Цим законом Україна приєднується до 9 з 15 розділів конвенції.
Йдеться про медичне обслуговування, допомогу в зв’язку з хворобою, безробітним
і пенсіонерам, інвалідам та їх сім’ям, в зв’язку з вагітністю і пологами.
Міністр соціальної політики Павло Розенко зазначив, що «15
років Україна йшла до цього моменту, коли вона може взяти на себе зобов’язання щодо
необхідного соціального захисту населення».
Конвенцією передбачено чимало стандартів, які Україна повинна
впровадити. Для цього до законодавства держави мають бути внесені нові стандарти
медичного обслуговування та соціальної допомоги. Тож дуже важливо не залишити це
в традиційно популістському полі, а виконати зобов’язання перед власним народом.
Конвенція про мінімальні норми соціального забезпечення діє
в 30 країнах, і Україна стане 31-ю, яка підпадає під її дію після ратифікації.
Багато депутатів критично висловилися щодо мінімальних соціальних стандартів у
країні. Зокрема, прожитковий мінімум у 1330 грн було названо нереальною цифрою.
«Саме Міністерство соціальної політики визнає, що реальний прожитковий мінімум
становить як мінімум 2500 грн на місяць у цінах січня 2016 року на одну людину»,
– зазначив депутат Віктор Галасюк.
Однак за деякими показниками соціального захисту Україна перевершує
вимоги конвенції. Приміром, мінімальна ставка допомоги з тимчасової втрати працездатності
в Україні забезпечується на рівні 50% середнього заробітку, а конвенція пропонує
не нижче 45%. Мінімальна пенсія за віком у нас складає 78% від мінімальної заробітної
плати. Це повністю відповідає вимогам конвенції. Нормам конвенції відповідають
і рівень соціального забезпечення в разі нещасних випадків на виробництві і допомога
при вагітності і пологах.
Профспілки давно виступали за ратифікацію конвенції МОП. На переконання
профспілкових активістів, ухвалення цього документа – позитивний сигнал з точки
зору забезпечення пенсійних прав громадян. З іншого боку, пенсійна система ще
досить квола, тож з ухваленням конвенції ми отримаємо більше запитань, ніж відповідей.
Міністерству праці і соціальної політики доведеться попрацювати над ефективними
схемами її впровадження.
НОВА МОДЕЛЬ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ
Уряд України схвалив та направив до Верховної Ради проект закону
про ринок електроенергії. Документ включено до вимог так званого Третього енергетичного
пакета. Законопроект дозволить демонополізувати ринок, дасть змогу підприємствам
укладати прямі договори з виробниками електроенергії, а громадянам надалі самостійно
обирати постачальника.
Урядовці стверджують, що закон, якщо його підтримають народні
депутати, запровадить прозорі та чесні механізми ринкових відносин в електроенергетичній
галузі.
Експерти енергетичної групи РПР вітають узгодження Кабінетом
Міністрів законопроекту і вважають це важливим кроком на шляху до реформування
критично важливого для всієї української економіки ринку. На їх переконання, проект
містить чимало прогресивних положень, зокрема створює механізми захисту інтересів
споживачів, надає більшого вибору споживачеві та виробнику електроенергії, розширює
можливості для конкуренції між існуючими постачальниками.
Водночас документ потрібно доопрацювати, аби він не лише ефективно
вирішував існуючі проблеми, а й сприяв подальшому розвитку українського ринку електроенергії
відповідно до найкращих світових практик. Прем’єр наголосив, що він слугуватиме
просуванню України до європейського енергетичного ринку. А глава Міненерговугілля
Володимир Демчишин сподівається, що цей документ може бути ухвалений парламентом
у першому читанні наприкінці березня.
Чи зможуть депутати розібратися у тонкощах законопроекту? Переважна
більшість експертів поки що не дійшли єдиної думки, що означають сегменти запропонованого
ринку, приміром ринок «на добу вперед», а також внутрішньодобового, балансуючого
ринку, ринку допоміжних послуг та двосторонніх договорів.
Пересічних українців найбільше цікавить, який результат отримає
кожен у разі запровадження нової моделі енергетичного ринку.
«Про інтереси громадян взагалі ніхто не піклується. Споживачі
не зможуть обирати собі постачальників, а отже, конкурентного середовища по суті
не буде. А ліберальний ринок електроенергії може бути лише «в думках» борців за
реформу. І все це називатимуть «європейською моделлю».
«Я вважаю, що одразу було б доцільно розпочати реформу ринку
електроенергії, щоб споживачі могли обрати собі постачальника за найнижчою ціною,
щоб була конкуренція серед виробників. Сподіваюсь, буде прийнята нова редакція
закону».
«Нові тарифи на електроенергію лише посилять зубожіння громадян.
Суми, що нараховують за перевитрату, є нереальними для більшості українців. Нові
тарифи за нинішніх нормативів відкинуть далеко за межу бідності мільйони сімей
і змусять людей просто не платити за електроенергію».