БОРГОВИЙ РЕКОРД

Експерти попереджають, що люди не в змозі сплачувати такі суми, а система субси­дій не рятує громадян від та­рифного свавілля. Відтак аналіти­ки прогнозують, що Україна впев­нено прямує до глибокої соціаль­ної кризи.

Причина рекордних боргів криється у неадекватних тари­фах, стверджують експерти. І на­водять підтвердження своїх ви­сновків: середня платіжка на одну родину за грудень минулого року склала 1553 грн. Це практич­но 36% середньої заробітної пла­ти з вирахуванням податків. І це надто далеко від тверджень, що середній рівень платіжного доку­мента української родини не пе­ревищуватиме 10% її доходів.

Насправді більшість україн­ських сімей віддають половину своїх доходів на оплату кому­нальних послуг. Ті, хто зважуєть­ся на такий подвиг та економить на харчах, сплачує за рахунками. Ті, хто ні практично, ні бодай те­оретично не може «вписатися» у тарифні видатки, накопичує бор­ги. Урядова ініціатива оплачува­ти в розстрочку згасла на почат­ку реалізації, адже населення збагнуло, що жодне розтягування в часі від боргів не врятує.

Потрібні реальні реформи у системі ЖКГ, а не їх примітивна імітація. Це давно пора збагнути і доморощеним реформаторам, і міністрам. До слова, соціальний міністр Андрій Рева днями зая­вив, що в Україні немає заборго­ваності за комунальні послуги.

«Незначна заборгованість на­селення обумовлена помилково нарахованими тепловиками в жовтні та листопаді платіжками. Тому люди чекали на перераху­нок і не оплатили своєчасно. За­галом, на сьогодні 7,4 млн україн­ських домогосподарств отриму­ють від Уряду компенсацію на оплату комунальних послуг, що дозволяє своєчасно розраховува­тися за спожите тепло, електроенергію і воду», – наголосив Ан­дрій Рева.

То кому вірити: статистичним даним чи пану міністру? Зверні­мося до статистики. За жовтень 2016 року населення України сплатило 56%, за листопад – 64%, за грудень – 64%. Такі дані під­тверджує директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

«Це безпрецедентне падіння. Статистика від початку 2000 року показує, що ніколи таких плате­жів загалом по Україні не було. Рівень платежів за весь рік зни­зився до 72,08%. Нагадаю, що з 2000 року він ніколи не опускався нижче 90%, бували платежі на рівні 92% і навіть 99%», – наголо­сив аналітик.

Статистику аналізують прак­тично в усіх дослідних наукових центрах. Фахівці висловлюють свою думку, як влада буде боро­тися з боржниками. Більшість експертів прогнозує жорстке «за­кручування гайок». Хоча ефек­тивних та дієвих механізмів для стягнення житла немає, аналіти­ки настійно радять не допускати накопичення боргу більш ніж на 64 тис. грн, бо це може слугувати підставою для виселення з по­мешкання через суд.

ТУПЦЮВАННЯ БІЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ МЕЖІ

Вартість долара вже найближ­чим часом коливатиметься у межах 30 грн. Тож українцям слід звикати до такої реаль­ності, переконують експерти фінан­сового ринку. Як зазначають провідні вітчизняні аналітики, навряд чи вдасться утримати курс на рівні 27,2, як закладено в бюджеті. Чому? А тому, що для цього Україні потрібне зовнішнє фінансування у розмірі 5–10 млрд дол. США. Але це в ідеалі. На практиці надходження навряд чи пе­ревищать 2–3 млрд дол., тож курс от-от сягне 30 грн за один американ­ський зелений. Такий курс прогнозу­вали ще до Нового року. Він не справ­дився лише тому, що Національному банку довелося утримувати його в ручному режимі. А історичного мак­симуму офіційний курс долара досяг у лютому 2015 року.

Олександр Жолудь нагадує, що МВФ і більшість міжнародних аген­цій говорять про дуже повільну де­вальвацію української валюти упродовж 2017 року, яка буде близь­кою до очікуваного рівня інфляції гривні. Оскільки в більшості про­гнозів ідеться про річну інфляцію у 8%, то середній цьогорічний курс перебуватиме в межах 27–28 грн за долар, вважають експерти.

Водночас ніхто не прогнозує ре­вальвацію гривні. Оптимізм вира­жається лише в масштабі прогнозу девальвації – чим він менший, тим оптимістичнішим є прогноз.

Глава Національного банку Украї­ни прогноз щодо курсу долара в 30 грн сприймає з усмішкою: не доче­каєтесь! Самі банкіри передбачити курс до кінця року не наважуються. Кажуть лишень, що курсовий діапа­зон на нинішній рік – досить широ­кий: може бути і 28, і 30, і 40 грн. Представник «Діамант банку» Олексій Циганенко зауважує, що на курс впливатиме як внутрішня, так і зовнішня політична ситуація.

Так чи інакше, переважна біль­шість вітчизняних експертів не ві­рять у «бюджетний» прогноз курсу долара на нинішній рік – 27,2 грн. Приміром, у Concorde Capital упев­нені, що наприкінці року за долар даватимуть 28 грн. «Україна зна­чною мірою залежить від цін на си­ровину на світових ринках (продук­ція металургії, руда, зернові), й не виключено, що наступного року сві­тові ціни можуть знизитися. Інши­ми словами, на курс гривні продо­вжить чинити тиск негативне саль­до поточного рахунку – імпорт зрос­татиме, натомість експорт, скорі­ше, ні», – пояснює керівник департа­менту роботи з борговими інстру­ментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко.

А у Фонді Блейзера – інша думка. Його експерт Олег Устенко переко­наний: «НБУ швидше піде на скоро­чення золотовалютних резервів, ніж допустить істотну девальвацію. Тому з приводу курсу я б надто не турбувався. А турбуватися слід про інше: відсутність реформ може створити основу для нової еконо­мічної кризи, наприклад у 2018 році. Це вкрай небезпечно. Тим більше з огляду на те, що Україна вже є одні­єю з найбідніших країн Європи. Тому будь-яке економічне погір­шення може призвести до серйоз­них соціальних загострень».

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ