ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗРОСТАННЯ ТІЛЬКИ НОМІНАЛЬНЕ

Українські чиновники підви­щення мінімальної зарплати на 160 грн – з 1218 до 1378 – по­давали як велику перемогу. Мовляв, хоч в Україні продовжують­ся воєнні дії, стан економіки неста­більний, Уряд усе ж віднайшов мож­ливість полегшити життя співвіт­чизникам. Про те, що ціни паралель­но підскочили до захмарних висот, чиновники не згадують. І від комен­тарів відмовляються.

А експерти номінальне зростання заробітної плати проаналізували й дійшли висновку, що в доларовому еквіваленті, попри задеклароване підвищення, вона скоротилася ще на 44% – до 57,42 дол. Себто, «мінімалка» схудла втричі.

Це найнижчий за останнє десяти­ліття показник. Дохід українців сяг­нув мінімуму 2005 року. Тоді за кур­сом 5,2 українці отримували 50 дол.

А ще два роки тому з мінімальної зарплати могли купити 148 дол. Рік тому ця сума дорівнювала 87 дол., коли курс був по 14.

Яким буде курс нинішнього року, спрогнозувати не беруться навіть провідні фінансові аналітики. А отже, ніхто з них достеменно не знає, на якому показнику заклякне міні­мальна заробітна плата. Тільки вко­тре підтверджують, що за рівнем мі­німальної зарплати ми прямуємо до компанії найбідніших африканських країн. Майже 2 млн людей в Україні живуть на дохід 0,7 дол. на день. Тож широко розрекламоване підвищення соціальних стандартів сприймається як знущання над зубожілими спів­вітчизниками. Індексація соціаль­них виплат на 13% при інфляції 74% заможнішими українців не зробила.

Нині експерти розмірковують, скільки людей опинилося за межею бідності й скільки ще перетнуть цю грань, якщо гривня й надалі деваль­вуватиме. Тоді зарплати в доларово­му еквіваленті можуть опуститися до 30 чи 35 американських доларів. Окрім зниження валютної зарплати, українців, найімовірніше, очікує під­вищення вартості чи не всіх без ви­нятку товарів. Аналітики вважають, що зростання цін буде, як мінімум, удвічі, оскільки надто багато зале­жить від заокеанської валюти.

Профспілкові лідери акцентують увагу на тому, як не допустити ще більшого зубожіння нації. Адже за розмірами заробітної плати – міні­мальної чи середньої – ми опинилися на останньому місці в Європі. Однак владу не бентежить очевидний ре­грес, навпаки, в своїх прогнозах чи­новники не соромляться визнавати, що реальні зарплати українців бу­дуть і надалі знижуватись. Єдине, що піде вгору, так це інфляція.

ЯК ЗМІНЮВАЛИСЬ ДОХОДИ УКРАЇНЦІВ ВПРОДОВЖ 20 РОКІВ У ДОЛАРОВОМУ ЕКВІВАЛЕНТІ

• КОМЕНТАР

ІВАН НІКІТЧЕНКО,

АНАЛІТИК КОМПАНІЇ «ПРОСТОБАНК КОНСАЛТИНГ»:

«Якщо виходити з прогнозу МЕРТ, то в 2016 році реальний заробіток українців і надалі скорочуватиметься, інфляція складе 16,5%, а зарплати збільшаться лише на 6,5%. Таким чином, доходи населення зрос­татимуть нижчими темпами, ніж інфляція. Проте вже в 2017-му номі­нальне зростання середньої зарплати складе 16–20% при інфляції май­же 10%».

ГАСІТЬ СВІТЛО!

Уже з 1 березня на українців чекає по­дорожчання електроенергії. Чергове, як стверджують фахівці від енергети­ки. Бо потім буде іще одне – вже у ве­ресні. Фінальний акорд подорожчання обіця­ють у березні наступного року. Тоді кіловат електроенергії коштуватиме для населення 168 копійок. Однак далеко не факт, що саме на цій позначці ціна кіловат-години для на­селення зупиниться. Адже «економічно об­ґрунтований тариф» у розрахунках Уряду зростає і зростає. Відтак, переконані експер­ти, тариф з урахуванням інфляційної складо­вої для побутових споживачів України може сягнути й 3 грн. Особливо, якщо ми не припи­нимо копіювати західні зразки. Поширеним ціновим діапазоном для населення в країнах Євросоюзу є тариф 15–20 євроцентів за кіло­ват-годину. Отже, вітчизняним тарифам є до чого прагнути. Тим фактом, що чергове, до­сить істотне, підвищення тарифів на елек­троенергію боляче вдарить по населенню, Уряд не переймається. Він звично посилаєть­ся на вимоги МВФ.

То скільки ж будемо платити на другому чи третьому етапі? Для прикладу візьмемо роди­ну, яка в середньому споживає 300 кіловат-го­дин електроенергії і сплачує нині 109,8 грн за світло. З 1 березня у платіжках сім’ї будуть інші цифри – 299,7 грн., а з 1 вересня – 387 грн.

Президент Енергетичної асоціації України Василь Котко стверджує, що реальна вар­тість 1 кіловата давно перетнула межу в 1 грн. За таких обставин годі чекати інвести­цій в енергетичну галузь. Однак підвищення тарифів, зауважує фахівець, потрібно було здійснити раніше, коли в країні була більш або менш нормальна економічна ситуація.

Зростання вартості електроенергії – ще один тягар для бюджету українців. Кажуть, є один спосіб бодай трохи заощадити на тарифах: нічна електроенергія дешевша, ніж у час денних пікових навантажень. Та українцям уже не важливо, скільки просять за світло, оскільки платити нічим. Провідні експерти передбачають, що чергове підвищення закін­читься хвилею неплатежів. На тлі загально­го падіння доходів населення підвищення ціни на електроенергію на 25% може спричи­нити «тарифний майдан».

• КОМЕНТАР

Дмитро МАРУНИЧ, директор Інститу­ту енергетичних досліджень:

«Говорячи про підвищення тарифів і єв­ропейський рівень життя, Уряд забуває, що європейський рівень життя – це ще й європейський рівень доходів. Уряд де­кларує основне завдання реформаторів – встановити «економічно обґрунтовані тарифи». Чима­ло українських експертів стверджують, що тарифи на електроенергію для населення занижені, їх треба порів­нювати з тарифами для промисловості. Підвищуючи та­рифи, урядовці прагнуть відійти від системи так званого «перехресного субсидування», коли тариф для промис­ловості перекриває тариф для населення. Ця концепція передбачає, що значний масив коштів, який вносить промисловість, спрямований на оплату енергії, витраче­ної громадянами, відтак у європейське уявлення про «економічно обґрунтований тариф» концептуально не вписується».

07.02.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини