« на головну 26.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1262)
07
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Актуально

«УГОДА БУДЕ ЕФЕКТИВНОЮ, А СОЦІАЛЬНИЙ МИР ЗАБЕЗПЕЧЕНО, ЯКЩО КОЖНА ІЗ СТОРІН, ЯКА ВЗЯЛА НА СЕБЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, СУМЛІННО ЇХ ВИКОНУВАТИМЕ»

«УГОДА БУДЕ ЕФЕКТИВНОЮ, А СОЦІАЛЬНИЙ МИР ЗАБЕЗПЕЧЕНО, ЯКЩО КОЖНА ІЗ СТОРІН, ЯКА ВЗЯЛА НА СЕБЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, СУМЛІННО ЇХ ВИКОНУВАТИМЕ»

Ключові тези виступу Голови Спільного представницького органу об’єднань профспі­лок, Голови Федерації проф­спілок України Григорія Осо­вого на урочистій церемонії підписання Генеральної уго­ди про регулювання осно­вних принципів і норм реалі­зації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016–2017 роки.

«Укладення Генеральної угоди знаменує собою завершення тривалого і доволі непростого процесу тристоронніх колек­тивних переговорів.

Її підписання напередодні важливої у житті українського суспільства події – Дня незалежності України свідчить про можли­вість консолідації влади, бізнесу й працівни­ків задля кращого майбутнього.

Адже у нас спільна мета – розбудова еко­номічно сильної, соціальної держави та під­вищення добробуту людей. Так діяти б і українському парламенту.

Генеральна угода на національному рівні – це вершина системи регулювання соціаль­но-трудових відносин. Вона є фундаментом для майже 100 галузевих і територіальних угод, понад 70 тисяч колективних договорів на підприємствах.

Важливо, що така система дає можливос­ті додаткових гарантій захисту практично для всіх 8 мільйонів працівників як держав­ного, так і приватного секторів економіки.

Слід зазначити, що профспілкова сто­рона у ході переговорів вимагала макси­мального наближення положень Гене­ральної угоди до європейських норм і соціальних стандартів.

Виконання Угоди про асоціацію з ЄС об’єктивно вимагає від соціальних партне­рів спрямування системи колективних дого­ворів та угод на справедливий розподіл ре­зультатів праці між державою, працівника­ми й бізнесом.

Як Ви не раз наголошували, Володимире Борисовичу, праця в Україні дуже недооці­нена. У структурі доходів населення вона становить лише 36%. Будьмо відвертими – не все, що профспілки пропонували, уві­йшло до остаточного тексту Угоди. Разом з тим є усвідомлення, чому це нам не вдалося.

Насамперед – через скрутне фінансово- економічне становище у країні, яка фактич­но перебуває у стані війни.

І цілком зрозуміло, що урядова сторона та організації роботодавців теж не менш жор­стко обстоювали свої інтереси.

Тому Угода – результат компромісу.

Що є найважливішим для трудівників у цій Угоді? По-перше, це можливості розши­рення зайнятості, підвищення конкуренто­спроможності на ринку праці, скорочення рівня безробіття (орієнтовно на 300 тис. осіб). Разом з тим маємо застереження, що струк­турні реформи в економіці мають призводи­ти не до скорочень та вивільнення, а відкри­вати нові можливості для зайнятості на ви­сокотехнологічних робочих місцях. Це обов’язок держави і роботодавців.

По-друге, Угода фактично дає старт анонсованої Урядом реформи оплати праці. Після провальних у цьому плані попередніх двох років падіння реальної заробітної плати Угода нарешті закла­дає зростання заробітної плати значно вищими темпами, ніж інфляція.

Мінімальну оплату праці уже цього року має бути підвищено не менш ніж на 10% по­над визначену законом, а середня зарплата – зрости майже на 20%. Це вкрай важливо для захисту людей в умовах безперервного зростання цін і тарифів. Профспілки переко­нані, що немає іншої альтернативи зростан­ню цін і тарифів як зростання зарплат, пен­сій, стипендій.

На жаль, у бюджетній сфері, незважаючи на підвищення посадових окладів, розрив із мінімальною зарплатою усе ще зберігати­меться. Цю проблему нам потрібно вирішува­ти разом з Урядом більш швидкими темпами.

Для посилення соціального захисту Уряд має затвердити новий прожитковий мінімум, який реально відповідатиме фактичним жит­тєво необхідним витратам населення.

На цьому шляху вже зроблено певні кро­ки. Так, нещодавно ратифіковано дві соці­ально важливі Конвенції Міжнародної орга­нізації праці № 102 і 117, підписано Меморан­дум «Гідна праця в Україні». З допомогою цієї авторитетної структури ООН ми маємо вибудувати надійну сучасну систему соці­ального захисту.

Це стосується також загальнообов’язкового державного соціального страхуван­ня. На жаль, непродумані дії попереднього Уряду і парламенту призвели до багатьох не­гативних наслідків і поставили пенсійний та інші фонди соціального страхування і за­страхованих осіб на межу виживання.

Добре, що в процесі переговорів сторони все ж таки усвідомили згубний вплив такої недальновидної соціальної політики, тож в Угоді передбачено низку заходів для виправ­лення цієї ситуації.

Зокрема, потрібні рішучі дії з легалізації зайнятості та заробітних плат як найдоступ­нішого на сьогодні джерела фінансування дефіциту соціальних фондів.

Цілий розділ у тексті Угоди присвячено умовам праці, захисту від виробничого трав­матизму та професійних захворювань.

Сконцентровано зусилля на реалізацію заходів Загальнодержавної програми з по­ліпшення безпеки праці до 2018 року та її на­лежного фінансового забезпечення, збере­ження гарантій працівникам.

Враховуючи, що така державна програма реалізується вже третій рік, пропонуємо в порядку контролю на засіданні Уряду роз­глянути стан її виконання.

Профспілки зі свого боку посилювати­муть громадський контроль за дотриманням роботодавцями законів, вимагатимуть від держави ефективної роботи інспекції праці, безперешкодного доступу інспекторів до ро­бочих місць. Адже, як показує моніторинг, порушення трудових договорів та умов пра­ці є надзвичайно масштабним явищем. Тут не має бути жодних компромісів та відмо­вок, бо йдеться про життя, безпеку та здоров’я мільйонів працівників.

І останнє, що хотів би зазначити. Угода буде ефективною, а соціальний мир забезпе­чено, якщо кожна із сторін, яка взяла на себе зобов’язання, сумлінно їх виконуватиме.

Таким першим тестом на готовність до її виконання стане підготовка проекту Дер­жавного бюджету України на наступний рік.

Сподіваємося, Володимире Борисовичу, що урядова сторона буде чітко дотримувати­ся правил і процедур проведення консульта­цій із профспілками й роботодавцями.

Водночас пропонуємо провести обго­ворення проекту Держбюджету на засі­данні Національної тристоронньої соці­ально-економічної ради у вересні, тобто до внесення Урядом законопроекту до Верховної Ради.

Користуючись нагодою, дозвольте приві­тати всіх присутніх з Днем державного пра­пора, Днем Незалежності України й побажа­ти успіхів на ниві розбудови української дер­жавності».

 

  • ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Василь АНДРЕЄВ,

голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України:

«Я сподіваюсь і практично впевнений, що тепер нам розблокують можливість підписувати галузеві угоди, хоча вони готові вже не один рік. Це була одна із пе­репон, принаймні її називали офіційні особи, для просування до результату».

Василь МОЙСЮК,

голова Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України:

«Тільки діалог може нас урятувати. Профспілки разом із Кабінетом Міні­стрів і роботодавцями мають робити усе можливе, щоб крок за кроком вирішува­ти проблемні питання. Головне з них – проведення економічних реформ, зокре­ма у промисловому комплексі».

Ярема ЖУГАЄВИЧ,

голова Профспілки авіабудівників України:

«Тривалий етап від­сутності реального соціального діалогу на рівні держави завершено. Не все, що ми хотіли, реалізовано в тексті Генеральної угоди. Проте ми відчинили двері для спільного пошуку шляхів реалізації на сьогодні ще не вирішених питань».

Людмила ПЕРЕЛИГІНА,

голова Профспілки працівників культури України:

«У такий важкий час економічної та полі­тичної нестабільності підготувати доку­мент, який став би юридичним підґрун­тям відносин між державою, роботодав­цями та профспілками, було дуже й дуже непросто, але надзвичайно важливо. З’явилася надія, що нас чують, а отже, усе нам вдасться».

Олександр ОКІС,

голова Національної служби посередництва і примирення:

«Безумовно, відбула­ся визначна подія. Такі документи у тристо­ронньому форматі не підписувалися. До­кумент розглядається практично як нор­мативний акт. Сторони змушені будуть його виконувати – виникає взаємна від­повідальність усіх сторін соціального діалогу».

03.09.2016



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

25.11.2024 20:08

25.11.2024 20:07

25.11.2024 20:06

25.11.2024 19:49

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання