ПОДАЙТЕ НА ПРОЖИВАННЯ

Щоденно народним депу­татам, які пройшли до Верховної Ради з ін­ших регіонів країни, виділяють 460 грн як компенса­цію для оплати житла. Формаль­но ці кошти закладаються до бю­джету і виділяються кожному з народних обранців, хто подав від­повідну заявку. Розпоряджатися ними парламентарі можуть на власний розсуд: або винаймати номер в готелі або орендувати приватне житло.

У грудні минулого року грошо­ву компенсацію отримали 177 де­путатів. Не зайве підрахувати, в яку копієчку влітає державному кошторису «спальне місце» іного­родніх парламентарів. Так от: що­місяця кожен такий депутат отри­мує понад 14 тис. грн на покриття витрат на проживання у столиці. За рік набігає майже 170 тис. грн. Помножимо цю суму на кількість «бездомних» – 29,7 млн грн. Цих ко­штів вистачило б на виплату більш ніж 25 тис. мінімальних пен­сій або 21 500 мінімальних зарплат.

Та ми про інше: а чи насправді так гостро потребують підтримки усі 177 депутатів Верховної Ради? Експерти однієї аналітичної служ­би прискіпливо продивились спи­сок і були шоковані матеріальними статками як мінімум половини за­явлених на грошову компенсацію. Із 177 прізвищ 26 задекларували за підсумками 2014 року прибуток у розмірі більше мільйона гривень. Ще 18 депутатів заробили більш ніж півмільйона. Принаймні, така сума зазначена в деклараціях. Зага­лом більше 120 нардепів задеклару­вали дохід у 100 тис. грн і вище. Кілька депутатів проігнорували ви­могу оприлюднити свої статки.

Все, що нажите «непосильною працею», депутати вчасно вклали в об’єкти нерухомості поза межами столиці. Приміром, на ра­хунку сім’ї Аркадія Корнацького значиться 15 об’єктів житлової нерухомості. У Антона Кіссе і Костянтина Яринича – по 9. Ще троє депутатів мають по 6 будин­ків чи палаців, шестеро мають по 5 об’єктів, дванадцятеро – по 4. 29 народних депутатів не задеклару­вали наявність власного житла.

Депутати-мільйонери не посо­ромились взяти компенсацію за оренду житла в Києві, бо вона пе­редбачена законом. Нікого не бен­тежить, що така компенсація з бюджету, а отже, за рахунок плат­ників податків. Може, іногород­нім депутатам теж доводиться сплачувати комунальні послуги за новими тарифами, як і іншому люду, для якого не передбачено жодних компенсацій чи підви­щення зарплат і пенсій.

А народні обранці подбали й про це. У державному бюджеті на нинішній рік передбачено зрос­тання заробітної плати для депу­татів Верховної Ради України практично удвічі – із 113 млн грн за підсумками минулого року до 218 млн у поточному.

Відвідування народни­ми депутатами сесій­ної зали, тобто свого робочого місця, остан­нім часом перейшло до розря­ду болючої проблеми. Не ви­тримують нардепи тривалих засідань – і квит! Чи то неціка­вими видаються їм закони, за­пропоновані до розгляду, чи знаходяться важливіші спра­ви, але відвідуваність засі­дань сягає катастрофічних показників. Усього два (!) де­путати із загальної кількості 422 були присутніми на всіх без винятку засіданнях Ради.

У травні минулого року спі­кер парламенту запропону­вав оприлюднювати списки прогульників. Запевняв, що тільки в такий спосіб можна достукатись до сумління на­родних обранців. Не склало­ся. Депутати продовжують іг­норувати вимогу перебувати в сесійній залі. Роботодавці зазвичай звільняють з роботи прогульників, але ж закону щодо дисциплінованості і відповідальності депутатів поки що немає.

Абсолютним рекордсменом прогульників став Андрій Бі­лецький, командир полку «Азов». Із 134 пленарних засі­дань спромігся прийти на чо­тири. На семи засіданнях був присутнім Дмитро Ярош, свої прогули пояснив «важливи­ми обставинами». Замикає трійку лідерів Андрій Дени­сенко, котрий нині є членом політради партії «УКРОП».

Пропозиція карати прогуль­ників штрафними санкціями – позбавляти зарплати – сприймається з іронією. На­родний депутат В’ячеслав Бо­гуслаєв, почесний президент запорізького гіганта «Мотор-Січ», задекларував прибуток у 4,84 млн грн. Тож на його статках урізання зарплати навряд чи позначиться. Чи Костянтин Жеваго, який по­бував на 42 пленарних засі­даннях. Людині, котра посі­дає 9-те місце в списку багаті­їв України, зарплата у 6 тис. грн може здатись особистою образою. Те саме можна ска­зати й про братів Михайла і Дмитра Добкіних, Віталія Че­пиногу, Дмитра Шенцева.

На сайті ВР запровадили чіт­ку статистику відвідувань та участі депутатів у голосуван­ні. З надією, що кожен відте­пер буде дбати про свій рей­тинг серед електорату. Але нині сесійна зала для бага­тьох щось на зразок клубу ви­хідного дня.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ