ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ІНВЕСТИЦІЇ СКОРОЧУЮТЬСЯ

Тиждень тому Держ­стат повідомив, що прямі іноземні інвес­тиції в економіку на­шої країни скороти­лися на 5%. Станом на 31 грудня 2015 року вони склали 43,371 млрд дол. США, що на 2,373 млрд нижче по­казника на початок року.

Зниження обсягу ін­вестицій Державна служба статистики пояснює курсовою різницею, за рахунок чого акціонерний капітал змен­шився на 5,024 млрд дол. У повідомленні статистично­го відомства йдеться про те, що дані про прямі інвес­тиції в Україну є попере­дніми й використовуються Національним банком для складання платіжного ба­лансу та визначення між­народної інвестиційної позиції.

Глава держави Петро Порошенко заявив, що очі­кує мільярдні інвестиції уже цього року. На проти­вагу цій заяві Прем’єр окреслив песимістичний сценарій. «Іноземні інвес­тори завтра сюди не прибі­жать, і ви краще від мене знаєте десятки причин, з чим це пов’язано. Перша й основна: що буде на Донба­сі?», – пояснив свою пози­цію Арсеній Яценюк.

Із Главою Уряду важко не погодитись. Головна пе­решкода для припливу іно­земного капіталу – війна. Інвестор не квапиться вкладати гроші туди, де тривають воєнні дії. Він просто не розглядає Украї­ну як варіант. Занадто ви­сокі ризики втратити біз­нес через можливі руйну­вання. Щойно активність боїв на Донбасі ослабла, це позначилось на поведінці інвесторів: чистий при­плив прямих іноземних ін­вестицій у серпні втричі вищий, аніж в середньому за перші 7 місяців минуло­го року.

Нинішній стан «вико­нання» Мінських домовле­ностей веде до заморожу­вання конфлікту та трива­лого позиційного проти­стояння, що, своєю чергою, лишає Україну в «сірій зоні» на політичній карті Європи.

За останні 2 роки при­плив прямих іноземних ін­вестицій до України був мі­німальним, а це свідчить про те, що ми залишаємося вкрай інвестиційно непри­вабливою державою. Нара­зі внаслідок геополітичних і певних економічних умов, звичайно, дуже важ­ко розраховувати на іно­земні інвестиції, поясню­ють експерти. Лякає інвес­торів і нестабільність у всіх без винятку гілках вла­ди. Аналітики стверджу­ють: якби у нас дійсно була мінімізована корупція, по­чали активно реалізовува­тися реформи, зокрема пов’язані з пошуком нових конкурентних ніш, то іно­земці вкладали б гроші в Україну попри існування високої військово-політич­ної загрози з боку Росії.

• КОМЕНТАР

ОЛЕКСАНДР ПАРАЩІЙ, КЕРІВНИК АНАЛІТИЧНОГО ВІДДІЛУ CONCORDE CAPITAL:

«Вартість інвестицій переоцінили. Як наслідок, з початку року їх вар­тість знизилася. Це вплив тільки однієї курсової різниці за 9 місяців. До того ж, з країни дійсно вибула частина акціонерного капіталу нерези­дентів, а більшість іноземних інвесторів з великою обережністю став­ляться до фінансування українського бізнесу».

МАТЕРІВ-ОДИНАЧОК ПРОСЯТЬ НЕ ПАНІКУВАТИ

Від початку року припинено випла­ти допомоги на ді­тей одиноким ма­терям. Відтак жінкам, які самостійно вихову­ють своїх дітей, скасува­ли обов’язкову, гаранто­вану державою допомо­гу в розмірі 30% від прожиткового мінімуму. На практиці це означає, що третина одина­чок відтепер мають розраховувати виключно на свої сили. Уряд підрахував, що з більш ніж півмільйона жінок цієї категорії 200 тис. та­кої допомоги не потребують. Якими критері­ями керувались чиновники, залишається та­ємницею за сімома печатками.

Ті одиначки, які претендують на матеріаль­ну підтримку з боку держави, мають зверну­тись до управління праці та соціального за­хисту, де їм видадуть бланк декларації. У ній слід вказати, яким майном володіє претен­дентка на допомогу, й не забути повідомити, чи є у неї машина, чи не підробляє часом на­родними промислами, чи утримує корівчину або з десяток курей, а в одному з пунктів ще й зазначити щомісячні витрати на мобільний зв’язок. Нікого не хвилює, що в такий спосіб працююча матір спілкується із своєю дити­ною, за якою, крім неї, нікому доглянути.

Якщо відкинути емоції та проаналізувати но­вацію, то Уряд пропонує нові правила нара­хування допомоги. Якщо середньомісячний дохід сім’ї на одну людину перевищує розмір прожиткового мінімуму на дитину, така сім’я не може розраховувати на державну підтримку. Раніше розмір допомоги рахува­ли за формулою 50% прожиткового мінімуму мінус середньомісячний дохід на одну люди­ну. При цьому виплата не могла бути ниж­чою за 30% від такого мінімуму. Нині форму­ла кардинально змінилась: 100% ПМ мінус середньомісячний дохід на одну людину. Норму про те, що мінімальна виплата не по­винна бути нижчою 30% ПМ, скасували.

Міністр соціальної політики Павло Розенко закликав не панікувати з цього приводу. Мовляв, іде перезавантаження системи на­дання допомоги одиноким матерям. Треба остаточно з’ясувати, чи потрібна 200 тис. жі­нок, котрі ризикнули народити і виховувати дітей самотужки, будь-яка допомога від дер­жави, якщо вона декларує підвищення соці­альних стандартів.

• КОМЕНТАР

Данило КУРДЕЛЬЧУК, президент Ін’юрколегії:

«Дивними й розгубленими видаються кроки влади у питаннях надання допо­моги одиноким матерям на утримання дітей. Внесений Урядом законопроект, що передбачав принизливу процедуру перевірок матеріальних статків одиначок (наявність ве­лосипеда чи пральної машини як підстави припинення виплат), справедливо розкритикований фахівцями. Але це вже розгубленість і непослідовність урядових дій, оскільки такий законопроект не повинен був покинути стіни Кабміну.

Якщо зважити на розмір щомісячних виплат на дітей одиноким матерям у 150–200 грн, то дивною видається наступна інформація про збільшення виплат у зв’язку з народженням першої, другої та третьої дитини в сім’ї. Виплати збільшуються на десятки тисяч гривень. Звідки ж гроші візьмуться на ці виплати, й чому потрібно було «економити» на сотнях гривень одиноким матерям?»

28.02.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини