НА КОЛА СВОЇ ПОВЕРТАЮТЬСЯ НЕ ВСІ

Міністри, котрі в останні місяці написали заяви про відставку, спішно їх від­кликали, причому впро­довж одного дня.

Про своє бажання поверну­тися на робочі місця зая­вили міністр аграрної по­літики і продовольства Олексій Павленко, міністр охо­рони здоров’я Олександр Квіташвілі, міністр інформаційної по­літики Юрій Стець та міністр інфраструктури Андрій Пивовар­ський. Пан Павленко раптом усвідомив «повну відповідаль­ність за долю країни у непростий час». Такі ж почуття, судячи з усього, пережили і троє його ко­лег. Тож вирішили, як і раніше, працювати разом єдиною та згур­тованою командою.

Якщо заяви про відставку чо­тирьох високих чиновників осо­бливого резонансу не набули, то рішення ключового гравця Уряду – міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавічуса вийти з гри збурило світову спіль­ноту. Для цього є кілька вагомих причин. Очолюване ним відом­ство має потужну репутацію се­ред західних донорських інститу­цій та урядів. Відтак, можлива відставка очільника МРЕТ ви­кликала очікувану реакцію Захо­ду і США. Західні країни, щойно стало відомо про намір Аброваві­чуса залишити чинний Уряд, зва­жились на безпрецедентний крок – призначили термінову зустріч в Адміністрації Президента. Пред­ставники США, ЄС, Канади, Фран­ції, Великобританії, ФРН, Італії, Литви, Швеції, Швейцарії та Нор­вегії висловили «глибоке розча­рування відставкою міністра еко­номічного розвитку і торгівлі пана Айвараса Абромавічуса, який досяг справжніх результа­тів у проведенні реформ в Украї­ні». Не вдаючись у деталі, вони закликали представників україн­ської влади «відкинути свої дріб’язкові розбіжності, наза­вжди залишити в минулому ко­рисливі інтереси, які гальмували розвиток країни протягом десяти­літь, й активізувати проведення необхідних реформ».

Експерти стверджують, що це була досить різка заява послів країн «великої сімки». Всі вони воліють бачити продовження ре­форм, започаткованих міні­стром, який став першим чинов­ником, що не робив жодних спроб працювати на власну ки­шеню. І не хоче звикати до діяль­ності в умовах «жорстких полі­тичних пристрастей».

Якщо Айварас Абромавічус не змінить свого рішення і не повер­неться до складу Уряду, його від­ставка дуже швидко позначиться на простих українцях. Адже полі­тичні баталії можуть вплинути на курс гривні, а іноземна допо­мога взагалі опиниться під загро­зою. Інвестори досить чітко сте­жать за всіма процесами в Украї­ні, тож не поспішатимуть вклада­ти свої капітали в країну, влада якої не має бажання порозумі­тись між усіма своїми гілками.

ПОЗА ЗОНОЮ ВПЛИВУ

Експерти ж, навпаки, переко­нані, що в Національного бан­ку є інструменти, аби стрима­ти падіння курсу, але це по­тягне за собою невиконання зобов’язань у частині бюджет­них витрат. Голова Комітету економістів України Андрій Новак стверджує, що еконо­мічних передумов для деваль­вації гривні немає. «Цей про­цес відбувається тільки тому, що тривають валютні спеку­ляції і хтось з владної верхів­ки на цьому добряче нажива­ється. Знецінення гривні за­кінчиться тоді, коли Націо­нальний банк України почне безпосередньо виконувати свої функції регулятора цього ринку, а не працювати в ін­тересах олігархічних кланів», – пояснив експерт.

Прикметно, що українці вже не довіряють ані політиці НБУ, ані прогнозам фінан­систів і готуються до черго­вого стрибка курсу. Громада звикає покладатися лише на власну інтуїцію, добре розу­міючи, що валютне регулю­вання вже давно перебуває поза зоною впливу Центро­банку. Бо як інакше сприйма­ти інформацію, що нинішній дисбаланс у попиті та пропо­зиції валюти виник через «ве­ликий період святкувань»?

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ