СЕРЕДНЬОАРИФМЕТИЧНЕ СОЦІАЛЬНОГО СТАНДАРТУ
Уряд направив до Верховної Ради законопроект про внесення
змін до державного кошторису країни на нинішній рік. У ньому передбачено
підвищення соціальних стандартів з 1 грудня поточного року на 10% замість 6%,
як анонсували раніше.
Обіцяні перші 6% соціальні стандарти відчують уже з 1
травня. Таким чином, підвищення рівня життя у сумі складе 16% замість
запланованих 12%. На стільки підвищаться мінімальні зарплата, мінімальна
пенсія і прожитковий мінімум.
Новий Глава Уряду Володимир Гройсман заявив, що це може бути
не остаточне підвищення соціальних стандартів у поточному році. Такої ж думки і
члени Уряду. На переконання Віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, детінізація
бізнесу, заробітних плат і зайнятості зможе підняти українську економіку і в
результаті дасть змогу підвищувати соціальні стандарти в країні частіше.
Уряд має намір запровадити нову формулу, коли соціальні
стандарти будуть випереджати інфляційні процеси. Цього вимагає провальний досвід
двох попередніх років, коли стандарти не індексувалися, а рівень інфляції став
некерованим. Як результат, станом на початок 2016 року розрив між рівнем
інфляції та зростанням соціальних стандартів склав більше 55%.
Як віднайти той додатковий резерв коштів, що дозволив би
українцям відчути бодай невеличке полегшення? Експерти наполягають на тому,
що домогтися реальних зрушень цілком можливо. За умов одночасної зміни
судової системи, спрощення адміністративних бар’єрів і неухильної боротьби з
корупцією. Тільки так можна змінити систему координат. Без цього будь-які
спроби підвищити мінімальні зарплати і пенсії приречені на поразку.
Уряд заявляє про передбачуване зростання економіки в
найближчі роки. Аналітики й соціологи налаштовані дещо песимістично. На їхню
думку, якщо зростання й буде, то доволі незначним порівняно з падінням ВВП та
інфляцією попередніх років.
Якщо приватний бізнес не буде розвиватися, а економіка
зростати, то всі підвищення соціальних виплат з часом «проїдатимуться». При
млявому зростанні в один-два відсотки ВВП доходів бюджету забракне, щоб
компенсувати населенню падіння рівня життя.
Що ж до нинішнього підвищення соціальних стандартів на 6%,
то майже всі аналітики заявляють, що українцям необхідно мінімум удвічі більше
коштів для прожиття, аніж передбачено. Бо навіть за офіційними даними,
зазвичай далекими від реалій, ці стандарти в Україні вкрай низькі.
ТАРАС ГАЛАЙДА, ЕКСПЕРТ У ГАЛУЗІ АУДИТУ Й ОБЛІКУ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
«ПУБЛІЧНИЙ АУДИТ»:
«Прожиткові стандарти в Україні формувались на основі постанови
Кабінету Міністрів ще у 2000 році. За 16 років життя дуже змінилось, змінились
і потреби – з появою сучасних технологій збільшились витрати. У власне прожитковому
мінімумі закладено чимало речей, котрі втратили свою актуальність. Разом з тим багатьох
важливих речей бракує. Ось чому потрібні зміни».
УРЯД СКАСОВУЄ ПОДАТОК НА ПЕНСІЇ
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про скасування оподаткування
пенсій із травня. Чиновники назвали постанову реальним кроком до відновлення соціальної
справедливості у пенсійному забезпеченні. 15% податок на пенсії було запроваджено
минулого року. Стосувався він тільки тієї частини пенсії, що перевищувала три
мінімальні зарплати, тобто 4134 грн. Оподаткування, за словами фінансистів, позначилося
на незначній частині пенсіонерів. Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко уточнив: скасування
податку торкнеться приблизно 450 тис. українських пенсіонерів.
Він зазначив, що оподаткування пенсій було вимушеним заходом.
Нині Уряд детально проаналізував динаміку розвитку економіки і надходження до Пенсійного
фонду. За результатами дослідження Кабінет Міністрів дійшов висновку, що від оподаткування
можна відмовитись.
Однак вітчизняні аналітики вбачають причину «пенсійного послаблення»
в іншому. Стверджують, що це зроблено під тиском критики, адже немає в світі жодної
країни, де пенсії обкладають податками. Не можна оподатковувати те, що вже накопичено
з податків – внесків до Пенсійного фонду. Це суто український винахід, однак відчутних
надходжень до державного бюджету він не забезпечив.
Звільнення від оподаткування пенсій – перший крок. Він надзвичайно
важливий, однак потрібно змінювати всю систему. На переконання експертів, Україні
слід рішучіше згортати солідарну пенсійну систему. Адже солідарний рівень уже
кілька років поспіль є практично банкрутом, а в добровільного накопичувального
немає жодних шансів на розвиток. Причина – у відсутності цивілізованого соціального
діалогу в суспільстві щодо позитивного вирішення цієї проблеми. Реформи в соціальній
сфері завжди були надто чутливими, оскільки переважає сумнів: «А чи не буде гірше?».
Принцип спільного котла, куди один старанно сплачує відрахування
все життя, інший не платить зовсім, а третій платить мало, але в підсумку всі хочуть
отримувати багато, давно час відправити на смітник історії. Проте жодна політична
сила не наблизилася впритул до непопулярного в суспільстві питання.
Людмила ДЕНІСОВА, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної
політики, зайнятості та пенсійного забезпечення:
«Я б не стала говорити, наскільки помилковим було рішення про
оподаткування пенсій. Але те, що воно було вкрай непопулярним – однозначно й очевидно.
І члени нашого комітету неодноразово порушували це питання на всіх рівнях, однак
спільної мови довго не вдавалося знайти. Кілька разів намагалися почути обґрунтовані
аргументи від колишнього Прем’єра Арсенія Яценюка. Марно. Та навіть профільний міністр
Павло Розенко нас не дуже підтримував. І тільки нині новий очільник Міністерства
соціальної політики Андрій Рева в питанні скасування податків на пенсію цілковито
на нашому боці.
Наш комітет зареєстрував альтернативний законопроект у Верховній
Раді. Маю тверду надію, що депутатський корпус його розгляне й підтримає уже на
найближчому пленарному тижні. Це взагалі втішний факт, що і Уряд, і депутати звернули
увагу на необхідність скасування податків на пенсії».
15.05.2016
|