МЕДИЧНА ГАЛУЗЬ: РЕФОРМА НЕ ЗА ГОРАМИ?

Міністри, один за одним, змінюються, концепції пе­реглядаються, обіцянки накопичуються, а резуль­татів – нуль. Так кажуть громадські активісти про медичну галузь, яка най­більше з усіх потребує ре­форм. Аналітики ствер­джують, що в Україні ця система стала найбільш корумпованою, відтак мі­ністерські посадовці до­сить часто опиняються в епіцентрі гучних скандалів.

Нині виконувати обов’язки очільника Міністерства охорони здоров’я доруче­но вчорашній волонтерці Уляні Супрун. Експерти вже на­звали це призначення своєрід­ним тестом, чи реально Уряд до­зволить їй керувати міністер­ством та здійснювати реформи, чи включатиме у «реформатор­ську» гру своїх людей? Представ­ниця благодійного фонду «Паці­єнти України» Ольга Стефани­шина налаштована оптимістич­но, бо вважає, що пані Супрун жодним чином не пов’язана із системою, яку прагне змінити. «Вона не буде працювати в мініс­терстві, якщо там буде коруп­ція», – висловила надію громад­ська активістка.

Завдання, що постали перед новим очільником міністерства, надто амбітні. «Важливо скон­центруватися на основних захо­дах, що пов’язані з розвитком первинної медичної допомоги, а також удосконаленням та вве­денням нової системи госпіталь­них округів. Також потрібне вдо­сконалення і нової системи або перехід на нову систему фінансу­вання охорони здоров’я та прин­ципів діяльності закладів охоро­ни здоров’я», – заявив віце- прем’єр-міністр Павло Розенко. І повідомив, що серед інших за­вдань, які Уряд поставив перед оновленою командою МОЗ, – ре­формування екстреної медичної допомоги, запровадження реаль­ної страхової медицини.

Своєю чергою, Уляна Супрун наголошує, що зміна медичної системи сьогодні стала питан­ням національної безпеки. Тож в основу нової медицини її коман­да прагне поставити гідність та потреби кожного громадянина. Адже пацієнти заслуговують на якісні, за європейськими зразка­ми, медичні послуги, а медичні працівники – на належні умови праці. Відтак повага до прав кож­ного громадянина, піклування про здоров’я кожного українця мають стати визначальними у роботі міністерства.

Медична галузь в Україні про­довжує існувати у старому режи­мі, тож на її реформу найбільше очікують українці. Обнадійливо сприймається заява пані Супрун: «Ми не хочемо бути ані міністер­ством лікарів, ані міністерством пацієнтів, ми хочемо стати Мі­ністерством охорони здоров’я». Українська спільнота таку пози­цію підтримує, якщо тільки нові гасла не стануть черговим експе­риментом, від якого громадяни нічого не отримають. Адже прак­тика експериментів, а не реаль­них змін, вже була в історії ме­дичної галузі.

БОРІТЬСЯ – І ПОБОРЕТЕ

У Кабінеті Міністрів знову взялися за боротьбу з бідністю. Уряд затвер­див дворічну стратегію подолання бідності. У планах – податкові реформи, активне за­лучення бізнесу і молоді в сіль­ську місцевість, гендерні квоти, перенавчання осіб старшого віку. Очільник Уряду Володи­мир Гройсман зауважив, що ви­конання цієї програми залежить від самого Кабміну. Він має на­працювати відповідний пакет законопроектів до початку нової сесії, тобто до 6 вересня. Часу не так багато, тож експерти побою­ються, що поспіхом виконана ро­бота не принесе очікуваних ре­зультатів. Однак міністр соці­альної політики Андрій Рева пе­реконує: «Мова йде про конкрет­ні дії для реалізації даної стра­тегії». Та, на переконання ві­тчизняних аналітиків, дій, заде­кларованих високопосадовцями, недостатньо, аби побороти бід­ність на державному рівні.

«У першу чергу нам потрібно створити здоровий інвестицій­ний клімат. Це привабить в кра­їну новий бізнес, а за ним – і нові гроші. Підніметься еконо­міка – зменшиться бідність», – упевнений економіст Іван Ні­кітченко. Його колеги вважа­ють, що у боротьбі з таким га­небним явищем, як бідність, варто знижувати фіскальне на­вантаження на бізнес.

Для людей з низьким і середнім доходом Уряд хоче знизити по­датки. Правда, при цьому влада планує наповнювати казну за ра­хунок багатших українців. Від­повідні поправки до податкового законодавства можуть внести вже наступного року. Щоправда, експерти вважають, що і це рі­шення не вирішить нинішніх проблем. А проблеми великі. Масштаби бідності ширяться з кожним роком. Упродовж 2014-го доходи громадян знизились на 11,5%. Наступного року цей по­казник подвоївся. Підсумки ни­нішнього ніхто не ризикує про­гнозувати. На переконання проф­спілкової громади, вони можуть бути просто катастрофічними.

Чи є сподівання на те, що стра­тегія подолання бідності спра­цює? Якщо й є, то у невеликої частини громадян. Аналогічна стратегія була прийнята в бе­резні 2015-го строком на один рік. Однак не принесла очікува­них результатів.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ