СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

ЛОЖКА РИСУ. З ГІРКОЮ…

 Уряд таки перегля­нув споживчий ко­шик українців, на основі якого розра­ховуються соціальні стандарти. Згідно з цими розрахунками, його вартість наразі складає 1611 грн 48 коп., що й відповідає прожитковому міні­муму. За великим ра­хунком, Кабмін зали­шив вміст кошика практично на рівні 2000 року. Тоді він становив 1218 грн. Але на той час курс долара був іншим.

За існуючими норма­ми, які схвалили чи­новники, українцям пропонується «рисо­ва дієта» – чайна ложка що­дня. Правда, з гіркою, бо­дай невеличкою. А ще 90 г гречки, 600 г свинини (тоб­то по 20 г на день), 580 г риби (19,3 г на кожен день).

Проте, як кажуть, не хлі­бом єдиним. Комісія, яка переглядала склад коши­ка, розщедрилася на одяг: чоловікам штани на чоти­ри роки, светр – на три, пара чобіт для надто ощад­ливих – на п’ять років. От із плавками не склалося. Їх чоловіки мають носити впродовж цілих 10 років. Жінкам пощастило із взут­тям – пару чобіт вони змо­жуть носити не п’ять, як це рекомендовано чоловікам, а лише два сезони. І цілих три пари колготок! Правда, на рік, а не на місяць.

Щоправда, деякі зміни до складу кошика чинов­ники внесли. Приміром, замість чотирьох стрижок на рік комісія погодилася на шість. Тобто стригтися можна буде раз на два мі­сяці. А от витрати на мо­більні телефони, які по­трібно оновлювати хоча б раз на п’ять років, комісія проігнорувала. Глава Мі­ністерства соціальної по­літики Павло Розенко вдає засмученого: «Мобільні те­лефони, а також памперси, вносити наразі в спожив­чий кошик неправильно. Я теж хочу, щоб його вар­тість була 10 тис. грн і туди входило абсолютно все. Але ці показники прив’язані до розрахунків соціальних виплат. Звідки в бюджеті країни, що веде війну, взяти десятки мі­льярдів на підвищення стандартів?».

Експерти стверджують, що перегляд вмісту спо­живчого кошика не приве­де до підвищення рівня життя. Тож процедура ця швидше формальна. Це відповідь відомому право­захиснику Сергію Батрину, який восени виграв суд проти урядовців. Юрист ви­магав переглянути спожив­чий кошик, довівши, що його вартість має станови­ти не менше 7 тис. грн.

Переглянули, обґрунтували, затвердили. При цьо­му забули зважити на рі­вень заробітних плат пере­січних громадян. Та й для чого це робити, якщо в бю­джеті не передбачено мож­ливості для реальної зміни соціальних стандартів.

• КОМЕНТАР

ОЛЕКСАНДР ОХРІМЕНКО, ЕКОНОМІЧНИЙ ЕКСПЕРТ:

«Потрібно застосувати політичну волю і все чесно порахувати. Потім сказати: кошик коштує стільки-то, отже, такий у нас прожитковий мі­німум. І нічого страшного, якщо виявиться, що пенсія становить лише половину цього мінімуму. Адже ми складаємо план на 8–12 років для того, щоб виправити помилки».

ДІАЛОГ ДЕРЖАВИ З БІЗНЕСОМ

Представники українського бізнесу переконані: те, що подається як по­даткова реформа, насправді не більш ніж відкладений її старт.

У бізнес-товаристві стверджують, що незбалансованість податкової систе­ми зупиняє сьогодні цілі галузі, зму­шуючи малий бізнес іти в тінь, а влас­ників підприємств – виводити капітали за кордон, скорочувати обсяги виробництва та працівників. Влада ж, своєю чергою, не чує підприємців. І запевняє: якщо українські біз­несмени не будуть створювати нові робочі місця і підвищувати заробітну плату своїм працівникам, ставку єдиного соціального внеску неодмінно переглянуть у бік підви­щення. Про це нещодавно заявив міністр со­ціальної політики Павло Розенко. На його пе­реконання, поки що тенденції до виходу біз­несу з тіні не спостерігається. Тож дірка в бю­джеті Пенсійного фонду не зменшується.

За словами міністра, бізнес мав би, нарешті, збагнути усю відповідальність перед краї­ною та її громадянами. «Він повинен зробити крок назустріч не владі, не міністру соціаль­ної політики, а громадянам, легалізувавши заробітні плати. Підвищення зарплат і ство­рення нових робочих місць частково компен­сує дворазове зниження ЄСВ», – наголосив глава відомства.

Однак на заклик соціального міністра під­приємці відгукуються занадто мляво. Діалог держави і бізнесу не складається. Близько 70% українського бізнесу працює в тіні, стверджують експерти. Через великі податки та корумпованість контролюючих органів тільки надприбуткові підприємства можуть дозволити собі таку розкіш – справно плати­ти податки. Всі інші не поспішають виходи­ти з тіні.

Заклики про європейський вибір України біз­нес-товариством сприймаються як порожні декларації. Бо насправді в країнах Європей­ського Союзу влада робить наголос на серед­ні та малі підприємства, а в Україні цьому сегменту не дають розвиватись. Бізнесу про­сто невигідно легально працювати. Не кажу­чи про те, що почувається він у власній краї­ні вкрай некомфортно.

Якщо влада продовжуватиме ігнорувати сиг­нали ділового середовища України, стагна­цію економіки та падіння ВВП буде дуже важко зупинити. Майже нереально.

• КОМЕНТАР

Павло ПОГИБА, віце-президент Асоціа­ції платників податків України:

«У Європі, загалом, на малих і середніх підприємствах працює 68% зайнятого населення, й вони виробляють 58% ВВП. А в Італії на малий і середній бізнес при­падає 95% доходу держави. У нас же лише 5–6%. Це свідчить про те, що бізнесу просто не­комфортно легально працювати. Рівень тіньової еконо­міки в нас оцінюється у 50–70%. Аби бізнес ефективно працював, треба звільнити країну від різного роду по­датків. Бо все це тільки призводить до корупції і відво­лікає бізнесменів від роботи. Чого лише варте вперте бажання зберегти ПДВ, що вигідний виключно олігар­хічним монополіям? Насамперед, у нашій країні слід провести ліберальну податкову реформу. Тоді самі під­приємці захочуть працювати легально, спокійно, не ози­раючись на контролюючі служби. Бо в нас після сплати всіх податків залишається тільки закрити бізнес».

18.03.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини