СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

ЕТАП ЗА ЕТАПОМ

Від 1 березня старту­вав черговий етап під­вищення тарифів на електроенергію для населення. Та це не єдине «покращення» для українців. З по­чатком весни зросли акцизи на алкоголь.

Якщо «алкогольна» тематика зачіпає окремі категорії громадян, то підви­щення тарифів на світло – всіх без винятку. Глибоке занепокоєння викликає і той факт, що березневе під­вищення – не останнє. Нас очікують ще два, якщо пе­реживемо нинішнє. Нага­даємо, що перший етап під­вищення припав на 1 квіт­ня 2015 року, другий – 1 ве­ресня того ж року. Нинішнє підвищення, з 1 березня 2016 року, є третім за рахун­ком. Наступне подорож­чання заплановане на 1 ве­ресня 2016 року, а останнє – з 1 березня 2017 року. В усякому разі, Уряд запла­нував підвищення тарифів у п’ять спроб, аж до еконо­мічно обґрунтованого. Хоча саме про економічне обґрунтування в Уряді не згадують. Таку інформа­цію можна побачити в оцінках незалежних екс­пертів. Економічний огля­дач Юрій Гаврилечко стверджує, що комунальні тарифи загалом в Україні в десятки, а може, й сотні ра­зів вищі від ринкової вар­тості. Однак точно сказати, скільки українці перепла­чують, не можна, оскільки в країні відсутній ринок послуг ЖКГ. Тож скільки має коштувати кіловат-го­дина електроенергії, досте­менно не знає ніхто. Чинов­ники посилаються виключ­но на вимоги МФВ у не­стримному бажанні отри­мати черговий транш.

Чи обмежаться апетити енергетиків п’ятьма етапа­ми тарифних змін, в Уряді не повідомляють. Нинішнє підвищення тарифів на електроенергію на 25% за­ганяє споживачів електро­енергії на межу енергетич­ної скрути. Люди змушені обмежувати себе в користу­ванні найнеобхіднішими електроприладами. Експер­ти прогнозують, що люди в селі перестануть пекти хліб в електричних духовках, діти ходитимуть до школи в зім’ятому одязі, а телеві­зор будуть дивитися в жор­стко відведений час. Навіть холодильники чи моро­зильні камери для багатьох стануть недоступними.

Люди будуть пристосо­вуватися до чергового «по­кращення», хто як зможе. Не виключено, що зросте невраховане безоплатне споживання електроенер­гії, оскільки всі ресурси економії уже використані під час попередніх етапів здорожчання.

Те саме можна сказати і про підвищення ставок на алкогольну продукцію. Зростання акцизів допомо­же державі зібрати додат­кові бюджетні кошти, од­нак паралельно спровокує тіньову торгівлю цією продукцією.

• КОМЕНТАР

СЕРГІЙ ДЯЧЕНКО, ЕКСПЕРТ З ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

«Якщо тарифи й далі будуть підвищуватися такими темпами, спожива­чі можуть опинитися на межі «енергобідності». Є такий термін у енер­гетиків, коли люди не можуть дозволити собі споживати необхідну кіль­кість електроенергії. Якщо чесно, мені важко уявити, якою буде реакція населення, якими будуть наслідки».

УСІ – НА БОРОТЬБУ З БІДНІСТЮ

Кабінет Міністрів України на своєму за­сіданні схвалив стратегію подолання бідності до 2020 року. За словами міні­стра соціальної політики Павла Розен­ка, реалізація стратегії дозволить упродовж 4 наступних років знизити число бідних удвічі. Про те, який відсоток бідняків в Україні існує на сьогодні, на засіданні Уряду не йшлося. Очільник соціального відомства заявив: «Ми абсолютно чітко фіксуємо основні напрями діяльності Уряду України, спрямовані на по­долання бідності в країні. Усі ці заходи мають завершитися у 2020 році виконанням певних показників». І навіть назвав конкретні цифри: рівень бідності знизиться з 28 до 15%.

Особливо турбує міні­стра таке аномальне явище, як рівень бід­ності серед працюючих. Для розвинутих країн це абсолютно неприйнятно. Тож якщо вдасться вико­нати цю програму, рівень бідності серед цієї категорії населення знизиться з 18 до 11%.

У Міністерстві соцполітики переконані, що згадана стратегія допоможе істотно знизити відсоток безробіття – до 9%. Водночас, ствер­джують чиновники, збільшиться адресність надання соціальної допомоги. «Плануємо, що частка бідного населення, яке буде охоплене програмами соціального захисту, зросте при­близно з 55 до 65% протягом 5 років», – наголо­шують в Уряді. Там покладаються на міжна­родний досвід подолання бідності. Потрібно, кажуть урядовці, активніше використовувати заходи соціально-економічної підтримки.

Профспілкові лідери детально проаналізува­ли задекларовану стратегію. Вони, звісно, по­годжуються, що національна економіка і сус­пільні відносини потребують негайного і до­корінного реформування, причому абсолютно реального, а не популістського. Однак до стра­тегії подолання бідності у профспілок є кілька запитань. Зокрема, як швидко будуть скорочу­ватись масштаби та глибина бідності, переду­сім серед працюючих українців? Наскільки динамічно зростатиме кількість легально пра­цюючих? Якими темпами скорочуватиметься розрив в оплаті праці на українських підпри­ємствах та в установах? Як щорічно змінюва­тиметься міжнародний рейтинг України за ін­дексом людського розвитку?

• КОМЕНТАР

Сергій КОНДРЮК, заступник Голови Федерації профспілок України:

«З одного боку, слід вітати, що Уряд на чолі з Прем’єром уперше взявся за соці­альні завдання та визначився щодо стра­тегії боротьби з бідністю. Цього проф­спілки домагались із перших днів прем’єрства А. Яценюка.

З іншого, шокує цинізм, вбраний у красиві слова. Немає віри цьому Уряду і його обіцянкам, бо ключовою пробле­мою є генерування бідності не безробітними, хворими та каліками, а серед легально працюючих громадян. Антиекономічна і, по суті, антидержавницька політика «деше­вої робочої сили» робить бідність і злиденність неминучи­ми, на голці житлових субсидій скоро будуть сидіти всі українські родини. В Україні поширюються специфічні види бідності: медична, енергетична, житлова, освітня, культур­на, негатив від яких примножується продуктовою бідність. Тільки кардинальне підвищення зарплат в легальній еко­номіці дозволить вирватись з прірви злиденності. Це не потреба часу, це ультиматум соціуму й економіки!»

12.03.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини