СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ЧИ СУБСИДІЮВАННЯ СПОЖИВАЧІВ НА БЕЗДУМНЕ СПАЛЮВАННЯ ГАЗУ ТА ГРОШЕЙ?

Для України вкрай акту­альним на сьогодні є пи­тання енергоефективності. Висока ціна на енергоносії, постійно зростаючий попит при зменшенні традиційних видів палива мають спону­кати державу та населення до пошуку шляхів раціо­нального та економного використання енергетич­них ресурсів.

ГАЗОВИЙ АПЕТИТ УКРАЇНЦІВ

Україна – один із найбільших ім­портерів газу, нафти та ядерного па­лива у світі. Якщо поглянути на складові енергоносіїв, то перше міс­це посідає газ. Власний видобуток газу в 2015 році становив 19,9 млрд куб. метрів, було імпортовано 16,4 млрд куб. метрів. Серед промислово розвинених кра­їн світу Україна має одні з найвищих показників спо­живання енергоресурсів та забруднення довкілля. Промисловість спалює 11,5 млрд кубів газу, насе­лення – 12,1 млрд куб. ме­трів блакитного палива. За­уважимо, що споживання газу зменшилося порівняно з минулими роками, що пов’язано зі зниженням виробництва та анексією територій. Експерти вва­жають, що держава споживає вдвічі більше газу на виробництво одини­ці ВВП порівняно з Німеччиною.

Зменшити залежність від імпор­тованих енергоносіїв можна кіль­кома шляхами: видобувати вдо­сталь власного газу, запровадити енергозберігаючі технології або ж замінити використання газу ві­тчизняними енергоресурсами, у тому числі альтернативними.

У розвинених країнах, у тому числі в Німеччині, споживання більшої кількості енергоресурсів припадає на будинки – приблизно 40%. За цим сектором йде промис­ловість і транспорт. Майже 30% усі­єї отриманої енергії у Німеччині використовують домовласники, при цьому понад 80% енергії, що витрачається, спрямовується на опалення приміщень.

ПРОБЛЕМИ РАДЯНСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ

Після падіння Берлінської стіни Німеччина стикнулася з пробле­мою, пов’язаною з тим, що на тери­торіях колишньої Німецької Демо­кратичної Республіки житлові ма­сиви складали модульні панельні будинки радянського типу. Вони були зведені за таким самим ти­пом, як і в радянській Україні, тож проблеми були схожі: не здійсню­валося технічне обслуговування, протікав дах, будинки мали погану ізоляцію, відтак руйнувалися під впливом кліматичних факторів. Технічно тепло-, енерго- та водо­постачання були застарілими, їх неможливо було регулювати, через що вважалися неефективними.

ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИЙ ЕФЕКТ

Досвід Німеччини засвідчує, що найбільший енергозберігаючий ефект досягається при комплексній санації житлового будинку, що має передбачати заходи з урахуванням технічних, фінансових та соціаль­них факторів багатоповерхового бу­динку. Виконання цих заходів має на меті покращення стану будинку, умов проживання його мешканців, забезпечення постійної економії енергії, зменшення тепловитрат.

Майже в усіх будинках Східної Німеччини проведено санацію. За­гальні витрати на весь комплекс ро­біт становили близько 6,2 млрд євро. Витрати на повну модерніза­цією однієї квартири – 23 тис. євро, 50% суми спрямовувалися на забез­печення енергоефективності будин­ку в цілому та квартири зокрема.

Фінансування забезпечувалося за рахунок власників житла. Для цього їм було надано кре­дити на 25 років під 3% річних.

У результаті комплексного підходу тепловтрати будинку знизилися до рівня сучасних будинків, тобто тих, що буду­ються. Енергоефективність було забезпечено на рівні не більш як 100 кВт•год/м2/рік, а фактично до 60 кВт•год/м2/рік. Натомість в Україні цей показник становить 300 кВт•год/м2/рік.

Відтак досвід Східної Німеччи­ни для України є надзвичайно цін­ним, адже її підхід до вирішення проблеми надмірного споживання енергії дав позитивні результати. Німеччина між енергоефективніс­тю і субсидіюванням споживачів на бездумне спалювання газу і гро­шей обрала перше.

Дар’я ЛАЗАРЄВА,

спеціально для «ПВ»

ПІДВИЩЕННЯ ЦІН НА ГАЗ ОБ’ЄКТИВНО СТАВИТЬ ВИМОГУ ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДОДАТКОВИХ, ОКРІМ СУБСИДІЙ, ЗАХОДІВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

«План дій Уряду може стати основою консо­лідації суспільства за умови, якщо відповіда­тиме запитам і потребам людей», – про це заявив Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, виступаючи 27 травня на позачерговому засіданні Уряду.

«Від мільйонів найманих працівників, які представ­ляють профспілки, до Ка­бінету Міністрів України і профільних міністерств було подано пропозиції до проекту Плану пріоритет­них дій Уряду. Консульта­цій із профспілками як со­ціальними партнерами на етапі обговорення цього важливого документа не відбулося, що не тільки несправедливо, а й не від­повідає вимогам законо­давства про соціальний діалог. У підсумку із 76 на­ших пропозицій лише 15 найшли певне відображен­ня, тобто більшість пропо­зицій не враховано», – за­значив Григорій Осовий.

Він наголосив, що сьогод­ні органи державної влади не приділяють належної уваги проблемам стабілі­зації та розвитку ринку праці. Відтак профспілки, по-перше, наполягають, щоб окремим розділом в урядовому Плані дій було відображено розвиток ринку праці, зокрема його моніторинг та прогнозу­вання, а також баланс тру­дових ресурсів, державне замовлення на підготовку кадрів, заходи зі створен­ня нових робочих місць, у т.ч. для переміщених осіб та учасників АТО. Крім того, слід визначити орган виконавчої влади, який буде провідним у реаліза­ції цього суспільно важли­вого завдання.

Другий аспект – реформа оплати праці, яка має ста­ти однією з пріоритетних в Україні. «Ставка на «деше­ву робочу силу» як осно­вну компоненту інвести­ційної привабливості за попередні десятиріччя себе дискредитувала, при­звела до демотивації праці та масового зубожіння лю­дей. Це, у свою чергу, ста­ло гальмом для розвитку економіки через вкрай низький платоспромож­ний попит населення», – вважає очільник ФПУ.

«Ми виступаємо за прозо­рі, чесні та справедливі підходи у політиці дохо­дів, – наголосив Григорій Осовий. – Несправедливо, коли населення перебуває на межі виживання, а ке­рівники державних компа­ній отримують заробітну плату, яка сягає мільйона гривень». Він повідомив, що профспілки розробили законопроект, який міс­тить комплексний підхід до проведення реформи оплати праці і може стати основою для внесення змін до законодавства.

Профспілки вважають, що підвищення цін на газ із прив’язкою до європей­ського рівня об’єктивно ставить вимогу про запро­вадження додаткових, окрім субсидій, заходів соціального захисту. То­тальне субсидування біль­шості сімей (зростання до 75%) фактично повертає країну до радянської сис­теми «соцзабезу».

Прем’єр-міністр Володи­мир Гройсман погодився з аргументацією, наведе­ною у виступі Голови СПО, і підтвердив, що головним завданням Уряду в проце­сі реалізації Плану пріори­тетних кроків є забезпе­чення зростання націо­нальної економіки та рів­ня і якості життя людей.

04.06.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини