ГАМАНЦІ УКРАЇНЦІВ ВІЗЬМУТЬ ПІД КОНТРОЛЬ

Державна фіс­кальна служба України може отримати право відстежувати не тільки доходи, а й витрати українців вже з 1 січня 2017 року. Законопро­ект уже узгоджено з Мінфіном, а в парламенті його зареєструють най­ближчим часом. Депутати мають намір ухвалити його до настання парламентських канікул.

Законопроект про­понує громадя­нам добровільно задекларувати свої доходи, в тому чис­лі й ті, з яких не було утримано податків. Співавторка законопро­екту, глава парламент­ського Комітету з пи­тань податкової і мит­ної політики Ніна Южа­ніна зауважила: «Якщо хтось не захоче деклару­вати свої активи, за за­мовчуванням буде ви­знано, що у нього грошо­вих коштів не більше 1 млн грн, а все решта – активи в межах, зареє­строваних у державних реєстрах України».

Цього року громадя­нам України пропону­ють добровільно заде­кларувати свої доходи. А вже з наступного Дер­жавна фіскальна служ­ба отримає законне пра­во контролювати витра­ти українців та співвід­носити їх з доходами.

Учасники депутат­ської групи з розробки законопроекту наголо­шують, що громадянам з офіційними доходами він нічим не загрожує. Платник може деклару­вати більше 1 млн грн і не платити жодних по­датків. Але за умови, якщо він точно знає, що з цих доходів уже все сплачено.

А от з громадянами, які приховуватимуть неофіційно отримані ко­шти, виникнуть пробле­ми. Щоб отримати ам­ністію за тіньовими до­ходами, українцям мо­жуть запропонувати сплатити одноразовий податок відповідно до визначеної ставки. Піс­ля цього ці кошти вва­жатимуть «чистими». Відповідно, амністію можна буде купити, за­плативши частину при­хованих грошей до дер­жавного бюджету.

Одноразове деклару­вання дозволить у май­бутньому ідентифікува­ти об’єкти рухомого і не­рухомого майна, запро­вадити автоматизовану систему моніторингу зміни фінансового і майнового стану грома­дян, а також стане під­твердженням доходів, спрямованих на купів­лю майна та інших ви­датків. Про таке раніше заявляли у ДФС.

Автори законопроек­ту не виключають, що дискусія стосовно «ре­волюційного» законо­проекту і кроків реалі­зації закладених у ньо­му норм буде дуже не­простою. Однак ініціа­тори переконані, що рано чи пізно це дове­деться робити. Введен­ня непрямих методів назріло вже давно. Роз­мов довкола одноразо­вого декларування біль­ше, ніж достатньо, спроб його запрова­дження було кілька. Так само, як і щодо лі­беральних норм для ви­ведення зарплат із тіні. Самі по собі вони так і не спрацювали.

КОЛИ ЧЕКАТИ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ?

Оптимістичні сподівання українців не справджу­ються – країна може отримати безвізовий ре­жим з ЄС не раніше осе­ні 2016-го або навіть на­ступного року. Попри оптимізм Глави держави, що Україна отримає без­візовий режим у поточ­ному році, експерти на­лаштовані песимістично.

Наразі ЄС не сказав нам категоричного «ні». Тож політичне рішен­ня ніхто не ставить під сумнів. Такий варіант на­віть не обговорюється. Чи означає це, що ми можемо до­віряти політикам, які прак­тично впродовж двох років за­певняли, що ось-ось – і україн­ці поїдуть до країн Європей­ського Союзу без віз? Нам увесь час здавалося, що ми на фінішній прямій, тож улітку подорожуватимемо країнами Європи без додаткових ви­трат. Сценарій не склався. Хоча більшість аналітиків стверджують, що Брюссель і Київ «скоординували дії щодо безвізового режиму».

Варіант того, що безвізовий режим дійсно буде діяти вже цього року, все ще залиша­ється, але якщо раніше це мо­гло статися влітку, то зараз суто технічно неможливо до осені. Втім, найбільш опти­містичний варіант – це гру­день 2016 року. За цей час Україна може заладнати спірні моменти, приміром до­опрацювати антикорупційне законодавство і вирішити пи­тання з трудовою дискримі­нацією секс-меншин.

Київ виконав практично всі вимоги, які стояли на заваді безвізового режиму. А що ж Євросоюз? У ньому є країни, які не хочуть приймати рішен­ня щодо безвізового режиму для України, Грузії та Косова до того, поки не буде розгляну­то запровадження відповідно­го режиму для Туреччини.

Олії у вогонь додав і британ­ський Brexit. Хоча керівни­цтво ЄС запевнило, що за­тримки у скасуванні віз для українців через нього не буде, аналітики припускають, що часові рамки для ухвалення позитивного рішення будуть зсунуті – відтермінування не на дні чи тижні, а на місяці, стверджують вони. В усякому разі, Комітет постійних пред­ставників країн ЄС на своєму засіданні в червні не зміг ді­йти одностайної згоди щодо цього питання.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ