ЧИ МОЖЛИВІ В УКРАЇНІ СТРАЙКИ?

22 березня в Українському на­ціональному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбу­лася публічна дискусія «Чи можливі в Україні страйки?».

О рганізовано публічну дискусію задля виявлення проблем, що виникають під час реалізації права на страйк, оцінки про­тестних намірів у суспільстві, готовнос­ті профспілок до солідарних дій, а також щоб привернути увагу засобів масової інформації та громадськості до питання, яким чином профспілки можуть відсто­ювати трудові права працівників.

Модератором заходу виступив заступ­ник Голови Федерації профспілок Укра­їни Олександр Шубін.

Позицію Федерації профспілок Укра­їни представив Голова ФПУ Григорій Осовий, який, відповідаючи на запитан­ня, чи достатньою мірою українські профспілки в умовах діючого законодав­ства застосовують страйки у боротьбі за права працівників порівняно з Європою, зазначив, що однозначно недостатньою. І причин цьому чимало, зокрема недо­сконала законодавча база щодо порядку вирішення колективних трудових спо­рів (конфліктів), яка так забюрократи­зувала процедури підходу до страйку, що на цьому етапі потрібно мінімум 40–50 днів, у той час як проблема є над­важливою і потребує негайного реагу­вання і вирішення.

За словами Голови ФПУ, слід розмежувати страйки у зв’язку з порушенням прав, які повинні мати досить швидку процедуру розгляду, реагування на яви­ще, і страйки, що відбуваються за під­став відстоювання інтересів трудівни­ків, наприклад підвищення зарплати, покращення умов та безпеки праці, коли є час, щоб провести конструктивну дис­кусію. «Там, де має місце порушення прав, вважаємо, повинно бути невід­кладне реагування», – наголосив Григо­рій Осовий.

Другий аспект цієї проблеми, за слова­ми Голови ФПУ, це готовність чи неготов­ність безпосередньо працівників і їх орга­нізацій профспілок вийти на страйк, як крайню і вкрай необхідну форму захисту прав та інтересів. Григорій Васильович ознайомив учасників дискусії з результа­тами соціологічного опитування, прове­деного Інститутом соціології НАН Укра­їни, в ході якого було опитано 1,8 тис. пра­цівників індустріального сектору щодо порушень їхніх трудових прав та інтере­сів, готовності до рішучих дій для їх від­стоювання. І результати дослідження свідчать, що механізми, прописані зако­нодавством, є такими, що не можуть ефективно розв’язати колективний тру­довий конфлікт. Що ж до готовності лю­дей захищати власні права через страй­ки, то кожен третій обурюється тим, що порушуються права, але боїться за них боротися, кожен другий змушений терпі­ти, бо не бачить можливості захистити свої права, і лише кожен десятий обстоює свої права всіма доступними засобами.

«Коли ми подивимося на статистику страйкової боротьби і конфліктів за останні 3 роки, то побачимо, що за цей час у нас відбулися лише 48 страйків на всю Україну, причому 30 (абсолютна більшість) – це виключно шахтарі, які безкомпромісно борються за свої права. Результати опитування й ситуація з по­рушеннями прав та інтересів працівни­ків вимагають від профспілок рішучих дій як на законодавчому рівні, так і в плані навчання та мобілізації профспіл­кових активістів на активнішу боротьбу в інтересах трудящих», – резюмував Гри­горій Осовий.

Свою позицію із зазначеного питання висловили народний депутат України, представник ФПУ в парламенті Сергій Каплін, голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Воли­нець, представник Уповноваженого Вер­ховної Ради України з питань дотриман­ня соціально-економічних та гуманітар­них прав Дмитро Лях, юрист громад­ської організації «Трудові ініціативи» Георгій Сандул, а також голова Київ­ської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь.

До обговорення також долучились представники всеукраїнських галузевих профспілок, національних профоб’єднань, первинних профспілкових ор­ганізацій, Міністерства соціальної полі­тики, Національної служби посередни­цтва і примирення, організацій робото­давців та їх об’єднань, громадських ор­ганізацій.

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

Фото Андрія ТКАЧУКА

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ