СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

20-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ОСНОВНОГО ЗАКОНУ УКРАЇНИ

Синя книжечка з Державним гербом – це Конститу­ція України, яку народ отримав 28 червня 1996 року. За 20 років вона пережила кілька редакцій чи інтер­претацій. От і нині потребує змін. Потрібно змінити розділ про права і свободи людини. Там мають бути не декларативні положення, а цілком реальні, які держава повинна забезпечувати. Аналітики вважа­ють, що після Революції гідності потрібно чітко вре­гулювати взаємовідносини між гілками влади, по- іншому зафіксувати функції місцевого самовряду­вання, аби поставити його в основу всієї моделі дер­жавної влади в Україні.

Редакція «ПВ» просить вибачення у своїх постійних читачів, якщо нотатки про 20-річчя Конституції дер­жави будуть не зовсім святковими.

НАРОДЖЕНА ВНОЧІ

Ухвалена 28 червня 1996 року Конституція була важким комп­ромісом парламенту та прези­дента. Тривали дебати і суперечки, якою має бути модель України – парламентсько-прези­дентською чи президентсько-парламентською. Все це на межі політичної кризи. Тодішній пре­зидент Леонід Кучма пропону­вав країні свій варіант устрою з надзвичайною концентрацією повноважень у глави держави. Парламент на такий варіант не погоджувався категорично. Ле­онід Кучма вирішив заручитись підтримкою народу, оголосив про референдум, який мав від­бутися 25 серпня 1996 року.

Тодішній склад Верховної Ради такий сценарій не влашто­вував, ба навіть лякав. Аби його уникнути, абсолютно різношер­ста Рада спромоглася за одну добу практично безперервного засідання ухвалити Конститу­цію, яка запровадила компро­місну президентсько-парла­ментську модель. Більшість по­літологів схилялися до думки, що у Конституції було найваж­ливіше: зафіксовані національ­ні інтереси і принципи, на яких базується розвиток України як національної держави.

Після бурхливої ночі у Верхо­вній Раді на ранок 28 червня на­род України отримав власну Конституцію. У календарі з’явилося нове державне свято. Від­тоді з нагоди кожної річниці було сказано багато гучних слів про чинну Конституцію: у пер­ші 5-6 років домінували хвалеб­ні відгуки на її адресу, проте останнім часом переважає кри­тичний тон висловлювань, а так звана конституційна ніч стала синонімом недоречності в кон­ституційному процесі.

І от чому. 20 років тому проект Конституції розробляла Консти­туційна комісія під невсипущим контролем Адміністрації прези­дента Леоніда Кучми. Яким чи­ном 52 млн українців могли бути причетні до розробки і прийнят­тя Конституції? Жодним. Пере­січні громадяни не брали участі в розробці тексту, внесенні по­правок. І нарешті, звичайні укра­їнці жодним чином не брали участі у затвердженні тексту Основного Закону.

ТАНЦІ НА КОНСТИТУЦІЇ

За 20 років існування Консти­туції України кожен президент намагався правити її під себе в протистоянні з парламентом. Менш ніж за десятиліття після конституційної ночі до Осно­вного Закону почали вносити зміни. Закон чомусь завжди був недостатньо зручним для керів­ників держави, відтак вони усі­ляко намагалися переписати його, аби змінити баланс влади в країні.

10 років Україна прожила в президентсько-парламентській республіці, потім, з 2006-го до 2010-го, – у парламентсько-пре­зидентській, а далі знову відбу­лося повернення до президент­ської моделі.

Перші зміни до Конституції ініційовані 2003 року й були тіс­но пов’язаними з подіями виборів президента наприкінці 2004-го та Помаранчевою революцією. Вони послабили владу прези­дента, давши старт переходу до парламентсько-президентської форми правління.

Обраний у 2004 році президен­том Віктор Ющенко намагався ініціювати зміни до Конститу­ції, але так і не зміг реалізувати свої плани. Його наступник на посаді президента Віктор Яну­кович пішов шляхом внесення змін до Конституції не через конституційний процес, а через рішення Конституційного Суду, який 1 жовтня 2010 року визнав неконституційними зміни, ухвалені в грудні 2004 року, під час Помаранчевої революції.

Про роль Конституційного Суду сказано й написано чима­ло. Свого часу він усупереч бук­ві і духу Основного Закону ви­знав другий президентський термін Кучми першим, але Май­дан–2004 тоді зірвав ретельно виписаний сценарій «Кучма – рятівник України», який би дав змогу Леоніду Даниловичу піс­ля дискредитації Ющенка і Яну­ковича ще раз стати «законно обраним» главою держави. Піз­ніше КС «уславився» легітима­цією здійсненого режимом Яну­ковича державного перевороту, фінальною точкою якого стало рішення від 1 жовтня 2010 року, за яким була скасована консти­туційна реформа 2004 року, а чинний глава держави отримав права імені Кучми.

Проте у лютому 2014 року під час подій Євромайдану, під тис­ком українських та закордон­них політиків президент Януко­вич погодився на відновлення редакції Конституції 2004 року, і 21 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за відповід­не рішення. Але одразу ж після цього Янукович утік з країни, і його було усунуто від влади.

Із січня 2015 року почався но­вий етап внесення змін до Кон­ституції. Президент створив Конституційну комісію для опрацювання пропозиції з трьох ключових напрямів змін: децен­тралізація, реформування сис­теми правосуддя та забезпечен­ня прав людини.

Чинний Глава держави Петро Порошенко заявив, що «головна ідея наступних конституційних змін – побудова сильної держа­ви через добробут і сталий роз­виток громад».

КОМУ ПОТРІБНІ ЗМІНИ?

Експерти переконані, що ді­ючу Конституцію насправді по­трібно переписати. Але не так, щоб це було вигідно нинішній владі, а потім прийшла інша й знову почала все міняти «під себе». Конституція – це Осно­вний Закон України, тому писа­ти її потрібно не для чиновників, а для народу. У ній все має бути викладено дуже чітко і зрозумі­ло, без спеціальної термінології, аби кожен громадянин міг зна­йти відповіді на найважливіші питання. Ідеальний приклад – 10 Божих заповідей, в яких дуже ла­конічно втілено закони етики і моралі, спираючись на які, лю­дині дуже просто зорієнтуватися в житті. У нас же мало хто з про­стих громадян без юридичної підготовки може подужати всі статті Конституції.

Досить вийти на вулицю і по­цікавитись у перехожих, які статті Конституції вони знають. Парадокс, але переважна біль­шість взагалі нічого не знають. Не тому, що громадськість леда­ча чи аполітична. Люди бачать, що вона однаково не працює, тож і не захаращують свої мізки «зайвою» інформацією.

Провідні експерти вважають, що у Конституції мають бути виписані основні норми і поло­ження про державу і права гро­мадян цієї держави. Усе інше повинно регулюватися окреми­ми нормативними актами й за­конами, що потрапляють під ту чи іншу царину права. Та най­важливіше, щоб перед Консти­туцією, як Основним Законом країни, всі були рівними. Не на папері, а в реальному житті. Ко­жен зобов’язаний дотримувати­ся Основного Закону.

Бо нині ситуація вкрай незро­зуміла: закон є, але переважна більшість громадян його не зна­ють і не дотримуються. Багато людей взагалі не вважають за потрібне бодай побіжно ознайо­митися із змістом Конституції. Причини різні. Від відвертої байдужості до недовіри щодо того, що знання Основного Зако­ну може хоч чимось зарадити.

З одного боку, звичайний гро­мадянин вважає, що політики і чиновники цинічно порушують Основний Закон. Але якщо запи­тати, як саме представники вла­ди порушують Конституцію, у відповідь почуємо загальні фра­зи. Виходить замкнене коло. По­літики без докорів сумління по­рушують Конституцію, корис­туючись тим, що народ не стане її захищати. Та й як захищати, якщо громадяни її навіть не чи­тали. Експерти вважають, що жоден варіант Конституції України не спирається на народ­ну згоду, тому будь-яка україн­ська влада сильно кульгає з точ­ки зору легітимності. А кожна наступна намагатиметься пере­глянути «правила гри», підганя­ючи під себе.

Наразі в Україні пішли шля­хом створення Конституційної комісії «в ручному режимі». Пре­зидент просто призначив склад комісії замість того, щоб сфор­мувати його з ініціативи регіо­нальних еліт, представників гро­мадськості, політичних партій. Відтак досить сумнівними ви­глядають запевнення, що нова Конституція базуватиметься на принципі народної згоди.

01.07.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини