ДЕСЯТИКРАТНОГО ПІДВИЩЕННЯ ЗАМАЛО

Згідно з розрахунками МЕРТ, вартість імпортного газу конвер­тували в гривню за курсом 26,7 (стільки, згідно з прогнозом, буде коштувати долар в Україні в 2017- му) і додали до неї 1146,5 грн (ПДВ), 219 грн (тариф на транспор­тування), 513,7 грн (тариф на роз­поділ газу) і торгову націнку по­стачальника («Нафтогазу») – 57,4 грн. У результаті отримали «еко­номічно обґрунтований» тариф – 6800 грн за тисячу кубометрів.

А згідно з проектом бюдже­ту на 2017-й, тисяча кубометрів імпортного газу коштуватиме 245 доларів. Крім того, зріс і курс долара. Тож формула ви­глядатиме зовсім інакше, а в кінцевому підсумку набіжить цифра щонайменше 9600 грн за тисячу кубометрів. Щоправда, різні експерти дають різні роз­рахунки: від 8,5 до 11 тис. грн за тисячу кубометрів газу.

Усі аналітики одностайні в тому, що такого різкого подо­рожчання не уникнути. І ось чому. Якщо тарифи залишити на теперішньому рівні, Уряду доведеться дотувати «Нафто­газ», а це суперечить меморан­думу з МВФ, у якому Україна зобов’язалася ліквідувати де­фіцит «Нафтогазу» саме в по­точному році.

Член наглядової ради Інсти­туту енергетичних стратегій Юрій Корольчук запевняє, що економічно обґрунтований та­риф зросте на 25–60%. «Якщо ціна мінімально на 1500 грн не зросте, – пояснює експерт, – це означатиме тільки одне: ринок і далі регулюватиметься вруч­ну. Себто, Уряд контролювати­ме ціни, а жодного ринку не буде. Різницю держава покри­ватиме з бюджету».

Щойно блакитне паливо по­дорожчає, НКРЕКП перегляне тарифи на гарячу воду й опа­лення. Якщо врахувати, що більшість підприємств для пі­дігріву води та генерації тепла використовують газ, який за­ймає більше 60% в структурі вартості, неважко вирахувати, як подорожчають усі кому­нальні послуги.

Про підвищення ціни на електроенергію населення по­передили заздалегідь, ще з 2015 року. У нинішньому році елек­троенергія подорожчає майже на 30%. Однак і на цьому подо­рожчання не зупиниться, бо в структурі тарифу на холодну воду майже 30% займає елек­троенергія. Відтак не вдасться уникнути перегляду тарифів на водопостачання.

Поки народ панічно підрахо­вує, у скільки виллється нове підвищення тарифів, Глава Уряду Володимир Гройсман за­являє: «Взагалі я маю чітке ро­зуміння того, що ми проводи­мо. Потрібно захищати малоза­безпечені верстви населення. Чому я повинен захищати по­літиків та чиновників, які ма­ють басейни по 25 м у ширину, маєтки та вілли, які опалюють­ся газом? Невже вони мають купувати дешевий газ? Чи за нього вся країна буде доплачу­вати? Ні, дорогі мої, такого більше не буде. Для цього у нас є ціна імпортного паритету, яка є максимальною».

«СПЛЯЧІ» ПІДПРИЄМЦІ ВОЛІЮТЬ НЕ ПРОКИДАТИСЯ

Податкові ініціативи Уряду і парламенту змусили ве­личезну кількість «спля­чих» фізичних осіб-підпри­ємців (ФОП) терміново закривати­ся. Кому ж захочеться платити по­над 700 грн щомісячного податку за відсутності доходів? Експерти обе­режно називають передноворічну «диверсію» народних депутатів по­милкою, яка от-от з’ясується, що­йно Верховна Рада запрацює після канікул. Однак наразі ментальна паніка зробила свою справу: в Укра­їні через нововведення закрилося близько 150 тис. ФОП.

Раніше ФОП сплачувала податки тільки тоді, коли мала прибуток. Якщо ж руху коштів не було, то сплачувати не було потреби. Тож багато підприємців тримали від­криті ФОП, а податки сплачува­ли лише тоді, коли мали реальні прибутки.

Зобов’язання сплачувати прибу­ток «з нічого» призвело до масово­го закриття ФОП та істотно підви­щило градус соціальної напруги. Хоча ініціатива народних депута­тів почасти була позитивною,, стверджують експерти. Однак ві­тчизняні реалії було просто проіг­норовано. Хотіли в такий спосіб наповнювати бюджет. Розрахову­вали, що підприємці почнуть пра­цювати у «поті чола свого», тому що десь треба було брати гроші на сплату податків. Але в Конститу­ції України регламентований принцип свободи підприємниць­кої діяльності і статус фізичної особи – підприємця не зобов’язує працювати постійно і заради що­місячного прибутку. Є сезонний бізнес, є бізнес, який залежить від певної пори року, певних подій або певних людей. Приміром, ті, хто займається пошиттям карна­вальних костюмів для дітлахів, мають прибуток раз на рік – після Новорічних свят.

До слова, ще на стадії підготовки законопроекту аналітики парла­менту попереджали, що запропо­новані Урядом зміни можуть не­гативно вплинути на «осіб, які провадять незалежну професійну діяльність», тобто тих, у кого бу­вають цілком природні паузи з отриманням доходів чи гонора­рів. Не дослухалися. Хотіли як краще, а вийшло як завжди.

Оскільки паніка довкола «спля­чих» ФОП не вщухає, парламенту пропонують законодавчо запро­вадити перехідний період термі­ном на 3 місяці, аби підприємці змогли вчинити необхідні реє­страційні дії з припинення своєї діяльності. Головне, вказують ав­тори звернення до ВР, щоб за цей тримісячний період не дове­лося сплачувати єдиний соці­альний внесок.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ