Експерти попереджають, що люди не в змозі сплачувати такі
суми, а система субсидій не рятує громадян від тарифного свавілля. Відтак
аналітики прогнозують, що Україна впевнено прямує до глибокої соціальної
кризи.
Причина рекордних боргів криється у неадекватних тарифах,
стверджують експерти. І наводять підтвердження своїх висновків: середня
платіжка на одну родину за грудень минулого року склала 1553 грн. Це практично
36% середньої заробітної плати з вирахуванням податків. І це надто далеко від
тверджень, що середній рівень платіжного документа української родини не перевищуватиме
10% її доходів.
Насправді більшість українських сімей віддають половину
своїх доходів на оплату комунальних послуг. Ті, хто зважується на такий
подвиг та економить на харчах, сплачує за рахунками. Ті, хто ні практично, ні
бодай теоретично не може «вписатися» у тарифні видатки, накопичує борги.
Урядова ініціатива оплачувати в розстрочку згасла на початку реалізації, адже
населення збагнуло, що жодне розтягування в часі від боргів не врятує.
Потрібні реальні реформи у системі ЖКГ, а не їх примітивна
імітація. Це давно пора збагнути і доморощеним реформаторам, і міністрам. До
слова, соціальний міністр Андрій Рева днями заявив, що в Україні немає заборгованості
за комунальні послуги.
«Незначна заборгованість населення обумовлена помилково
нарахованими тепловиками в жовтні та листопаді платіжками. Тому люди чекали на
перерахунок і не оплатили своєчасно. Загалом, на сьогодні 7,4 млн українських
домогосподарств отримують від Уряду компенсацію на оплату комунальних послуг,
що дозволяє своєчасно розраховуватися за спожите тепло, електроенергію і
воду», – наголосив Андрій Рева.
То кому вірити: статистичним даним чи пану міністру? Звернімося
до статистики. За жовтень 2016 року населення України сплатило 56%, за листопад
– 64%, за грудень – 64%. Такі дані підтверджує директор
аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
«Це безпрецедентне падіння. Статистика від початку 2000 року
показує, що ніколи таких платежів загалом по Україні не було. Рівень платежів
за весь рік знизився до 72,08%. Нагадаю, що з 2000 року він ніколи не
опускався нижче 90%, бували платежі на рівні 92% і навіть 99%», – наголосив
аналітик.
Статистику аналізують практично в усіх дослідних наукових
центрах. Фахівці висловлюють свою думку, як влада буде боротися з боржниками.
Більшість експертів прогнозує жорстке «закручування гайок». Хоча ефективних
та дієвих механізмів для стягнення житла немає, аналітики настійно радять не
допускати накопичення боргу більш ніж на 64 тис. грн, бо це може слугувати
підставою для виселення з помешкання через суд.
ТУПЦЮВАННЯ БІЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ МЕЖІ
Вартість долара вже найближчим часом коливатиметься у межах
30 грн. Тож українцям слід звикати до такої реальності, переконують експерти
фінансового ринку. Як зазначають провідні вітчизняні аналітики, навряд чи
вдасться утримати курс на рівні 27,2, як закладено в бюджеті. Чому? А тому, що
для цього Україні потрібне зовнішнє фінансування у розмірі 5–10 млрд дол. США.
Але це в ідеалі. На практиці надходження навряд чи перевищать 2–3 млрд дол.,
тож курс от-от сягне 30 грн за один американський зелений. Такий курс прогнозували
ще до Нового року. Він не справдився лише тому, що Національному банку
довелося утримувати його в ручному режимі. А історичного максимуму офіційний
курс долара досяг у лютому 2015 року.
Олександр Жолудь нагадує, що МВФ і більшість міжнародних
агенцій говорять про дуже повільну девальвацію української валюти упродовж
2017 року, яка буде близькою до очікуваного рівня інфляції гривні. Оскільки в
більшості прогнозів ідеться про річну інфляцію у 8%, то середній цьогорічний
курс перебуватиме в межах 27–28 грн за долар, вважають експерти.
Водночас ніхто не прогнозує ревальвацію гривні. Оптимізм
виражається лише в масштабі прогнозу девальвації – чим він менший, тим
оптимістичнішим є прогноз.
Глава Національного банку України прогноз щодо курсу долара
в 30 грн сприймає з усмішкою: не дочекаєтесь! Самі банкіри передбачити курс до
кінця року не наважуються. Кажуть лишень, що курсовий діапазон на нинішній рік
– досить широкий: може бути і 28, і 30, і 40 грн. Представник «Діамант банку»
Олексій Циганенко зауважує, що на курс впливатиме як внутрішня, так і зовнішня
політична ситуація.
Так чи інакше, переважна більшість вітчизняних експертів не
вірять у «бюджетний» прогноз курсу долара на нинішній рік – 27,2 грн.
Приміром, у Concorde Capital упевнені, що наприкінці року за долар даватимуть
28 грн. «Україна значною мірою залежить від цін на сировину на світових
ринках (продукція металургії, руда, зернові), й не виключено, що наступного
року світові ціни можуть знизитися. Іншими словами, на курс гривні продовжить
чинити тиск негативне сальдо поточного рахунку – імпорт зростатиме, натомість
експорт, скоріше, ні», – пояснює керівник департаменту роботи з борговими
інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко.
А у Фонді Блейзера – інша думка. Його експерт Олег Устенко
переконаний: «НБУ швидше піде на скорочення золотовалютних резервів, ніж
допустить істотну девальвацію. Тому з приводу курсу я б надто не турбувався. А
турбуватися слід про інше: відсутність реформ може створити основу для нової
економічної кризи, наприклад у 2018 році. Це вкрай небезпечно. Тим більше з
огляду на те, що Україна вже є однією з найбідніших країн Європи. Тому будь-яке
економічне погіршення може призвести до серйозних соціальних загострень».
«Попри незначну стабілізацію, відродження української
економіки відбувається невпевнено, бо зберігаються значні зовнішні ризики.
Торгова війна між США і Китаєм може спровокувати глобальну кризу, вихід з якої
полягатиме у девальвації національних валют. Україна не зможе лишитися
осторонь цього девальваційного цунамі».
«Націоналізація «Приватбанку» зіграла свою роль. Вона
викликала невпевненість у багатьох учасників ринку. Реагуючи на зміни, експортери
притримали валютну виручку, а деякі, в основному фізичні особи, забрали гроші
і конвертували їх у валюту. Як результат, одночасний тиск на ослаблення
гривні і з боку попиту, і з боку пропозиції».
«Наразі попит на іноземну валюту перевищує пропозицію. Це
пояснюється бажанням населення поповнити товарні запаси за старими цінами.
Така тенденція буде зберігатися через підвищення мінімальної зарплати.
Оскільки у нас чимала частка імпортних товарів, це неодмінно позначиться на
курсі».