БОРГИ СПИШУТЬ ЗА НОВОЮ СХЕМОЮ

 Влада вирішила поверну­тись до наболілої пробле­ми реструктуризації ва­лютних кредитів. Минуло­го літа парламент під тис­ком протестуючих, неспо­дівано для багатьох, ухва­лив закон, за яким пропо­нувалось перевести всі валютні кредити у гривне­ві за курсом 5,05. Тільки згодом народні депутати збагнули, до чого може призвести цей популіст­ський закон. Президент змушений був накласти вето на документ, а вже на початку нинішнього року Верховна Рада його ска­сувала.

Нині до розгляду пропону­ють новий законопроект. Його розробили спільно фахівці Міністерства фі­нансів, Національного банку і Не­залежної асоціації банків Украї­ни. Стосуватиметься він тільки тих позичальників, які взяли кре­дитні кошти для придбання єди­ного житла.

Під дію законопроекту потра­пляють близько 49 тис. українців, чия сума боргу складає понад 20 млрд грн.

Міністр фінансів Наталія Яресько вважає, що «треба ре­структуризувати валютні креди­ти тільки тим громадянам, які брали їх на оформлення власного житла і які тепер, через нездат­ність сплатити за кредитом, можуть втратити своє єдине помешкання».

Саме ця фраза про єдине по­мешкання і стала ключовою в зга­даному законопроекті. Аби відчу­ти кредитне полегшення, пози­чальник має довести, що брав гроші в банку для придбання єди­ного житла. А отже, за умови від­сутності іншої нерухомості. Ще одна умова: залишок заборгова­ності не має перевищувати 2,5 млн грн станом на 1 січня 2015 року.

Законопроектом передбачена заміна валюти за курсом НБУ на дату реструктуризації за умови прощення частки боргу. Пози­чальникам, котрі мають єдине по­мешкання, – не менше 25%, тим, хто має єдине соціальне житло – не менше 50%. Послаблення обі­цяють інвалідам І групи, учасни­кам АТО, ветеранам, багатодіт­ним родинам і сім’ям з дитиною- інвалідом І групи – не менше 50%. Також за умови, що вони мають єдине житло.

Учасникам АТО, які під час ан­титерористичної операції отри­мали інвалідність І групи і які мають єдине житло, – не менше 80%. Власникам єдиного соціаль­ного житла – 100%. На стовідсот­кове потурання можуть розрахо­вувати й спадкоємці учасників АТО, які загинули, виконуючи патріотичний обов’язок перед Україною.

Активісти, котрі мітингували під Радою минулого літа, назива­ють законопроект вкрай неспра­ведливим, бо він торкнеться дуже невеликого числа людей. У доку­менті ображені позичальники по­бачили іншу мету: головне за­вдання банкірів – домогтися ска­сування мораторію, щоб із «чис­тим сумлінням» відібрати кварти­ри за борги. Тож «кредитно-ва­лютні» заворушення не за горами.

МВФ УЗЯВ ПАУЗУ

У відповідь наші мож­новладці кинулися за­певняти МВФ у невід­воротності реформ та великому бажанні їх утілю­вати, бо заблокований транш від основного кредитора може згубно позначитися на життєдіяльності держави.

За словами міністра фінансів Наталії Яресько, співробітни­цтво з МВФ наразі є справді критичним, позаяк інших кредиторів, готових давати кошти Україні на такий три­валий термін і за такими пільговими ставками, сьо­годні немає.

Відкрита МВФ у березні 2015 року чотирирічна програма EFF для України загальним обсягом близько 17 млрд дол. спочатку передбачала виді­лення Києву в 2015 році чоти­рьох траншів, у 2016 році – ще чотирьох.

Однак донині країна отрима­ла лише перший транш на 5 млрд дол. і другий – на 1,7 млрд. Тож чи продовжать­ся фінансові вливання, питан­ня для країни не з легких. Па­уза насторожує. Однак загро­за згортання програми Між­народного валютного фонду криється в самій Україні, за­значають експерти. Тиск ко­рупціонерів і політиканів за­важає Уряду здійснювати ре­форми. Політична криза аж ніяк не сприяє руху реформ.

Повідомлення Лагард чітко вказує на основну причину занепокоєння МВФ. Фонд остерігається, що Уряд, пар­ламент і держава загалом мо­жуть бути принесені в жерт­ву корупційним схемам і по­літичним проектам. Захід за жодних умов не буде надава­ти кошти лише на підтримку олігархічного сектору, бо пе­ресвідчився, що в Україні бо­ротьба з елітною корупцією перейшла в площину відвер­того й цинічного саботажу. Та якщо Київ провалить план реформування, будь-яка фі­нансова допомога ззовні буде марною. «Україна ризикує повернутися до практики не­вдалих економічних кроків, яких і без того вистачало в її нещодавній історії», – підсу­мувала Крістін Лагард.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ