« на головну 23.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Актуально

ЧИ ЗАЛИШИТЬСЯ ПРОФЕСІЙНО- ТЕХНІЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ?

ЧИ ЗАЛИШИТЬСЯ ПРОФЕСІЙНО- ТЕХНІЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ?

Система професійно-технічної освіти опини­лася на межі руйнування внаслідок прийняття ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» і удаваної передачі фінансування з дер­жавного бюджету на місцевий рівень – така основна теза виступів представників закладів профтехосвіти, які 3 березня зібрали прес- конференцію в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ».

Учасники прес-конференції наголошу­вали, що багато міст і селищ не мають ко­штів на утримання профе­сійно-технічних навчаль­них закладів. Частина місь­ких і обласних рад виділила тільки від 10 до 50% від ми­нулорічних обсягів фінан­сування. І це вже далося взнаки: понад місяць викла­дачі не отримують зарпла­ти, а учні – стипендії, не за­безпечується харчування дітей-сиріт, лунають погро­зи про припинення поста­чання тепла, води та елек­троенергії у зв’язку із забор­гованістю. На сьогодні уже відключені від електропос­тачання профтехучилища Мукачевого, Борисполя, Кам’янця-Подільського, Но­воволинська. Доведені до відчаю, працівники та учні ПТНЗ кілька разів вдавали­ся до перекриття доріг Ко­вель–Жовква, Київ–Чоп, Київ–Ковель–Яготин.

На адресу Президента України та Голови Верхо­вної Ради надіслано звер­нення з тисячами підписів працівників закладів профтехосвіти і членів батьків­ських комітетів із закли­ком негайно вирішити проблему. 29 січня відбула­ся численна акція протесту під стінами Кабміну та Верховної Ради.

Але закони, проголосо­вані з відновлення держав­ного фінансування профтехосвіти, Президент досі не підписав.

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

ФОТО Кирила ЛАТИШЕВА

  • ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ
Оксана ПЕРЖИН­СЬКА, заступник директора Дер­жавного професій­но-технічного на­вчального закладу «Броварський про­фесійний ліцей»:

«Як можна пояснити нашим учням, що державі не потрібні кваліфіковані робіт­ники? Як можна по­яснити вступникові, що ми не можемо його взяти на на­вчання у свій на­вчальний заклад тільки через те, що він не мешканець Броварів або ж при­їхав з іншої області?.. Про які перспективи розвитку можна вес­ти мову, якщо ПТНЗ не фінансуються, якщо педпрацівники не отримують заро­бітну плату, а сту­денти – стипендії, якщо не виділяються кошти на харчування дітей-сиріт?.. Розпо­чався етап руйнації цілої системи профтехосвіти, яка ство­рювалася багато де­сятиліть – 70 років. Цього допустити не можна, тому що за нами стоять діти, які хочуть здобути ро­бочу професію».

Лідія ЯЦЕНКО,

викладач Держав­ного навчального закладу «Охтир­ський центр ПТО», голова профкому:

«Для врегулювання надзвичайно важ­ливих питань, пов’язаних із фінансу­ванням професій­но-технічних на­вчальних закладів, вимагаємо від Пре­зидента України підписати закони, проголосовані де­путатами Верхо­вної Ради, що до­зволять забезпечи­ти належний рі­вень фінансування закладів професій­но-технічної осві­ти... Ми маємо зро­бити все можливе для збереження системи професій­но-технічної освіти в Україні, бо завтра може бути запізно. Потрібно зберегти фінансування на підготовку робо­чих кадрів за раху­нок державного бюджету або за рахунок субвенцій із держбюджету, не допустити пере­дачі ПТНЗ із дер­жавної власності в комунальну».

Голда ВИНОГРАД­СЬКА, голова об’єднання «Національне галузеве партнер­ство у легкій про­мисловості»:

«Яку стратегію оби­раємо ми на шляху свого розвитку? На жаль, усі ми знаємо, що депутати Верхо­вної Ради поділя­ються на два табо­ри: ті, хто за вироб­ництво в Україні, – їх лише 10%, і ті 90%, хто проти розвитку. Про що взагалі ми можемо говорити далі?.. Система під­готовки робочих ка­дрів, що створюва­лася в Україні багато років, звісно, потре­бує реформування, але її слід неодмін­но зберегти. Тому, як на мене, дуже важливим і цінним є те, що ми, представ­ники різних галузей економіки, починає­мо об’єднуватися. Головне – це об’єднання зусиль, мож­ливість спільного лобіювання наших інтересів і чітке ро­зуміння того, який механізм реформу­вання ми могли б запропонувати державі».

Олександр МИ­ГАЛЬ, директор Державного на­вчального закладу «Гадяцьке вище професійне аграр­не училище»:

«Важко переоціни­ти ту важливу мі­сію, що виконує система професій­но-технічної освіти. Мережа навчаль­них закладів у на­шій країні сформо­вана так, щоб за­безпечити кваліфі­кованими робітни­ками всі галузі ви­робництва. В жод­ному разі не можна роздробити учили­ща по окремих ра­йонах, містечках, селах, адже в од­них училищах готу­ють будівельників, в інших – метало­обробників, праців­ників сфери послуг тощо. Та й бюдже­ти цих містечок не витримають такого фінансового наван­таження, – про це йдеться у числен­них зверненнях де­путатів, державних адміністрацій прак­тично всіх облас­них центрів та міст обласного значен­ня до урядовців».

Катерина МІРОШ­НИЧЕНКО, віце- президент Всеукраїнської асоціа­ції працівників професійно-тех­нічної освіти:

«Повірте, що за бага­то років нашого існу­вання і боротьби, та­кої катастрофічної ситуації, як сьогодні, ще не було ніколи. Здавалося б, Україна іде до Європи, гово­рить про загально­людські цінності... І як можна про це го­ворити й водночас руйнувати найдо­рожче, що є в держа­ві? Це, по-перше, ди­тячі долі, а по-друге, економіка країни. Справа в тому, що профтехосвіта – уні­кальна ланка освіти, бо, з одного боку, по­єднує освітні функції, а з другого – еконо­мічні й виробничі. Невже можна очіку­вати, що економіка країни встане з ко­лін, зростатиме бу­дівництво, почнуть працювати підпри­ємства, розвивати­меться малий і се­редній бізнес? Адже саме це сфера діяль­ності закладів профтехосвіти».

Василь АНДРЕЄВ,

голова ЦК Проф­спілки працівників будівництва і про­мисловості буді­вельних матеріалів України:

«Оскільки ситуація з 1 січ­ня не дозволяє працівни­кам та учням ПТНЗ споді­ватися на позитивне вирі­шення органами влади та високопосадовцями їхніх проблем, що виникли вна­слідок прийняття закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а та­кож з огляду на фактичне знищення фінансування профтехосвіти, люди готу­ються до подальших дій. У січні-лютому були написа­ні тисячі звернень і пети­цій, 29 січня відбувся мир­ний протест, підтримували законопроект, внесений профільним комітетом стосовно відновлення дер­жавних субвенцій на під­готовку робочих кадрів... Якщо немає системного вирішення проблеми, люди приходять до рішен­ня, в рамках чинної проце­дури, вимагати від своїх законних представників – профспілок – законного конфлікту з владою. При­йнято попереднє рішення вступити у колективно-трудовий спір з Урядом і готуватися до загальнона­ціонального страйку».

 

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ЗА ДОЛЮ СОЦДІАЛОГУ МАЮТЬ ВІДПОВІДАТИ ВСІ ЙОГО УЧАСНИКИ»

Соціальний діалог і громадянське сус­пільство. Як вони впливають один на од­ного? Як зробити так, щоб соцдіалог не перетворився на формальний і неефек­тивний процес, від якого намагаються усунути громадянське суспільство? Як підвищити ефективність соціального ді­алогу в державному управлінні? Які пер­спективи профспілок і роботодавців у громадянському суспільстві? На ці та інші актуальні запитання 26 лютого шу­кали відповіді учасники круглого столу.

Як повідомляє прес-центр ФПУ, захід відбувався на виконання рішень Комітету з міжнародних зв’язків Національної тристоронньої соціаль­но-економічної ради, яка засідала 22 січня.

Від профспілкової сторони соціального діалогу учас­ників круглого столу привітав Голова Федерації проф­спілок України Григорій Осовий.

«Зараз до двох основних майданчиків для ведення соці­ального діалогу – НТСЕР і СПО можна додати ще один надзвичайно важливий – Національну сторону Плат­форми громадянського суспільства Україна – ЄС, для участі у якій шляхом прозорого голосування визначено чотирьох представників профспілок України. Безумов­но, цей майданчик ми активно використовуватимемо під час діалогу не тільки в рамках національних проек­тів, а й у комунікаціях з нашим партнером – Європей­ським соціально-економічним комітетом і громадськи­ми організаціями», – зазначив профспілковий лідер.

Григорій Осовий наголосив на важливості та актуаль­ності теми круглого столу, особливо використання со­ціального діалогу як інструменту, механізму стабіль­ного розвитку. Він також акцентував на необхідності відповідальності за долю соціального діалогу всіх його учасників. Адже якщо не буде розуміння цієї відпові­дальності, не буде й позитивного руху: «Станеться, як зараз, коли нам всюди поставили «п’ятірки»: Україна увійшла до п’ятірки країн з найгіршими економіками, щодо падіння ВВП, порушення прав профспілок. Для того, щоб виправити таке становище, нам усім треба багато і плідно попрацювати. А для цього всі сторони соціального діалогу мають зробити все можливе, щоб він був не формальним, а реальним та ефективним».

Під час засідання круглого столу виступили заступник міністра соціальної політики Віктор Іванкевич, Націо­нальний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, секретар НСТЕР Олександр Шубін, заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк, керівник проекту «Сильніше ра­зом – новий соціальний діалог у країнах Східного парт­нерства» Ростислав Дзундза, директор Департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України Юрій Кузовой, представники наукових кіл, експерти.

Чи допоможе цей круглий стіл підвищити ефектив­ність соцдіалогу і рівень довіри один до одного його учасників? Хотілося б вірити.

  • ПРЯМА МОВА

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації профспілок України:

«Ми створили непогану законодавчу базу врегулювання соціально-трудових відносин на всіх рівнях, але соціальний діалог – це дуже тонка матерія, вона, на жаль, рветься там, де є слабкі місця... Річ у тім , що Уряд бере на себе політичні ризики і при­ймає рішення без діалогу із соціальними партнерами зі спірних питань. Ми вкрай незадоволені, що, наприклад, обговорення такого важливого питання, як проект дер­жавного бюджету, теж відбувається фактично поза рам­ками діалогу і з профспілками, і з роботодавцями».

 

12.03.2016



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання