МІНУС ДВА: ПРОФСПІЛКИ ДОМОГЛИСЯ ЗНЕСЕННЯ НЕЗАКОННИХ ПОВЕРХІВ НАД СВОЇМ БУДИНКОМ

Ця історія триває вже кілька років. Як відомо, київський Будинок профспілок під час Май­дану пережив драматичні часи. У лютому 2014 року вщент виго­ріла значна його частина. Але за кілька місяців розпочалася реконструкція. І в загальному хаосі певним зацікавленим осо­бам закортіло скористатися си­туацією та добудувати щось на свою користь. Так на даху Бу­динку профспілок «виросли» два зайвих поверхи загальною площею близько 800 кв. м.

У Федерації профспілок заби­ли на сполох, адже єдина кон­цепція відбудови згорілої будів­лі, яка обговорювалася, передба­чала її відновлення в колишньо­му вигляді. Без жодних добудов. Особливо обурилися представ­ники профспілок, коли в цьому будинку відкрили кафе «Кара­тель». Адже будівля профспілок вважається символом Революції гідності, і влаштовувати танці буквально на кістках загиблих героїв – це просто блюзнірство.

Виявилося, що саме власник «Карателя» – київський юрист Іван Балабан під час револю­ційних подій домігся незакон­ної добудови. Профспілки зму­шені були вести судову тягани­ну з Балабаном, вимагаючи знести цю двоповерхову «шап­ку» і не паплюжити своє добре ім’я. Адже деякі ЗМІ напряму пов’язували незаконну забудів­лю із самими профспілками, що негативно позначилось на їхній репутації.

Тому профспілки одразу ж почали боротьбу проти неза­конної будівлі, домагаючись від міської влади вжити відпо­відних заходів. Озвучували свої вимоги на особистому при­йомі у столичного мера Віталія Кличка. Більше того, оскільки справа стосується Київської міської ради профспілок, то її співробітники виїхали з цієї будівлі, демонструючи протест проти незаконної надбудови.

У результаті київська мерія таки подала позов до суду з ви­могою знести скандальні по­верхи. У липні Вищий госпо­дарський суд України ухвалив відповідне рішення, і розпо­чався їх демонтаж.

До речі, на цьому неприєм­ності для пана Балабана не за­кінчилися. Кілька тижнів тому його було затримано за викра­дення людей.

Докладніше про скандальну забудову та боротьбу з нею ки­ївських профспілок читайте в інтерв’ю з головою Київської міської ради профспілок Ва­лентином Мельником в най­ближчих номерах.

ОСІННЬО-ЗИМОВИЙ ПІДЙОМ

Після відносного затишшя гривня знову стала здава­ти позиції. Купити готівко­ві долари всередині листо­пада можна було в межах 27,5– 28 грн за долар. У Національному банку стверджують, що провина «просідання» гривні у політичній нестабільності, проте експерти таку думку поділяють тільки част­ково. Більшість вважають, що для послаблення національної валюти є фундаментальні фактори, тож наголошують, що відіграти втра­чені позиції гривні буде надзви­чайно складно. Слід врахувати, що Україна наближається до ново­го бюджетного періоду, де серед­ньорічний курс гривні має склада­ти 27,2 грн за долар. На переконан­ня аналітиків фінансового ринку, підготовчий етап бюджетного пе­ріоду практично розпочався. Про­ект бюджету очікує другого читан­ня у Верховній Раді.

Сподівання на значні надходжен­ня виручки від експорту зерна та олії не справдилися. Гривня що­дня втрачала по 30–35 копійок. Причину стрімкої девальвації експерти вбачають у початку опалювального сезону. Через сис­тему субсидій і підвищення штрафів великі енергетичні хол­динги будуть отримувати потуж­ні фінансові потоки, частина з яких піде на валютний ринок з подальшим виведенням з країни. Такий масив валюти не перекриє компенсація від експорту зерна та олії.

Експерт Економічного дискусій­ного клубу Олег Пендзин також вважає початок опалювального се­зону важливим фактором. Він стверджує, що й перемога Дональ­да Трампа на виборах у США при­зведе до зменшення фінансових вливань США в Україну. Пан Пен­дзин переконаний, що нинішня де­вальвація була запланована ще на початку 2016 року, одразу після оприлюднення основних параме­трів бюджету на наступний рік. Виходить, що йдемо з випереджен­ням графіків. Адже курс «чорного ринку» обігнав значення, яких мав досягнути лише наступного року.

Чи зможе НБУ утримати курс ринковими методами? А це прямі інтервенції валюти на міжбанків­ських торгах. Неринковими мето­дами центральний банк навряд чи ризикне діяти, адже тоді пи­тання про наступний транш від МВФ може закритися навіки.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ