ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

НЕ ПРИПИНЯЮЧИ БОРОТЬБУ ПРОТИ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ

У Віктора Пелевіна є оповідання, у якому в метафоричній формі показано ставлення нової російської еліти до багатства. Досяга­ючи певного рівня надприбутку, держчи­новник або наближений до державної маши­ни капіталіст втрачає зв’язок із навколишнім світом і сприймає його виключно крізь при­зму власних інтересів. Цього чиновника, дрібного буржуа, автор називає «баблонав­том», а його внутрішній світ – «простором Фрідмана». Прямий контраст з образом ра­дищевського інтелігента, чия «душа страж­даннями людськими уражена».

Схоже, що авторам статті «Профспіл­ки зберуть пік протестів во­сени», опублікованій у газеті «Вести» за 7 липня, Анастасії Рябоконь і Тарасо­ві Козубу невтям­ки, що люди самі вийшли проти українських «ба­блонавтів», які про­сто перестали зверта­ти на них увагу, поси­лаючись на те, що ми живемо в умовах ринкової економіки, тому й ціни ма­ють бути європейськими. Що вчителі, металурги, шахтарі з усіх областей України, доведені до від­чаю крайньою убогістю, ви­йшли на вулиці боротися за свої права без чиєїсь фінан­сової та політичної під­тримки, а 35 тисяч учасни­ків, за уточненими даними МВС, це лише попереджу­вальна акція протесту.

Судячи зі статті, автори практично не знайомі з ді­яльністю профспілок, а звідси – і твердження типу, що всі вони «є» формально незалежними, оскільки ні­бито перебувають під впли­вом олігархів Дмитра Фір­таша, Ріната Ахметова та Юлії Тимошенко. При цьо­му не наводять хоча б якісь факти. Згадка про те, що лі­дер Конфедерації вільних профспілок «був депутатом від БЮТ» – не аргумент.

«Учора в Києві, – пишуть автори, – були представлені усі три гілки, але ядро ста­новили “протимошенків­ські союзи”». Хто належить до цих гілок, швидше за все, невідомо й самим авторам. Що ж стосується «лівих», що примкнули, – колишніх ко­муністів, соціалістів, навіть марксистів із троцькістами, то, судячи з усього, їх про­сто додали, щоб заплутати читача. Хоча колон або груп людей, що представляють марксистів і троцькістів, ніхто на Марші протесту не бачив. Віднесення ж усіх ко­лишніх комуністів до лівих – це взагалі нонсенс. У зв’язку з цим варто нагада­ти, що чимало профспілок країн ЄС в минулому мали тісні зв’язки, наприклад, з анархістами, і цим багато хто з дослідників пояснює їх нинішню високу актив­ність. Насправді 6 липня у Києві на Марші протесту пе­реважно була представлена Федерація профспілок Укра­їни, до якої приєдналися Конфедерація вільних профспілок і низка пред­ставників іще кількох профоб’єднань. Обидві організації – членські організації Міжна­родної конфедера­ції вільних проф­спілок, Всеєвро­пейської регіо­нальної ради МКП. Членство у цьому справді незалежному міжнародному профспілковому об’єднанні – це своє­рідний лакмусовий папірець непідконтроль­ності ФПУ і КВПУ державі, політичним силам, тим більше олігархам.

Дикий грабунок україн­ського народу призвів до неймовірної соціальної по­ляризації. Однак україн­ські олігархи прагнуть і далі збагачуватися на тлі масового зубожіння широ­ких верств суспільства, ви­користовуючи, як охрести­ли його засоби масової ін­формації, вже «тарифний геноцид», який є передві­сником приватизації сфери комунальних послуг. Випа­ди ж авторів у бік окремих народних депутатів, які прийшли на акцію, розгля­даючи її «як майданчик для піару», покликані відволік­ти увагу, сфокусувати не­вдоволення читача на кон­кретних особах, виправдо­вуючи справжніх винуват­ців такого стану справ. Ви­никає закономірне запитан­ня: чому не захотіли вико­ристати цей майданчик ті, хто нав’язав драконівські тарифи або готується їх освятити за вказівкою олі­гархів у стінах Верховної Ради? Профспілки проти­стояли, протистоять і про­тистоятимуть війні олігар­хів проти власного народу, що діють, судячи зі згада­ної статті, за інформаційної підтримки медіа-магнатів.

Проте не слід «перебіль­шувати» значення подібної боротьби, бо це – боротьба з наслідками, а не з причина­ми цих наслідків. В Україні необхідно реформувати систему заробітної плати, поставивши у пріоритет усієї політики гідну працю.

Прес-центр ФПУ

8 липня 2016 року

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН: «МИ МАЄМО СЬОГОДНІ МОЖЛИВОСТІ РЕФОРМУВАТИ СИСТЕМУ ОПЛАТИ ПРАЦІ В КРАЇНІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВОНА БУЛА АДЕКВАТНОЮ ДО РОБОТИ, ЯКУ ВИКОНУЮТЬ ЛЮДИ. І МИ БУДЕМО РОБИТИ ЦЕ СПІЛЬНО, В ТОМУ ЧИСЛІ ІЗ ПРОФСПІЛКАМИ»

Після Всеукраїнського маршу протесту профспілок у зв’язку із шоковим підви­щенням ціни на газ і комунальних тари­фів, що відбувся у Києві 6 липня ц.р., Прем’єр-міністр Володимир Гройсман у КМУ зустрівся із делегацією представ­ників профспілкових організацій.

Як повідомляє прес-центр ФПУ, у зустрічі взяли участь керівники всеукраїнських галузевих профспілок та регіональних профоб’єднань, Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий.

За підсумками перемовин було досягнуто домов­леності щодо необхідності:

– подальшої спільної роботи Уряду і профспілко­вих організацій з метою забезпечення сталого економічного розвитку країни як бази піднесен­ня добробуту громадян, детінізації економіки та ринку праці;

– неухильного дотримання принципів соціально­го діалогу під час прийняття рішень із питань формування і реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Членам Кабінету Міністрів було доручено забез­печити проведення на системній основі зустрі­чей із Федерацією профспілок України та галузе­вими профспілками для підготовки спільних пропозицій щодо вирішення порушених ними проблем.

• ПРЯМА МОВА

Володимир ГРОЙСМАН,

Прем’єр-міністр України

(із виступу на засіданні Уряду 6 липня 2016 року):

«Це була дуже продуктивна зустріч, дуже відверта, професійна, де ми роз­глянули стан справ у країні, в тому числі обмінялися думками щодо вирішення найбільш актуальних проблем.

…Насправді сьогодні в Києві перебувають люди, які приїхали з територій, із регіонів України, щоб висло­вити свої погляди, свої думки. І зробили це не по най­му, а за власною волею. Це дуже важливо, коли ре­альні люди, які вболівають, можуть висловити свою позицію.

Ми проговорили сьогодні абсолютно все, в тому чис­лі формування нової Генеральної угоди між профспіл­ками та Урядом, яка, я думаю, найближчим часом буде ухвалена. Ми прийшли до того, що всі ми свідо­мі, що найголовніший пріоритет – це розвиток націо­нальної економіки, вироблення національного про­дукту і через бюджет – підвищення заробітних плат, підвищення пенсій. Зробити так, щоб і пенсії, і систе­ма пенсій в Україні були ефективними. Щоб і розмір пенсій був достатній для нормального життя, і заро­бітна плата вийшла з тіні, і праця людей достойно оплачувалася...»

23.07.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини