Верховна Рада продовжила мораторій на купівлю-продаж землі
сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року. Відповідний
законопроект підтримали 297 депутатів. У той же час Рада відхилила
законопроект Юлії Тимошенко про продовження мораторію на купівлю- продаж землі
ще на 5 років і аналогічний проект Олега Ляшка.
А буквально за 3 дні до засідання ВР голова місії МВФ в
Україні Рон Ван Руден настійно радив «внести в парламент нове законодавство,
яке дозволить продаж землі». Ще раніше, 6 вересня поточного року Петро
Порошенко закликав ВР скасувати мораторій. «Відсутність права на вільну
купівлю- продаж землі сільськогосподарського призначення, безумовно, стримує
інвестиції в аграрну сферу, порушує права селян, занижуючи, між іншим, оренду і
виймаючи з їхньої кишені останні копійки», – аргументував свою позицію Глава
держави.
До слова, документ, схвалений народними депутатами, ще має
підписати Президент. На нього, стверджують аналітики, тиснуть міжнародні експерти.
Приміром, Андерс Аслунд з американського аналітичного центру Atlantic
Council. «Економіка України навряд чи процвітатиме, допоки держава на
здійснить земельну реформу, яку відтерміновано ще на рік», – заявив економіст
у Twitter.
«Дуже поганим рішенням» назвав законопроект і відомий
словацький реформатор, керівник групи радників прем’єр- міністра Іван Міклош.
На його переконання, продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського
призначення тягне Україну назад. Радник також підкреслив, що потрібно
передбачити в законі такі умови й обмеження, які б не дозволили олігархам та агрохолдингам
скуповувати за безцінь землю. Це якраз те, проти чого протестували аграрії під
стінами Верховної Ради.
Мораторій на продаж землі було запроваджено 1 січня 2002
року, як тимчасовий нетривалий (до 1 січня 2005 року) захід, спрямований на
підготовку законодавства до запровадження повномасштабного ринку земель.
Однак його неодноразово продовжували, тож він діє вже 14 років. А законодавства
про функціонування ринку землі в державі досі немає, хоч на цьому й наполягає
Міжнародний валютний фонд.
Глава Уряду Володимир Гройсман зауважив, що «в цілому пошук
моделі функціонування ринку землі необхідний». Таку модель, стверджує
Прем’єр, можна знайти в консолідації зусиль та інтересів влади, власників
землі й експертів.
Ринок землі сільськогосподарського призначення ось уже 14
років був і залишається темою для протистоянь та політичного піару. Селяни ж
чекають від влади прозорого й чіткого документа.
ВІЗОВА ЗАВІСА
Минулого тижня голова Верховної Ради України Андрій Парубій
на засіданні погоджувальної ради запропонував депутатам розглянути питання
про запровадження візового режиму з Росією.
З такою заявою спікер виступив після затримання в Москві
журналіста української агенції «Укрінформ» Романа Сущенка, який прибув до
Росії з приватною метою і якого Москва звинуватила в «шпигунстві». Відтак
парламент може розглянути питання про візовий режим перетину кордону з
Росією.
Експерти ж переконують, що Верховна Рада досі не може визначитися,
що їй робити з Росією. Зокрема, в частини депутатів з’явилися сумніви у
доцільності візового режиму з країною-агресором. Головною причиною цих
сумнівів вони називають тисячі українців, які, попри війну та російську
агресію, продовжують їздити до Росії на заробітки.
Тож чи буде запроваджено візовий режим? З високою часткою
ймовірності, напевне. І це може статися найближчим часом. Якщо, звісно, на те
буде політична воля Глави держави. Яка позиція Міністерства закордонних справ
з цього приводу? Там поки що зважують усі плюси й мінуси від такого кроку.
Як заявив глава відомства, це «має бути крок, викликаний не
символічними заходами, а чітким розумінням, що це нам дасть».
Чому влада взагалі зважилась на візовий режим з Росією? Формальний
привід – арешт журналіста. Але яким чином запровадження віз зможе убезпечити
українців від подібних інцидентів? На це в експертів єдиної думки немає.
Аналітики розглядають дві причини для запровадження віз. Перша – в нас таки
триває війна з Росією. Тож візовий режим – дуже зручна схема, аби
продемонструвати суспільству свою боротьбу з «державою- агресором». Друга
причина – викликати відповідну реакцію Кремля на запровадження віз для
українців, аби мінімізувати контакти наших співгромадян з росіянами і Росією
загалом.
Слід врахувати і той факт, що начебто зовсім скоро нас
очікує безвізовий режим з ЄС. Тож є нагода показати наш остаточний, безповоротний
і цивілізований вибір на користь Європи.
«Введення візового режиму з РФ буде вигідним для України,
тому що ми повинні захистити свою безпеку і своїх громадян. Запровадження візового
режиму – маленька частина кроку, який треба зробити Україні. Нам потрібно
визнати Росію окупантом, а не просто вводити візовий режим».
«Введення візового режиму з Росією є абсолютно логічним
кроком. Будь-які заперечення, що, мовляв, потрібно думати про українських
заробітчан у Росії, є недоречними: хто хоче, зможе подати документи й отримати
візу, а дбати потрібно про захист національних інтересів».
«Україна, як об’єкт агресії, захищаючись, вдається до
базового кроку – візового режиму. Я б здивувався, якщо б Росія не вчинила
симетрично. Але Росія втратила стільки прихильників в Україні, що для відновлення
впливу на українців може залишити безвізовий режим».