СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

ДОЛЮ УКРАЇНИ ВИРІШИТЬ ГОЛЛАНДІЯ?

Уже через 2 тижні в Нідер­ландах відбудеться рефе­рендум щодо підтримки Уго­ди про асоціацію з Україною. Торік голландці ухвалили за­кон про консультативний ре­ферендум, проведення яко­го домагалися майже 10 ро­ків. За цим законом громадя­ни королівства можуть здій­снювати волевиявлення з будь-якого питання, якщо зберуть 420 тис. підписів. На момент прийняття закону ак­туальною була ратифікація угоди з Україною. Ця тема й потрапила під гарячу руку, стверджують аналітики.

Нинішній референдум має з’ясувати, чи підтримують Ні­дерланди Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Парадокс полягає в тому, що в Нідерландах, пе­редусім, незадоволені політикою Брюсселя, а не справами в Україні. Угода стала приводом, який вдалося легко розкрутити організаторам кам­панії за референдум. Через викрив­лення фактів та малу обізнаність з українськими реаліями в Нідерлан­дах зібрати необхідну кількість під­писів було дуже просто. Парадокс ще й у тому, що багато нідерландців вза­галі або не знають про референдум, або не визначилися з власною позиці­єю. Їх рішення щодо участі може сер­йозно вплинути на результат.

Які наслідки може мати волевияв­лення, якщо голландці скажуть «ні»? Думки політиків та експертів карди­нально різняться. Президент Євроко­місії Жан-Клод Юнкер попередив, що голосування «проти» може «відкрити двері для великої континентальної кризи», щоправда, жодних аргумен­тів щодо масштабів кризи не навів.

У нас також були популярними ідеї про референдум з приводу всту­пу України до НАТО та підписання асоціації з ЄС. Нідерланди – демокра­тична країна, там можливі ініціати­ви щодо проведення референдумів з будь-яких питань, це абсолютно від­крита процедура. Експерти переко­нують: треба радіти, що 400 тис. гол­ландців знають, що таке Україна, що з нею підписано угоду про асоціацію і що її ратифіковано обома палатами голландського парламенту.

Але якщо проти ратифікації про­голосує більшість населення, то по­літичні лідери не зможуть проігно­рувати результат.

Хоча офіційна влада Нідерландів висловилася ствердно на користь України, змінився контекст. Пробле­ми, з якими стикається ЄС, загострю­ються. Існують протиріччя, нагніта­ються істерія і ксенофобія, і на цьому тлі з’являються рухи, можливо, полі­тичні партії, які спекулюють на пи­таннях біженців, співпраці з країна­ми-сусідами, зокрема з Україною. ЄС наразі переживає не найкращі часи, й подібні настрої серед європейських громадян – цілком закономірний під­сумок.

• КОМЕНТАР

ВАДИМ КАРАСЬОВ, ДИРЕКТОР ІНСТИТУТУ ГЛОБАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ:

«Прямих наслідків для України не буде. Але власне процес євроінте­грації для нашої країни в перспективі проходитиме складніше. Безві­зового режиму це не торкнеться, бо це окрема тема. Однак це сигнал, що інтеграція в ЄС, так само як інтенсифікація зв’язків у рамках вільної торгівлі й асоціації з ЄС ускладняться».

ДО ЩАСТЯ ПОКИ НЕ ДОРОСЛИ

У середині березня соціологи Колумбійського університету США під егідою ООН оприлюд­нили четвертий звіт, у якому порівняли 157 країн за низкою показників. Кожну державу розглядали з погляду благополуччя і задоволеності рівнем життя громадян. Оцінка виносилась за рів­нем ВВП на душу населення при паритеті купівель­ної спроможності, показниками соціальної підтрим­ки, персональної свободи, щедрості і філантропії, очікуваної тривалості життя при народженні, наяв­ності причин для радості чи смутку. Публікацію приурочили до Всесвітнього дня щастя, що відзна­чався 20 березня.

Україна втратила в рейтингу щасливих країн 12 позицій. У попередніх доповідях наша держава по­сідала 111-те місце, нині закріпилась на 123-му. До­слідження ґрунтується на змінах в оцінюванні рівня життя, що відбулися з 2005–2007 років до початку гло­бального економічного падіння впродовж 2013–2015 років. Україна потрапила до десятки країн, де рівень щастя у зазначений період не тільки не зростав, а й знижувався швидше за інших. Сусідство нам склали Греція, Італія, Іспанія, Венесуела, Ботсвана.

Найщасливішою країною соціологи визнали Да­нію. Вона потіснила на друге місце минулорічного лідера – Швейцарію. До десятки щасливців потрапи­ли Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Канада, Нідерлан­ди, Нова Зеландія, Австралія, Швеція.

У кінці рейтингової таблиці – Бурунді, Сирія, Того, Афганістан і Бенін.

Як запевняють автори доповіді, рівень щастя на­селення не завжди відповідає рівню життя в держа­ві. Ситуацію слід аналізувати в контексті економіч­них, соціальних та природних факторів. Чим менше показники соціальної нерівності в країні, тим її жи­телі загалом щасливіші, стверджують експерти. Тож українцям нарікати, що їх посунули до низки афри­канських країн у списку щасливих, не варто. Від чого українцям почуватися щасливими? В країні йде війна, більше мільйона вимушених переселенців, безробіття, постійне, офіційно анонсоване підвищен­ня цін на комуналку, не менш постійне, але повзуче та приховане підвищення цін на товари загального вжитку. Не дивно, що радіти особливо нічому.

• КОМЕНТАР

Василь ЮРЧИШИН, директор еконо­мічних програм Центру Разумкова:

«Звичайно, в кожному рейтингу присутня доля суб’єктивізму, але проблема не в тому, що в якомусь окремо взятому спис­ку Україна розташувалась ближче до кін­ця. Наша країна традиційно посідає низькі місця в рейтингах, і більшість таких оцінок цілком спра­ведлива. Та при цьому слід враховувати, по-перше, воєн­ний конфлікт, який не дозволяє нам зосередитись на ін­ших сферах. По-друге, спрацьовує інерція: міжнародні експерти та рейтингові агенції звикли сприймати нашу країну досить скептично. Тим не менш, сьогодні в нас є всі підстави очікувати позитивних змін. Потенціал нашої кра­їни, про який ще минулого року можна було говорити тільки гіпотетично, нині стає цілком реальним. Для поліп­шення показників Україні потрібно докласти значних зу­силь в реалізації реформ і боротьби з корупцією, оскільки «дрібні кроки» не принесуть відчутних результатів».

01.04.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини