ФІСКАЛЬНІ ЧИСТКИ

Глава Державної фіскальної служби Роман Насиров може повторити долю свого попередника Ігоря Білоуса. Рік тому розслідування відносно колишнього керівника ДІС закінчилося відстав­кою. Нині аналізом ді­яльності пана Насирова впритул зайнялись депу­тати Верховної Ради. Вони ініціюють перед урядом службове розслі­дування та закликають чиновників визнати ро­боту податківців незадо­вільною. У якості аргу­ментів наводять кон­кретні факти корупції, службової бездіяльнос­ті, недолугої кадрової політики, саботаж уря­дових доручень. Все це, на думку членів Коміте­ту ВР з питань податко­вої та митної політики, завдає шкоди державі.

За словами голови Комітету Ніни Южані­ної, основними претен­зіями до керівництва ДФС є факти «зловжи­вань рядовими співро­бітниками і керівни­цтвом ДФС та податко­вої міліції службовим становищем, здійснен­ня тиску на бізнес і неефективної роботи по­даткової міліції».

Про можливі кадрові ротації у відомстві рані­ше говорили і в уряді, однак зараз ініціативу перебрав парламент. Не виключено, що не втри­мається у своєму кріслі і перший заступник Ро­мана Насирова Сергій Білан.

Ще 12 травня Комітет планував розглянути питання про визнання діяльності Романа На­сирова щодо митної по­літики вкрай незадо­вільною, однак проект рішення видався народ­ним депутатам не зо­всім коректним. Тож ви­рішено відтермінувати питання стосовно від­ставки керівництва Дер­жавної фіскальної служби ще на тиждень.

Депутатська група на­лаштована досить рішу­че, бо має на руках дані, що податківці стали лі­дерами антирейтингу ві­тчизняних хабарників. Майже третина підпри­ємців зіткнулися з ко­рупцією серед цієї кате­горії службовців. До митників у народних об­ранців теж є претензії, хоча тут частка хабарни­ків істотно нижча. А на думку самих представ­ників бізнесу, ситуація з корупцією у ДФС прак­тично не змінилась, хіба що стало ще гірше.

Виконавчий дирек­тор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко заявила: «Бізнес не відчуває, що стало легше. Всі продовжують скаржитися на коруп­цію, і лідером із числа цих скарг залишається ДФС».

У підсумку ДФС потя­гла на дно загальний рейтинг України за рів­нем сприйняття коруп­ції: дослідження засвід­чило, що за останні пів­року він погіршився і становить мінус 0,8 бала за п’ятибальною шка­лою. Фахівці кажуть, що це гірше, аніж було од­разу після Революції гідності.

Тож обіцянки Романа Насирова «здійснити ре­альну податкову рефор­му», які він щедро роз­давав у травні минулого року одразу після при­значення главою ДФС, так і лишилися на папе­рі. Кредит довіри, на думку членів профіль­ного Комітету ВР, голо­ва відомства відверто змарнував.

ЗІ ШВИДКІСТЮ РАВЛИКА

Черговий – дванадцятий за ліком – раунд пере­говорів міністрів за­кордонних справ країн «нормандської четвірки» від­бувся у столиці Німеччини. Напередодні зустрічі глава зовнішньополітичного відом­ства ФРН Франк-Вальтер Штанмайєр зауважив, що по­зитивні зрушення у справі ре­алізації мінських домовле­ностей помітні, але рух іде зі швидкістю равлика. На його переконання, політичний процес, пошук політичного рішення практично зупини­лися. Так далі тривати не може, зауважили інші учас­ники зустрічі, бо відсутність прогресу на переговорах «під­риває легітимацію мінського процесу, а головне – таїть у собі ризик повторної ескала­ції конфлікту».

Іноземні дипломати впро­довж останніх місяців нама­гаються зблизити позиції ро­сійської та української сто­рін, але на заваді таких зу­силь стоять «концептуальні розбіжності».

Російська Федерація наполя­гає на політичних аспектах Мінських домовленостей, на децентралізації України та конституційній реформі. Ви­магає якнайшвидше ухвали­ти закони про амністію та проведення виборів на під­контрольних сепаратистам територіях.

У Києва – пріоритети діаме­трально протилежні. Голо­вне, з точки зору українсько­го уряду, добитися надійного і незворотного припинення військових дій. Тоді буде про­стіше досягти згоди Верхо­вної Ради ухвалити рішення з політичних аспектів врегу­лювання ситуації на Донбасі.

Заступник глави МЗС Украї­ни Вадим Пристайко заявив: «Головне – зупинити обстрі­ли на Донбасі». Після крихкої пасхальної паузи обстріли позицій ЗСУ відновилися.

На переговорах у Берліні на­чебто переважив україн­ський підхід. Експерти ствер­джують, що є ціла низка кон­кретних заходів, про які до­мовилися в Німеччині. На­самперед, розведення вій­ськових з’єднань вздовж кон­тактної лінії, створення ней­тральних зон із чітким обме­женням координат і термі­нів. Досягнуто домовленості про обмін інформацією і про категоричну відмову від про­ведення військових маневрів поблизу лінії зіткнення.

Тепер усім сторонам конфлік­ту треба докласти зусиль, аби ці домовленості були реалізо­вані на практиці.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ