер думає, як державну допомогу урізати. Але відсутність
субсидій породить інші борги – за «комуналку» не зможуть платити вже споживачі послуг.
Як виходитимуть із замкнутого кола, сказати важко».
ФОРСАЖ ДЛЯ
РЕФОРМИ
Д
о кінця квітня Україна має ухвалити пенсійну реформу.
Це головна вимога Міжнародного валютного фонду, закріплена в тексті Меморандуму
між Україною та МВФ. Експерти практично одностайно висловлюють занепокоєння, що
вкластися у дедлайн навряд чи вдасться.
Розмови про пенсійну реформу вже
набили оскому всім. Зрушення у пенсійному забезпеченні мали б початися ще
2003 року, однак кожен новий склад Уряду відсуває розв’язання проблеми на потім.
Однак нині відступати нікуди, адже МВФ заручився підтримкою Києва, а той, своєю
чергою, пообіцяв законодавчо закріпити зміни у пенсійній системі до кінця поточного
місяця. Ясна річ, що часу на амбітну реформу катастрофічно бракує. В усякому разі,
для повноцінного запуску реформи з 1 січня наступного року. Найперше мають запрацювати
накопичувальні пенсійні рахунки, виходити на пенсію дозволять за наявності трудового
стажу незалежно від віку. Зараз показники такі: 35 років стажу для чоловіків і
30 – для жінок. Влада планує збільшити єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду
для представників шкідливих професій.
Експерти радять звернути увагу
на кілька нововведень. Українці зможуть обирати термін та умови виходу на пенсію.
Реформа передбачає новий перелік варіантів виходу на пенсію із ширшим діапазоном
пенсійного віку порівняно з діючим. Крім того, планують ввести додаткові пенсійні
виплати для стимулювання тривалішої зайнятості громадян і пізнішого виходу на
пенсію.
У цьому напрямі МВФ пропонує середній
ефективний вік виходу на пенсію 58,5 року для чоловіків і 55,9 – для жінок. Посилаються
на європейський досвід. Там вік виходу на заслужений відпочинок у середньому становить
63,5 для чоловіків і 62,5 року для жінок.
Підвищення пенсійного віку – надто
болюча тема для українців. Особливо, якщо зважати на тривалість життя за нинішніх
складних економічних умов. Прем’єр
-
міністр України Володимир Гройсман запевняє, що в тексті
Меморандуму немає пункту про підвищення пенсійного віку. Таку ж позицію підтримує
і профільний міністр Андрій Рева. Він наголошує, що йдеться виключно про плани
впродовж 10 років ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду.
Економічний експерт Віталій Мельничук
категорично проти того, що питання пенсійного віку є основним. «При запровадженні
накопичувальної пенсійної системи пенсійний вік значення не має. Скільки ти накопичив
на своїх персональних рахунках – стільки й отримаєш. Це у солідарній системі вік
має значення». Власне, наразі йдеться не про глобальну реформу, а про вдосконалення
діючої солідарної системи, стверджують аналітики. Можна говорити, що українців очікують
параметричні зміни солідарної пенсійної системи та приведення її до нормального
стану.
Чи вдасться
Україні виконати «структурний маяк» по пенсійній реформі до травня нинішнього року
– запитання з розряду риторичних. Якщо зважити, що досі пенсійна реформа не розглядалась
на засіданні Уряду, а законопроект мусить бути зареєстрований у Раді, розглянутий
і проаналізований у комітетах, пройти перше і друге читання, часу лишилося обмаль.
Навіть якщо пофантазувати, що в парламенті знайдеться більшість для його підтримки,
закон можуть ухвалити хіба що під кінець літньої сесії.