ЦИВІЛІЗОВАНЕ РОЗЛУЧЕННЯ

Україна має намір вийти із СНД. На переконання політиків, зробити це варто одночасно із за­провадженням візового режиму з Росією. «Ми не можемо бути в Спів­дружності незалежних держав з агресором. У СНД гегемоном є Росія. І фактично всі рішення цієї структури прийма­ються на догоду цій державі. Наша країна повинна зробити ставку на переорієнтацію», – заявив заступник голо­ви Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ігор Гузь.

Депутати планують найближчим часом пе­реглянути всі 60 угод, які діють між Украї­ною та СНД. Більшість таких угод, вважають експерти, дав­но себе вичерпали.

Директор політичного де­партаменту Міністерства за­кордонних справ України Олексій Макеєв застерігає від необдуманих кроків. «Наші зу­силля спрямовані на те, щоб гідно, але з мінімальними втратами для громадян Украї­ни вийти з тих угод, які не по­трібні, і, можливо, зберегти ме­ханізми, які потрібні. Залиши­ти чинність лише тих угод, які працюють на Україну».

Вийти з лав СНД українці прагнули ще у 2014 році, однак потім передумали, прийнявши рішення зберегти рівень міні­мальної участі у справах Спів­дружності. Серед причин тоді називали відсутність можли­вості різко розірвати економіч­ні зв’язки.

Єдиної позиції щодо наслід­ків кроку в протилежний Спів­дружності бік для нашої краї­ни в українському експертно­му колі поки не сформовано. Є кілька полюсів думок. Одні ка­жуть, що Україна нічого не втрачає в разі припинення сво­єї участі в СНД. У других песи­мізм щодо такого кроку. А тре­ті визнають, що збитки будуть, проте все ж підтримують ідею про вихід із Співдружності. Де­які політики й експерти напо­лягають не поспішати з вихо­дом суто з меркантильних мір­кувань. Мовляв, такі дії зашко­дять українській економіці та вплинуть на рівень життя українських громадян. Але Ро­сія ще задовго до агресії роби­ла все можливе, аби погіршити стан нашої економіки. Згадай­мо перебіг газових війн, по­стійні обмеження на імпорт української продукції. Почина­ючи з 2008 року, РФ поводиться не як партнер щодо України, а як затятий суперник, який ро­бить усе можливе, аби усклад­нити життя сусідній країні.

Екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко вва­жає, що Україні потрібно було вийти з цієї організації ще бага­то років тому. «На мій погляд, СНД ніколи реально не була структурою, яка допомагала б країнам», – вважає він. Експер­ти підтримують дипломата: СНД не вирішив для нашої кра­їни жодного питання – хіба що певною мірою зберігав еконо­мічні відносини навіть не з Ро­сією, а з іншими державами, які входять до цієї організації.

СПОЖИВЧИЙ КОШИК ОНОВИЛИ

11 жовтня Уряд схвалив оновлений набір продуктів харчування, непродоволь­чих товарів і послуг для встановлення прожитково­го мінімуму – так званий споживчий кошик.

Ухвалили, щоправда, з «можливістю доопрацю­вання», хоча вносити змі­ни до нинішнього кошика почали ще минулоріч. Це рішен­ня ще не підписав Прем’єр, але дискусії щодо наповнення коши­ка вже почалися. Влада як може відтягує затвердження переліку продуктів харчування, товарів та послуг. Бо ще навесні міністр со­ціальної політики Андрій Рева обіцяв ініціювати підвищення прожиткового мінімуму та пере­гляд набору необхідного.

Напевне, в Уряді довго вагались, чи вистачить 150 г м’яса на день для дорослої людини, один рулон туалетного паперу, відсутність мобільного зв’язку? Профспілко­ві активісти вивчили склад онов­леного кошика і зробили висно­вок, що він мало відрізняється від затвердженого у 2000 році. Хоча закон і вимагає оновлювати його кожні п’ять років, для укра­їнських можновладців закон – не указ. Уряд змусили через суд пе­реглянути вміст споживчого кошика.

Нагадаємо, керівник проекту «Відкритий Суд» Станіслав Ба­трин подав позов до суду щодо необхідності переглянути вміст споживчого кошика ще минулого року. Кабмін програв дві судові справи. Наразі рішення суду під­лягає примусовому виконанню.

Офіційно оновлений споживчий кошик не був оприлюднений жод­ним відомством, які мали б це зробити. Очевидно, з «етичних міркувань». Адже в кошику за­планована одна подушка на 15 ро­ків, два комплекти постільної бі­лизни на 4 роки і один махровий рушник на 6 років. За рік пересіч­ний українець має використати шість пар спідньої білизни та 10 пар шкарпеток. Одні штани на 4 роки, суконь аж дві. Їх виста­чить на 7 років, вважають урядов­ці. І ніяких мандрівок за кордон, тільки приміські поїздки. Певно, щоб не було спокуси зазирнути до споживчого кошика європейців.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ