СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

ПІДРАХУВАЛИ – ПРОСЛЬОЗИЛИСЬ

Сума субсидій, яку виділила влада, і сума, сплачена на­селенням впродовж минуло­го року, практично однакові. А це означає, що держава сплачує майже половину житлово-комунальних по­слуг населення.

Кабмін змушений визнати, що система субсидій є неефектив­ною. Уряд вирішив різко змен­шити кількість осіб, котрі ма­ють право на субсидію. Адже через анонсоване підвищення тарифів зму­шений буде шукати кошти на ком­пенсацію з державного бюджету.

Про підвищення тарифів постійно нагадують експерти енергетичного ринку. Вони прогнозують подорож­чання не лише газу в квітні ниніш­нього року, а й електроенергії на 50%. Найістотнішим буде подорож­чання теплової енергії, оскільки на нього вплине різке зростання вартос­ті саме природного газу, що відпус­кається для цих потреб.

Сподіватися, що населення знайде резерви для покриття тарифів, не варто. Відтак кількість претендентів на державну допомогу зросте в кіль­ка разів. Якщо за підсумками мину­лого року близько 16 млн українців отримували субсидію від держави, то нині практично половина населен­ня країни матиме повне право вима­гати дотацій. Зважаючи на фінансо­вий стан родин, субсидіантів може бути й більше.

Такі перспективи відверто ляка­ють чиновників. Тож в Уряді термі­ново провели ревізію і вирішили, що аж занадто переплатили своїм гро­мадянам. Міністерству фінансів до­ручено перевірити доходи тих, хто отримує субсидії на оплату житлово-комунальних послуг та пільги. Не­щодавно в Закон «Про банки та бан­ківську діяльність» внесено зміни. Вони надають право отримувати ін­формацію про вкладників банків – раптом на рахунках «стражденних» не враховані мільйони? Про банків­ську таємницю наразі взагалі не йдеться. Перевірять – і годі. Минуло­го року органи соціального захисту звіряли, чи відповідають подані гро­мадянами відомості реальним дохо­дам. Вірили, як кажуть, на слово. По­тім від такої моделі довелося відмо­витись, бо вона могла завершитись народним збуренням. До якого по­рядку вдадуться нині, експерти поки не прогнозують.

На субсидії нинішнього року закла­дено 24 млрд бюджетних гривень. Це наші з вами гроші. Чи поліпшить по­дачка ситуацію загалом для людей? Навряд чи. Щедрий субсидіарний по­тік може зміліти. То чи не краще було б ці кошти спрямувати на термомо­дернізацію, на ремонти й утеплення будинків? Хай на умовах спільного фі­нансування з мешканцями, але за ре­альної підтримки держави.

• КОМЕНТАР

АНДРІЙ ВІГІРИНСЬКИЙ,

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ГО «ПУБЛІЧНИЙ АУДИТ»:

«Підвищуючи тарифи, влада змушена буде збільшити й розмір ком­пенсацій з державного бюджету. А оскільки цей процес не може три­вати вічно, бо поглиблює бюджетний дисбаланс, кількість осіб – отри­мувачів субсидії доведеться різко скорочувати. За яким алгоритмом це відбуватиметься, побачимо досить скоро».

НАЗАД У 90-ті?

Верховна Рада прийняла за основу про­ект Закону «Про житлово-комунальні послуги». За його прийняття проголо­сували 242 народних депутати. З-поміж іншого, в проекті документа йдеться про те, що віднині за несвоєчасну оплату наданих ко­мунальних послуг населення каратимуть штрафами. Себто нараховуватимуть пеню. Її скасували 20 років тому, коли в країні були за­тримки з виплатою зарплат, пенсій і стипен­дій. Потім ввели 2011-го, але механізму стяг­нення штрафу не прописали. І ось тепер депу­тати вирішили відновити «справедливість».

Громадська організація «Публічний аудит» проаналізувала законопроект і зробила ви­сновок, що документ вкрай погіршить умо­ви, в яких перебувають споживачі. Борги за комуналку зростають не тому, що населення не хоче платити, а тому, що не може. Відтак борги і тарифи в Україні стали нерозлучни­ми супутниками.

Влада заганяє людей у глухий кут. Вона по­ставила їх в умови, коли ті не мають змоги оплатити вчасно і повною мірою комунальні послуги. Не через жадібність чи незнання за­конів, а через те, що видатки переважної більшості українців значно випереджають їхні доходи. А 60% цих доходів забирають саме комунальні платежі. Тож коли постає вибір – придбати їжу, ліки для хворої дитини чи сплатити комунальні тарифи, громадяни обирають перше. Але парламентарі такі мер­кантильні розрахунки до уваги не беруть. Вони вирішили загнати своїх співвітчизни­ків у ще скрутніше становище.

Та якщо народні обранці так ревно дбають про справедливість, чому в законопроекті не­має жодного слова про виконавців комуналь­них послуг? Виконавці мали б сплачувати споживачу бодай символічну пеню за послу­ги, які надані не в повному обсязі або нена­лежної якості. Та ж ні! Проект документа спрямований пробудити свідомість боржни­ків. Відтак передбачає, що в разі несвоєчасної плати за житлово-комунальні послуги спожи­вачеві буде нараховуватись пеня в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1% за кожен день прострочення від суми боргу. При цьому весь розмір сплаченої пені не може бути вище 100% загальної суми боргу.

• КОМЕНТАР

Олексій РОМАНЮК, голова профспіл­ки працівників ЖКГ:

«Я вболіваю за свої профспілки, щоб люди на підприємствах вчасно отриму­вали зарплату. А будь-яка несплата за ко­мунальні послуги б’є по наших працівни­ках. Звичайно, хочеться, щоб платники були дисципліновані, а недисциплінованих штрафували. З іншого боку, сьогодні люди опинилися в складних умо­вах, дехто з них просто не може сплачувати. Тож спочат­ку потрібно було підвищувати зарплату, а тоді вже гово­рити про підвищення тарифів, введення пені.

Невчасно все це зроблено. З іншого боку, потрібна ди­ференціація. Відповідні служби мають з’ясувати, хто не може, а хто не хоче платити. Тож якщо в споживача не­має серйозної причини не платити за квартиру, тоді – пеня. Як перевірити: доречна пеня чи ні? Напевне, за на­явності роботи, за доходами. Людина, з якої стягують пеню, повинна мати можливість «виправдатися» – при­нести документи, які підтверджують, що вона не може сплачувати».

13.02.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини