ЕПІДЕМІЯ МОРАТОРІЇВ

7 липня Київрада заборо­нила всім структурам і підрозділам комунальних підприємств нараховува­ти плату за житлово-ко­мунальні послуги за нови­ми, завищеними тарифа­ми. Естафету мораторію підхопили й місцеві ради інших міст – Дніпра, Льво­ва, Житомира. На черзі – Запоріжжя, Одеса, Рівне, Ужгород. Чи варто радіти українцям, що депутати місцевих рад стали на їх захист від тарифного сва­вілля? Чи можна постано­ви міськрад вважати мо­раторіями?

Прем’єр-міністр Володи­мир Гройсман відреагу­вав практично миттєво, заявивши, що мораторії місцевих влад на підвищення та­рифів – рішення безперспектив­не. Такої ж думки і колишній мі­ністр палива та енергетики Олек­сандр Гудима. «Це безглуздий акт. У цій ситуації йдеться скорі­ше про політичне рішення, яке ухвалює місцева рада під впли­вом своїх виборців», – констату­вав чиновник.

Що означають такі заяви на практиці? Лише одне: Уряд не має наміру дослухатися до міських рад – ні столичної, ні регіональ­них. А тим більше переглядати тарифи в бік зниження. Було б більше користі, стверджують екс­перти, якби місцева влада ухва­лила рішення з вимогою до Уряду обґрунтувати та переглянути та­рифи. На думку аналітиків, ого­лошення про мораторій – скоріше популістський захід, який реаль­но призведе до кризи неплатежів.

Це розуміють і мери великих міст. Приміром, мер Дніпра Борис Філатов визнає, що рішення про мораторій – виключно політичне, оскільки місцева влада може впливати тільки на тарифи щодо вивезення сміття та утримання бу­динків. До речі, експерти поміти­ли, що самі тексти документів про мораторій суто декларативні й ні до чого не зобов’язують. Необхід­них фінансових розрахунків до проектів не додано.

Однак інформація про морато­рій повинна стати сигналом для Уряду про непрозорі механізми розрахунку тарифів.

Протести, мораторії та інші подібні речі, у випадку їхньої ма­совості, можуть вплинути на центральну владу та змусити її піти на певні поступки у тариф­ному питанні. Але ймовірність цього надзвичайно низька, пере­конують аналітики. Потрібно зважати й на те, що місцева вла­да не встановлює ціну на газ. Від­так замість того, аби шукати ре­альні механізми, які могли б пом’якшити удар високих тари­фів, депутатський корпус віддав перевагу популізму.

Рішення міських рад про замо­роження комунальних тарифів є популістськими за своєю суттю, переконують економісти. Вони не вирішують проблему, навіть якщо тарифи й вдасться зупини­ти такими адміністративно-полі­тичними методами. Більшість українців уже сьогодні не спро­можні оплачувати комунальні рахунки. Тому треба працювати не над замороженням, а над зни­женням тарифів. А це набагато важче.

ЯКІ ЦІНИ ЧЕКАЮТЬ НА НАС ВОСЕНИ?

Підвищення цін на про­дукти до кінця 2016 року не уникнути – в цьому впевнені експерти. Українська асоціація по­стачальників торговель­них мереж прогнозує: ціни на продукти восени зростуть на 40%.

Черговий стрибок цін не виключають і в мі­ністерстві економіч­ного розвитку й тор­гівлі. Мотивують тим, що у «кожної галузі є свої додатко­ві причини зростання цін».

Найбільше українців триво­жить інформація, що восени можуть різко зрости ціни на хліб. Такий прогноз озвучив директор Української асоціа­ції постачальників торго­вельних мереж Олексій Доро­шенко. На його переконання, винуватцем стрімкого подо­рожчання хліба та борошна загалом стала гречка. При­клад з гречкою був надто по­казовим: бізнесмени збагну­ли, що на одному локально­му ринку можна добре заро­бити. Хоча на самому підпри­ємстві «Укрхлібпром» пояс­нюють майбутнє подорож­чання житньо-пшеничних сортів хліба браком житньо­го борошна. Звинувачують у негараздах погодні умови ни­нішнього посушливого літа, тож вимушені «вирівнювати ціни».

Додасть у ціні соняшникова олія. Кажуть, це пов’язане з подорожчанням виробни­цтва соняшнику. Великі ви­робники вже попередили, що зростання цін буде пов’язане з підвищенням тарифів при виробництві олії. От тільки не вказали конкретну ціну.

На початку осені подорожчає м’ясна продукція. Попере­дній прогноз – не менше 10%. Те саме очікує на молочну продукцію. А заразом і на крупи та овочі. Останні зна­чно подорожчають через від­сутність овочесховищ, ствер­джують експерти аграрного ринку. Через це одразу на 45% зросте ціна на всі без ви­нятку овочі.

А ще аграрії «втішили» про­гнозом на гречку. Восени вона ще підвищиться в ціні, оскільки зібраний урожай ви­явився вдвічі нижчим за очі­куваний. Цікаво, перетне гречка рубіж у 100 грн за кіло­грам? Оскільки державне ре­гулювання цін на основні продукти харчування скасо­ване, можливий будь-який сценарій. Контроль над ціно­утворенням – надто дрібна проблема для чиновників.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ