ЧИ ЗАЛИШИТЬСЯ ПРОФЕСІЙНО- ТЕХНІЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ?
Система професійно-технічної освіти опинилася на межі
руйнування внаслідок прийняття ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» і
удаваної передачі фінансування з державного бюджету на місцевий рівень – така
основна теза виступів представників закладів профтехосвіти, які 3 березня
зібрали прес- конференцію в Українському національному інформаційному агентстві
«Укрінформ».
Учасники прес-конференції наголошували, що багато міст і
селищ не мають коштів на утримання професійно-технічних навчальних закладів.
Частина міських і обласних рад виділила тільки від 10 до 50% від минулорічних
обсягів фінансування. І це вже далося взнаки: понад місяць викладачі не
отримують зарплати, а учні – стипендії, не забезпечується харчування дітей-сиріт,
лунають погрози про припинення постачання тепла, води та електроенергії у
зв’язку із заборгованістю. На сьогодні уже відключені від електропостачання
профтехучилища Мукачевого, Борисполя, Кам’янця-Подільського, Нововолинська.
Доведені до відчаю, працівники та учні ПТНЗ кілька разів вдавалися до
перекриття доріг Ковель–Жовква, Київ–Чоп, Київ–Ковель–Яготин.
На адресу Президента України та Голови Верховної Ради
надіслано звернення з тисячами підписів працівників закладів профтехосвіти і
членів батьківських комітетів із закликом негайно вирішити проблему. 29 січня
відбулася численна акція протесту під стінами Кабміну та Верховної Ради.
Але закони, проголосовані з відновлення державного
фінансування профтехосвіти, Президент досі не підписав.
Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»
ФОТО Кирила ЛАТИШЕВА
Оксана ПЕРЖИНСЬКА, заступник директора Державного професійно-технічного
навчального закладу «Броварський професійний ліцей»:
«Як можна пояснити нашим учням, що державі не потрібні
кваліфіковані робітники? Як можна пояснити вступникові, що ми не можемо його
взяти на навчання у свій навчальний заклад тільки через те, що він не
мешканець Броварів або ж приїхав з іншої області?.. Про які перспективи
розвитку можна вести мову, якщо ПТНЗ не фінансуються, якщо педпрацівники не
отримують заробітну плату, а студенти – стипендії, якщо не виділяються кошти
на харчування дітей-сиріт?.. Розпочався етап руйнації цілої системи
профтехосвіти, яка створювалася багато десятиліть – 70 років. Цього допустити
не можна, тому що за нами стоять діти, які хочуть здобути робочу професію».
Лідія ЯЦЕНКО,
викладач Державного навчального закладу «Охтирський центр
ПТО», голова профкому:
«Для врегулювання надзвичайно важливих питань, пов’язаних
із фінансуванням професійно-технічних навчальних закладів, вимагаємо від Президента
України підписати закони, проголосовані депутатами Верховної Ради, що дозволять
забезпечити належний рівень фінансування закладів професійно-технічної освіти...
Ми маємо зробити все можливе для збереження системи професійно-технічної
освіти в Україні, бо завтра може бути запізно. Потрібно зберегти фінансування
на підготовку робочих кадрів за рахунок державного бюджету або за рахунок
субвенцій із держбюджету, не допустити передачі ПТНЗ із державної власності в
комунальну».
Голда ВИНОГРАДСЬКА, голова об’єднання «Національне галузеве
партнерство у легкій промисловості»:
«Яку стратегію обираємо ми на шляху свого розвитку? На
жаль, усі ми знаємо, що депутати Верховної Ради поділяються на два табори:
ті, хто за виробництво в Україні, – їх лише 10%, і ті 90%, хто проти розвитку.
Про що взагалі ми можемо говорити далі?.. Система підготовки робочих кадрів,
що створювалася в Україні багато років, звісно, потребує реформування, але її
слід неодмінно зберегти. Тому, як на мене, дуже важливим і цінним є те, що ми,
представники різних галузей економіки, починаємо об’єднуватися. Головне – це
об’єднання зусиль, можливість спільного лобіювання наших інтересів і чітке розуміння
того, який механізм реформування ми могли б запропонувати державі».
Олександр МИГАЛЬ, директор Державного навчального закладу
«Гадяцьке вище професійне аграрне училище»:
«Важко переоцінити ту важливу місію, що виконує система
професійно-технічної освіти. Мережа навчальних закладів у нашій країні
сформована так, щоб забезпечити кваліфікованими робітниками всі галузі виробництва.
В жодному разі не можна роздробити училища по окремих районах, містечках,
селах, адже в одних училищах готують будівельників, в інших – металообробників,
працівників сфери послуг тощо. Та й бюджети цих містечок не витримають такого
фінансового навантаження, – про це йдеться у численних зверненнях депутатів,
державних адміністрацій практично всіх обласних центрів та міст обласного
значення до урядовців».
Катерина МІРОШНИЧЕНКО, віце- президент Всеукраїнської асоціації
працівників професійно-технічної освіти:
«Повірте, що за багато років нашого існування і боротьби, такої
катастрофічної ситуації, як сьогодні, ще не було ніколи. Здавалося б, Україна іде
до Європи, говорить про загальнолюдські цінності... І як можна про це говорити
й водночас руйнувати найдорожче, що є в державі? Це, по-перше, дитячі долі, а
по-друге, економіка країни. Справа в тому, що профтехосвіта – унікальна ланка освіти,
бо, з одного боку, поєднує освітні функції, а з другого – економічні й виробничі.
Невже можна очікувати, що економіка країни встане з колін, зростатиме будівництво,
почнуть працювати підприємства, розвиватиметься малий і середній бізнес? Адже
саме це сфера діяльності закладів профтехосвіти».
Василь АНДРЕЄВ,
голова ЦК Профспілки працівників будівництва і промисловості
будівельних матеріалів України:
«Оскільки ситуація з 1 січня не дозволяє працівникам та
учням ПТНЗ сподіватися на позитивне вирішення органами влади та
високопосадовцями їхніх проблем, що виникли внаслідок прийняття закону «Про
Державний бюджет України на 2016 рік», а також з огляду на фактичне знищення
фінансування профтехосвіти, люди готуються до подальших дій. У січні-лютому були
написані тисячі звернень і петицій, 29 січня відбувся мирний протест,
підтримували законопроект, внесений профільним комітетом стосовно відновлення
державних субвенцій на підготовку робочих кадрів... Якщо немає системного
вирішення проблеми, люди приходять до рішення, в рамках чинної процедури,
вимагати від своїх законних представників – профспілок – законного конфлікту з
владою. Прийнято попереднє рішення вступити у колективно-трудовий спір з
Урядом і готуватися до загальнонаціонального страйку».
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ЗА ДОЛЮ СОЦДІАЛОГУ МАЮТЬ ВІДПОВІДАТИ ВСІ ЙОГО
УЧАСНИКИ»
Соціальний діалог і громадянське суспільство. Як вони впливають
один на одного? Як зробити так, щоб соцдіалог не перетворився на формальний і неефективний
процес, від якого намагаються усунути громадянське суспільство? Як підвищити ефективність
соціального діалогу в державному управлінні? Які перспективи профспілок і роботодавців
у громадянському суспільстві? На ці та інші актуальні запитання 26 лютого шукали
відповіді учасники круглого столу.
Як повідомляє прес-центр ФПУ, захід відбувався на виконання рішень
Комітету з міжнародних зв’язків Національної тристоронньої соціально-економічної
ради, яка засідала 22 січня.
Від профспілкової сторони соціального діалогу учасників круглого
столу привітав Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.
«Зараз до двох основних майданчиків для ведення соціального
діалогу – НТСЕР і СПО можна додати ще один надзвичайно важливий – Національну сторону
Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, для участі у якій шляхом прозорого
голосування визначено чотирьох представників профспілок України. Безумовно, цей
майданчик ми активно використовуватимемо під час діалогу не тільки в рамках національних
проектів, а й у комунікаціях з нашим партнером – Європейським соціально-економічним
комітетом і громадськими організаціями», – зазначив профспілковий лідер.
Григорій Осовий наголосив на важливості та актуальності теми
круглого столу, особливо використання соціального діалогу як інструменту, механізму
стабільного розвитку. Він також акцентував на необхідності відповідальності за
долю соціального діалогу всіх його учасників. Адже якщо не буде розуміння цієї відповідальності,
не буде й позитивного руху: «Станеться, як зараз, коли нам всюди поставили «п’ятірки»:
Україна увійшла до п’ятірки країн з найгіршими економіками, щодо падіння ВВП, порушення
прав профспілок. Для того, щоб виправити таке становище, нам усім треба багато і
плідно попрацювати. А для цього всі сторони соціального діалогу мають зробити все
можливе, щоб він був не формальним, а реальним та ефективним».
Під час засідання круглого столу виступили заступник міністра
соціальної політики Віктор Іванкевич, Національний координатор МОП в Україні Сергій
Савчук, секретар НСТЕР Олександр Шубін, заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк, керівник
проекту «Сильніше разом – новий соціальний діалог у країнах Східного партнерства»
Ростислав Дзундза, директор Департаменту соціальної політики Федерації роботодавців
України Юрій Кузовой, представники наукових кіл, експерти.
Чи допоможе цей круглий стіл підвищити ефективність соцдіалогу
і рівень довіри один до одного його учасників? Хотілося б вірити.
Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації профспілок України:
«Ми створили непогану законодавчу базу врегулювання соціально-трудових
відносин на всіх рівнях, але соціальний діалог – це дуже тонка матерія, вона, на
жаль, рветься там, де є слабкі місця... Річ у тім , що Уряд бере на себе політичні
ризики і приймає рішення без діалогу із соціальними партнерами зі спірних питань.
Ми вкрай незадоволені, що, наприклад, обговорення такого важливого питання, як проект
державного бюджету, теж відбувається фактично поза рамками діалогу і з профспілками,
і з роботодавцями».
12.03.2016
|