Минулого тижня суспільство вибухнуло обуренням. Його
викликала новина про те, що ліміт вартості посилок з-за кордону, який не
обкладатиметься податком, буде знижено із 150 до 22 євро.
Відповідний законопроект був внесений Асоціацією підприємств інформаційних
технологій України, яка представляє інтереси 72 найбільших виробників,
імпортерів та дистриб’юторів електроніки.
Ця ініціатива викликала таку бурхливу реакцію українців у ЗМІ та
соцмережах, що АПІТУ змушена була відкликати свій законопроект з Мінфіну. Як
зазначив голова Асоціації Юрій Пероганич, вони не очікували такої негативної
реакції з боку суспільства. Але попередив, що доопрацюють законопроект і все
одно будуть вимагати введення такої норми, адже це погоджено з європейським
законодавством.
Отже, про що йдеться?
Українці, порівнюючи ціни на мобільні телефони, побутову техніку
тощо в країні та за кордоном, дійшли висновку, що купувати в Європі значно
дешевше. Саме тому отримання посилок з-за кордону стало таким популярним.
Вартість значної частини посилок не перевищувала дозволеної межі у 150 євро,
тому не доводилося сплачувати мито.
Коли ж виникла ініціатива обмежити цю вартість до 22 євро, стало
зрозуміло, що «вкластися» в цю суму буде значно складніше. Мовляв, що можна
купити за 22 євро – трохи більше 600 грн?
В АПІТУ свою ініціативу пояснили прагненням «перекрити канал
тіньового імпорту товарних партій та стимулювати добросовісних імпортерів.
Ідею підтримали і в Державній фіскальній службі: її голова Роман Насіров
заявив, що практично вся техніка купується без сплати податків державі. А отже,
потрібно зменшити безподатковий ліміт із 150 до 22 або хоча б 50 євро.
Між тим, виробники електроніки, які не входять до складу АПІТУ,
заявили, що цей законопроект призведе до подальшої тінізації імпорту, монополізації
ринку та зростання цін на закордонні товари.
Про можливий негативний ефект введення такого обмеження говорить
і генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смелянський. За його словами, українці
шукатимуть обхідних шляхів. Як приклад навів досвід Білорусі, де «правило 22
євро» вже запрацювало. Білоруси замовляють свої посилки з-за кордону на
прикордонні пункти України – найчастіше до Луцька, а звідти забирають їх без
жодних мит.
Отже, думка більшості: подібна ідея не на часі, вона обмежує
права українців на вільний вибір. Адже суспільство фактично поділяється на
тих, хто може дозволити собі скупитися за кордоном, і тих, хто після зниження
ліміту не зможе замовляти техніку в Європі і буде змушений користуватися тим,
що запропонують «дозволені» імпортери.
До речі, лобісти цього законопроекту вже відчули на собі
прояви народного гніву. Активісти у соцмережах оголосили бойкот онлайн-магазинам
та виробникам техніки, які наполягали на ухваленні документа. І закликали
зробити те саме інших.
ПЕНСІЮ МОЖНА… КУПИТИ
У Міністерстві соціальної політики запропонували прив’язати
пенсійний вік до страхового стажу, який можна отримати в кілька способів.
«Є умовна межа – 1 липня 2000 року, коли Пенсійний фонд
почав збирати дані про всі страхові внески наших громадян у системі персоніфікованого
обліку. Тож ми точно знаємо, скільки заплатила людина після цієї дати. А от
скільки вона внесла до цього дня, встановити складно: люди, звичайно, беруть
довідки на підприємствах, але фактично їх внески нічим не підтверджені», –
йдеться у повідомленні на сайті відомства.
Суть пропозиції в тому, що з 1 січня 2021 року Україна має
перейти на систему, за якої вік виходу на пенсію напряму залежатиме від
кількості років страхового стажу.
Щоб вийти на пенсію у 60 років, потрібно мати 20 років
страхового стажу. Якщо стажу менше 20 років, але більше 15, то людина маже
вийти на пенсію у 63 роки. Якщо ж менше 15 років, то не раніше 65 років. Що
стосується загального стажу (сюди враховується і період до 2000 року), то для
чоловіків він становить 35 років, для жінок – 30.
Але якщо стажу не вистачає, то його можна… докупити. Тобто,
одномоментно сплатити всі страхові внески за «відсутні» місяці.
Проста арифметика: єдиний соціальний внесок – 22%.
Мінімальна зарплата з 1 січня 2017 року становитиме 3200 грн. Отже, 704 грн на
місяць, 8450 за рік, а за 10 років – близько 85 тис. грн.
У міністерстві стверджують, що ця норма торкнеться лише тих,
хто або зовсім не працював і йому реально не вистачає стажу, або ж тих, хто
працював, але не отримував «білої» зарплати. Таких, за підрахунками Мінсоцполітики,
близько 5 млн осіб.
На думку профільного міністра Андрія Реви, запропонована
ініціатива змусить українців оформлюватися на роботу офіційно, щоб не
збільшувати собі вік виходу на пенсію. А заразом надасть людям, котрі хочуть
піти на пенсію раніше, але не мають відповідного стажу, таку можливість.
«Громадяни можуть самостійно докупити стаж роботи, укладаючи
відповідні договори з органами ДФС. Якщо людина не бажає платити або в неї
немає такої можливості, її пенсійний вік підвищується автоматично».
«Якщо люди мають кошти для того, аби доплатити єдиний соцвнесок
для отримання додаткового страхового стажу, то вони можуть це зробити. Але
такі рішення мають бути добровільними. Адже якщо людині вигідніше тримати ці
гроші на депозитах або покласти їх на рахунок недержавних пенсійних фондів,
вона повинна мати такий вибір».
«Ця пропозиція вдарить по 50–55-річних українцях, які
залишилися без роботи на початку 2000-х та знайшли своє місце в тіньовому
секторі: торгівля, сфера послуг. За 5–10 років вони не матимуть ані 20 років
офіційного страхового стажу, ані можливості його придбати через низькі
заробітки. Ці люди автоматично залишаться без будь- якої, навіть мінімальної,
пенсії і будуть змушені працювати ще 3–5 років».