НА КОЛА СВОЇ ПОВЕРТАЮТЬСЯ НЕ ВСІ
Міністри, котрі в останні місяці написали заяви про відставку,
спішно їх відкликали, причому впродовж одного дня.
Про своє бажання повернутися на робочі місця заявили міністр
аграрної політики і продовольства Олексій Павленко, міністр охорони здоров’я Олександр
Квіташвілі, міністр інформаційної політики Юрій Стець та міністр інфраструктури
Андрій Пивоварський. Пан Павленко раптом усвідомив «повну відповідальність за
долю країни у непростий час». Такі ж почуття, судячи з усього, пережили і троє його
колег. Тож вирішили, як і раніше, працювати разом єдиною та згуртованою командою.
Якщо заяви про відставку чотирьох високих чиновників особливого
резонансу не набули, то рішення ключового гравця Уряду – міністра економічного розвитку
і торгівлі Айвараса Абромавічуса вийти з гри збурило світову спільноту. Для цього
є кілька вагомих причин. Очолюване ним відомство має потужну репутацію серед західних
донорських інституцій та урядів. Відтак, можлива відставка очільника МРЕТ викликала
очікувану реакцію Заходу і США. Західні країни, щойно стало відомо про намір Абровавічуса
залишити чинний Уряд, зважились на безпрецедентний крок – призначили термінову
зустріч в Адміністрації Президента. Представники США, ЄС, Канади, Франції, Великобританії,
ФРН, Італії, Литви, Швеції, Швейцарії та Норвегії висловили «глибоке розчарування
відставкою міністра економічного розвитку і торгівлі пана Айвараса Абромавічуса,
який досяг справжніх результатів у проведенні реформ в Україні». Не вдаючись у
деталі, вони закликали представників української влади «відкинути свої дріб’язкові
розбіжності, назавжди залишити в минулому корисливі інтереси, які гальмували розвиток
країни протягом десятиліть, й активізувати проведення необхідних реформ».
Експерти стверджують, що це була досить різка заява послів країн
«великої сімки». Всі вони воліють бачити продовження реформ, започаткованих міністром,
який став першим чиновником, що не робив жодних спроб працювати на власну кишеню.
І не хоче звикати до діяльності в умовах «жорстких політичних пристрастей».
Якщо Айварас Абромавічус не змінить свого рішення і не повернеться
до складу Уряду, його відставка дуже швидко позначиться на простих українцях. Адже
політичні баталії можуть вплинути на курс гривні, а іноземна допомога взагалі
опиниться під загрозою. Інвестори досить чітко стежать за всіма процесами в Україні,
тож не поспішатимуть вкладати свої капітали в країну, влада якої не має бажання
порозумітись між усіма своїми гілками.
ПОЗА ЗОНОЮ ВПЛИВУ
Національний банк не в змозі зупинити падаючу гривню. На переконання
глави Центробанку Валерії Гонтарєвої, все, що відбувається з курсом, жодним чином
не залежить від головного банку країни. На нього впливають сезонні, фундаментальні
фактори, панічні настрої населення тощо. Тож пані Гонтарєва закликає українців
звикати мислити категоріями цін. Що це означає на практиці, сказати важко. Очільниця
банку останнім часом взагалі говорить загадками. Нещодавно поспішила запевнити,
що нічого страшного на валютному ринку не відбувається, оскільки «ми перебуваємо
під амбрелою». Напевне, не всі українці знають, що в перекладі з англійської це
– парасолька. А більшість громадян не можуть збагнути, що ж насправді відбувається
з курсом? Заклики глави Нацбанку «не сприймати коливання курсу, що відбувається
в останні місяці, як дещо екстраординарне» вже не спрацьовують. Запевнення, що
головний банк і не повинен регулювати валютний ринок, просто дратує населення.
Експерти ж, навпаки, переконані, що в Національного банку є
інструменти, аби стримати падіння курсу, але це потягне за собою невиконання зобов’язань
у частині бюджетних витрат. Голова Комітету економістів України Андрій Новак стверджує,
що економічних передумов для девальвації гривні немає. «Цей процес відбувається
тільки тому, що тривають валютні спекуляції і хтось з владної верхівки на цьому
добряче наживається. Знецінення гривні закінчиться тоді, коли Національний банк
України почне безпосередньо виконувати свої функції регулятора цього ринку, а не
працювати в інтересах олігархічних кланів», – пояснив експерт.
Прикметно, що українці вже не довіряють ані політиці НБУ, ані
прогнозам фінансистів і готуються до чергового стрибка курсу. Громада звикає покладатися
лише на власну інтуїцію, добре розуміючи, що валютне регулювання вже давно перебуває
поза зоною впливу Центробанку. Бо як інакше сприймати інформацію, що нинішній
дисбаланс у попиті та пропозиції валюти виник через «великий період святкувань»?
Михайло ДЕМКІВ, аналітик банківського сектору ICU:
«Чорна смуга» у банківській сфері триватиме до середини року.
В окремі місяці ми, ймовірно, спостерігатимемо невеликий плюс, але в довгостроковій
перспективі курс стабілізується не раніше другої половини року, а то й наприкінці
2016-го».
Олександр САВЧЕНКО, директор Міжнародного інституту бізнесу,
екс-заступник глави НБУ:
«Падіння гривні обумовлене непрофесійною валютно-курсовою
політикою нинішнього керівництва Нацбанку, яке жорстким регулюванням ринку спровокувало
появу в Україні двох курсів – офіційного і «чорного», який потребує різких коливань
для отримання надприбутків».
Олександр ГОНЧАРОВ, директор Інституту розвитку економіки України:
«Аналізуючи рішення Уряду і Нацбанку в минулому 2015 році, розумієш,
що Арсеній Яценюк і Валерія Гонтарєва часто плутали, що первинне, а що вторинне.
Вони самі, найімовірніше, не розібралися, чи дійсно НБУ утискав кредитні пропозиції
для реального сектору економіки».
13.02.2016
|