Щоденно народним депутатам, які пройшли до Верховної Ради з
інших регіонів країни, виділяють 460 грн як компенсацію для оплати житла. Формально
ці кошти закладаються до бюджету і виділяються кожному з народних обранців, хто
подав відповідну заявку. Розпоряджатися ними парламентарі можуть на власний розсуд:
або винаймати номер в готелі або орендувати приватне житло.
У грудні минулого року грошову компенсацію отримали 177 депутатів.
Не зайве підрахувати, в яку копієчку влітає державному кошторису «спальне місце»
іногородніх парламентарів. Так от: щомісяця кожен такий депутат отримує понад
14 тис. грн на покриття витрат на проживання у столиці. За рік набігає майже
170 тис. грн. Помножимо цю суму на кількість «бездомних» – 29,7 млн грн. Цих коштів
вистачило б на виплату більш ніж 25 тис. мінімальних пенсій або 21 500 мінімальних
зарплат.
Та ми про інше: а чи насправді так гостро потребують підтримки
усі 177 депутатів Верховної Ради? Експерти однієї аналітичної служби прискіпливо
продивились список і були шоковані матеріальними статками як мінімум половини заявлених
на грошову компенсацію. Із 177 прізвищ 26 задекларували за підсумками 2014 року
прибуток у розмірі більше мільйона гривень. Ще 18 депутатів заробили більш ніж півмільйона.
Принаймні, така сума зазначена в деклараціях. Загалом більше 120 нардепів задекларували
дохід у 100 тис. грн і вище. Кілька депутатів проігнорували вимогу оприлюднити
свої статки.
Все, що нажите «непосильною працею», депутати вчасно вклали в
об’єкти нерухомості поза межами столиці. Приміром, на рахунку сім’ї Аркадія Корнацького
значиться 15 об’єктів житлової нерухомості. У Антона Кіссе і Костянтина Яринича
– по 9. Ще троє депутатів мають по 6 будинків чи палаців, шестеро мають по 5 об’єктів,
дванадцятеро – по 4. 29 народних депутатів не задекларували наявність власного
житла.
Депутати-мільйонери не посоромились взяти компенсацію за оренду
житла в Києві, бо вона передбачена законом. Нікого не бентежить, що така компенсація
з бюджету, а отже, за рахунок платників податків. Може, іногороднім депутатам
теж доводиться сплачувати комунальні послуги за новими тарифами, як і іншому люду,
для якого не передбачено жодних компенсацій чи підвищення зарплат і пенсій.
А народні обранці подбали й про це. У державному бюджеті на нинішній
рік передбачено зростання заробітної плати для депутатів Верховної Ради України
практично удвічі – із 113 млн грн за підсумками минулого року до 218 млн у поточному.
КЛУБ ВИХІДНОГО ДНЯ
Відвідування народними депутатами сесійної зали, тобто свого
робочого місця, останнім часом перейшло до розряду болючої проблеми. Не витримують
нардепи тривалих засідань – і квит! Чи то нецікавими видаються їм закони, запропоновані
до розгляду, чи знаходяться важливіші справи, але відвідуваність засідань сягає
катастрофічних показників. Усього два (!) депутати із загальної кількості 422 були
присутніми на всіх без винятку засіданнях Ради.
У травні минулого року спікер парламенту запропонував оприлюднювати
списки прогульників. Запевняв, що тільки в такий спосіб можна достукатись до сумління
народних обранців. Не склалося. Депутати продовжують ігнорувати вимогу перебувати
в сесійній залі. Роботодавці зазвичай звільняють з роботи прогульників, але ж закону
щодо дисциплінованості і відповідальності депутатів поки що немає.
Абсолютним рекордсменом прогульників став Андрій Білецький,
командир полку «Азов». Із 134 пленарних засідань спромігся прийти на чотири. На
семи засіданнях був присутнім Дмитро Ярош, свої прогули пояснив «важливими обставинами».
Замикає трійку лідерів Андрій Денисенко, котрий нині є членом політради партії
«УКРОП».
Пропозиція карати прогульників штрафними санкціями – позбавляти
зарплати – сприймається з іронією. Народний депутат В’ячеслав Богуслаєв, почесний
президент запорізького гіганта «Мотор-Січ», задекларував прибуток у 4,84 млн грн.
Тож на його статках урізання зарплати навряд чи позначиться. Чи Костянтин Жеваго,
який побував на 42 пленарних засіданнях. Людині, котра посідає 9-те місце в списку
багатіїв України, зарплата у 6 тис. грн може здатись особистою образою. Те саме
можна сказати й про братів Михайла і Дмитра Добкіних, Віталія Чепиногу, Дмитра
Шенцева.
На сайті ВР запровадили чітку статистику відвідувань та участі
депутатів у голосуванні. З надією, що кожен відтепер буде дбати про свій рейтинг
серед електорату. Але нині сесійна зала для багатьох щось на зразок клубу вихідного
дня.
«Ні для кого не секрет, що навіть у сесійні дні в кулуарах
Верховної Ради депутати організовують брифінги, роздають інтерв’ю, п’ють каву.
Словом, займаються будь-чим, окрім роботи. Вони хоч і реєструються в робочий день,
але відсутні на своєму робочому місці».
«Якщо депутати не ходять на засідання комісій, а відвідують лише
сесії, то їх можна порівняти із студентами, які не працюють протягом семестру, а
на сесії намагаються скласти іспити. Таким депутатам дуже важко відстоювати інтереси
виборців».
«Можна знайти правові можливості для відкликання порушників
з виборчої посади. Щоправда, цими можливостями ніхто не користується через дорожнечу
та зайвий клопіт. Відкликати можна не лише депутатів місцевих рад, але й парламентських
мажоритарників».